Ухвала

від 22.05.2018 по справі 638/6651/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6651/18

Провадження № 2/638/3507/18

22.05.2018 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив Авантаж , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури 22Б , Приватна фірма А-ТЕТ про визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 16.05.2018 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив Авантаж , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури 22Б , Приватна фірма А-ТЕТ про визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності, а саме просить суд: 1) визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на вбудовані приміщення котельні №1, 11 технічного поверху житлового будинку літ. А-23 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 913932163101, загальною площею 187 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Культури, 22-Б; 2) скасувати державну реєстрацію права власності Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив Авантаж , код ЄДРПОУ 31233747, на вбудовані приміщення котельні №1, 11 технічного поверху житлового будинку літ. А-23 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 913932163101, загальною площею 187 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Культури, 22-Б, номер запису про право власності 14371059.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею175 ЦПК України.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так, в позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 100000, 00 грн., проте саме ця сума жодним чином не обґрунтована позивачем.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Згідно статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивач повинен був провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати за собою право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік станом на 01 січня 2018 року становить 1762, 00 грн.

Оскільки позивачем ціна позову, тобто вартість спірного майна, визначена, проте підтверджуючих доказів вартості спірного об'єкта нерухомості на час розгляду справи суду не надано, а саме оцінку даного об'єкту нерухомості, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру, навіть за наявності у додатках до позовної заяви квитанції №3786627 (ПАТ Сбербанк ) від 16.05.2018 року на суму 1704 грн. 80 коп. про сплату судового збору позивачем.

Окрім того, пунктом 8 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а приписи частини 5 статті 177 ЦПК України містять вимогу про зобов'язання позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також суд зазначає, що за приписами статті 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, а тому належним позивачем, на думку сумку, з тими вимогами, які пред'явлені відповідачу, є саме Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури 22Б , як юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна, адже саме ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, а тому суд пропонує позивачу конкретизувати та уточнити свої позовні вимоги в частині суб'єктного складу учасників процесу.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив Авантаж , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Культури 22Б , Приватна фірма А-ТЕТ про визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзержинського районного суду

м. Харкова В.М. Хайкін