Рішення

від 17.05.2018 по справі 908/502/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/27/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 Справа № 908/502/18

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промислово-технологічна компанія» (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23286565)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Міськбуд» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 39981701)

про стягнення 5106 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01 від 10.04.2018; ОСОБА_2, довіреність № 04/018 від 11.12.2017;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

23.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промислово-технологічна компанія» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Міськбуд» заборгованості у розмірі 5106 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/502/18, присвоєно номер провадження справи 9/27/18, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.04.2018.

Ухвалою суду від 26.04.2018 розгляд справи відкладено на 17.05.2018.

17.05.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав вимоги викладені у позовній заяві, мотивуючи наступним. 08.12.2015 за видатковою накладною №ПК-0001304 позивач здійснив поставку відповідачу товару - дверей металевих, вартістю 5106,00 грн., разом з товаром відповідачу було надано рахунок-фактуру № ПК-0001321 від 12.11.2015. Однак рахунок залишився відповідачем не сплаченими. Також позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за вих. №16ю від 01.03.2018, але відповідач оплату отриманого ним товару в розмірі 5106 грн. не здійснив. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5106 грн. Вимоги позивача обґрунтовані ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 530, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача повідомленого належним чином про судові засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2015 за видатковою накладною № ПК-0001304 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Промислово-технологічна компанія» (позивач у справі) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Міськбуд» (відповідач у справі) двері металеві утеплені, однопільні, отвір h2100x1000, без доводчика, без налічника (далі за текстом - товар) в кількості 1 шт., на суму 5106,00 грн.

ОСОБА_4 отримано представником ВАТ «Запоріжжя Міськбуд» - ОСОБА_3 (керівник), що підтверджується довіреністю від 07.12.2015 № 22, виданою ОСОБА_3 ОСОБА_4 «Запоріжжя Міськбуд» на отримання від ТОВ «Промислово-технологічна компанія» товару.

На оплату поставленого товару позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № ПК-0001312 від 12.11.2015 на суму 5106,00 грн. Однак вказані кошти відповідачем сплачені не були.

02.03.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за вих. № 16ю від 01.03.2018, однак вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення суми 5106,00 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням ВАТ «Запоріжжя Міськбуд» зобов'язання з оплати одержаного товару.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Отже, надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), яка (який) за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності з нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2).

Отже за змістом наведеної вище статті, істотними умовами договору поставки є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору поставки.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у поставці товару, а обов'язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода поставки у вигляді досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов до говору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України (ГК України), п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

У відповідності з п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою ЦК України - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

З огляду на викладене, вбачається, що зобов'язання з проведення розрахунків за отриманий товар, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, повинно було виконано відповідачем одразу після прийняття останнім товару за видатковою накладною від 08.12.2015 № ПК-0001304.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за видатковою накладною від 08.12.2015 № ПК-0001304 на загальну суму 5106,00 грн. не здійснив. Таким чином позовні вимоги ТОВ фірма «Промислово-технологічна компанія» про стягнення з ТОВ «Запоріжжя Міськбуд» суми 5106,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Міськбуд» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 39981701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Промислово-технологічна компанія» (69118, м.Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23286565) суму 5106 (п'ять тисяч сто шість) грн. заборгованості та суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 24.05.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва