Рішення

від 07.02.2018 по справі 144/1148/17

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1148/17

Провадження № 2/144/117/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Германа О.С.,

секретарі судового засідання - Пігулі А.А.,

представника позивача прокурора Бершадської місцевої прокуратури - ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 селищної ради - ОСОБА_3,

за участю відповідача - ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_2 селищної ради до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 04.01.2017 задоволено заяву ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення. Даним рішенням встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не менше 5 років до дня відкриття спадщини. На підставі даного рішення суду державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено, що на підставі 1264 ЦК України, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6, який помер 05.06.2005 є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,37 га у межах згідно з планом, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Вінницької області, переданої для ведення товарного виробництва. На підставі вказаного свідоцтва державним реєстратором 24.03.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_4 На вищевказане рішення Теплицького районного суду прокуратурою було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу прокурора задоволено, рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 04.01.2017 скасовано, заяву ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишено без розгляду. А так як рішення суду першої інстанції, яким встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не менш як 5 років і на підставі якого видано свідоцтво про право на спадщину скасовано судом апеляційної інстанції, свідоцтво про право на спадщину видано особі, яка не має права на спадкування, а тому підлягає скасуванню. Просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_1 позовну заяву підтримав в повному обсязі, пояснив що прокуратура звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 селищної ради, оскільки вважає, що було порушено інтереси держави, а саме ОСОБА_4, було незаконно отримано у власність земельну ділянку.

Представник ОСОБА_2 селищної ради - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 09.03.2017, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав. В судовому засіданні пояснив, що його позиція викладена у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 28.11.2017, заперечував щодо задоволення позовних вимог. Підтримує позицію позивача викладену у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні встановлено що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 04.01.2017 задоволено заяву ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення. Даним рішенням встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не менше 5 років до дня відкриття спадщини. На підставі даного рішення суду державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено, що на підставі 1264 ЦК України, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6, який помер 05.06.2005 є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,37 га розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Вінницької області, переданої для ведення товарного виробництва. На підставі вказаного свідоцтва державним реєстратором 24.03.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_4 На вищевказане рішення Теплицького районного суду прокуратурою було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу прокурора задоволено, рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 04.01.2017 скасовано, заяву ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишено без розгляду.

Судом досліджено наступні докази у справі: свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.03.2017 видане ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 3,37 га, кадастровий номер 0523755100:02:000:0547(а.с. 8-9); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 83392291, де власником вищевказаної земельної ділянки вказано ОСОБА_4В.(а.с. 10); рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 05 серпня 2016 року(а.с. 11); ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 27 червня 2017 року, якою скасоване рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 05 серпня 2016 року(а.с. 12-13);

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов Бершадської місцевої прокуратури про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тому позивач, має право, гарантоване Конституцією України та іншими нормативними актами,на звернення до суду із відповідною позовною заявою за захистом своїх невизнаних чи оспорюваних прав та законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України - у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 1301 ЦК України - свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.08.2008 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що так як рішення суду першої інстанції, яким встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не менш як 5 років і на підставі якого видано свідоцтво про право на спадщину, скасовано судом апеляційної інстанції, тому свідоцтво про право на спадщину видано особі, яка не має права на спадкування, а тому його необхідно визнати недійсним.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1301 ЦК України, п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.08.2008 Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 4, 12, 19, 81, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.03.2017, видане державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_7, яким посвідчено, що на підставі ст. 1264 ЦК України, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6, який помер 05.06.2005, є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, судові витрати, які складаються з судового збору на користь позивача(отримувач: Прокуратура Вінницької області, р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, Державна казначейська служба України, МФО 820172) в сумі 1600 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя