Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/3721/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018Справа № 910/3721/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Чаплигіної А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі:

1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

2) Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче"

про розірвання договору, повернення майна та стягнення 3 210, 23 грн.

Представники:

від прокуратури: Седлецька А.О.;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Школьна І.М.

від відповідача: Півкач І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі -позивач 1) та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі -позивач 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (далі -відповідач) в якій просить суд:

- розірвати договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в ореду № 696 від 10.03.2016, укладений між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче ;

- зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче звільнити нежитлове приміщення площею 25, 33 кв.м. за адресою: м. Київ, прт. Маяковського, 7-в, ДНЗ № 170, повернувши вказане приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за актом приймання-передачі;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче на користь Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість у розмірі 3 210, 23 грн., з якої: 2 990, 34 грн. - заборгованість з орендної плати та 219, 89 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати за договором № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016. Крім того, у зв'язку з істотним порушенням орендарем (відповідачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 просить суд розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути орендоване майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.04.2018.

У судовому засіданні 26.04.2018 оголошено перерву до 17.05.2018.

05.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач повідомив про сплату заборгованості по орендній платі у повному обсязі та не заперечив проти задоволення позовних вимог в частині розірвання договору та повернення орендованого приміщення.

11.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Київської місцевої прокуратури №3 надійшли письмові пояснення, в яких прокурор у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості просить суд в цій частині закрити провадження у справі на підставі ч. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та задовольнити позовні вимоги в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в ореду № 696 від 10.03.2016 та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче звільнити нежитлове приміщення площею 25, 33 кв.м. за адресою: м. Київ, прт. Маяковського, 7-в, ДНЗ № 170, повернувши вказане приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

14.05.2018 представник позивача-2 через відділ автоматизованого документообігу суду подав письмові пояснення, в яких позивач-2 також повідомляє суд про надходження коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче зі сплати орендної плати.

У даному судовому засіданні представники прокуратури та позивача-2 просили суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2 990, 34 грн. та пені у сумі 219, 89 грн., що загалом складає 3 210, 23 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Тож, суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, у разі погашення заборгованості, надходження коштів від відповідача після відкриття провадження у справі.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 надійшла до Господарського суду міста Києва - 28.03.2018, заборгованість у загальному розмірі 3 210, 23 грн. сплачена відповідачем 29.03.2018, згідно платіжного доручення № 1004, проте ухвала про відкриття провадження у справі № 910/3721/18 винесена судом 02.04.2018, у зв'язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також, у даному судовому засіданні представники прокуратури та позивача-2 підтримали заявлені позовні вимоги в частині розірвання договору та зобов'язання повернути позивачу-2 орендоване приміщення.

Представник відповідача визнав заявлені позовні вимоги в частині розірвання договору та повернення орендованого приміщення.

Представник позивача-1 у дане судове засідання не з'явився, через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому просить суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача-1 за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, визнання відповідачем заявлених позовних вимог, суд з урахуванням положень ст. 185 ГПК України, ухвалює рішення за результатами підготовчого провадженні.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" (далі - орендар) та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - підприємство-балансоутримувача) укладено договір № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради питань власності від 09.02.2016 № 8 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.03.2016 № 113 передає, а орендар приймає в погодинну (6 годин на тиждень) оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, 7-в (ДНЗ № 170), для іншого користування нерухомого майна (здійснення освітньої діяльності - курси іноземних мов).

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 25, 33 кв.м., у т.ч. на 1 поверсі - 25, 33 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно п. 2.2. договору, вартість об'єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.08.2015 становить без ПДВ: 1 кв.м. 15 118, 04 грн., всього 447 870, 00 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280. Стартова орендна плата складає 9, 97 грн. за 1 год. без ПДВ.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2. договору).

За умовами п.3.5. договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У відповідності до п. 3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно п. 3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.12 договору, у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує оренду плату до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству-балансоутримувачу.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату та інші платежі (4.2.3.); після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (4.2.20).

За несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості. У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 7.5. договору, у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.03.2016 року до 08.03.2019 року. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації (п. 9.1. договору).

Згідно п. 9.6. договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

10.03.2016 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" (далі - орендар) та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - підприємство-балансоутримувача) складено та підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв згідно з договором оренди від 10.03.2016 № 696 нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 25, 33 кв.м., розташоване за адресою: просп. Маяковського Володимира, 7-в, ДНЗ № 170.

Як вбачається матеріалів справи, сторони погодили розрахунок стартової погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) площею 3736, 50 кв.м. за адресою: 02217, м. Київ, просп. Маяковського, 7-в, ДНЗ № 170, що є додатком до договору № 696 від 10.03.2016.

Також, сторони погодили розрахунок стартової погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) площею 3736, 50 кв.м. за адресою: 02217, м. Київ, просп. Маяковського, 7-в, ДНЗ № 170 згідно пункту 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва , який діє з 01.10.2015 року по 14.07.2016 року, що є додатком до договору № 696 від 10.03.2016.

Крім того, сторони погодили графік роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" за адресою: м. Київ, просп. Маяковського Володимира, 7-в (ДНЗ №170).

Між тим, як вбачається з листа Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 25.05.2016 № 08/283-467вих, Товариство з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" зверталося до постійної комісії Київської міської ради з питань власності з листом від 18.05.2016 № 01/05, в якому просило знизити орендну плату за користування нежитловим приміщенням, зокрема за адресою проведення освітніх курсів: 02217, м. Київ, просп. Маяковського, 7-в, (ДНЗ № 170) на період літніх канікул.

Так, 17.08.2016 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" (далі - орендар) та Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено додаткову угоду до договору № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, а саме доповнити договір новим додатком Розрахунок погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню площею 25,33 кв.м. за адресою: 02217, м. Київ, просп. Маяковського, 7-в, (ДНЗ № 170), на період з 01.06.2016 по 31.08.2016 .

Тож, сторонами погоджено розрахунок погодинної орендної плати по нежитловому приміщенню площею 25,33 кв.м. за адресою: 02217, м. Київ, просп. Маяковського, 7-в, (ДНЗ № 170), на період з 01.06.2016 по 31.08.2016 (згідно протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 05.07.2016 № 19 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.07.2016 № 440).

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 18.12.2017 № 34-4300 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до відповідача, в якому вимагала Товариство з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" негайно погасити заборгованість по орендній платі, зокрема за договором оренди № 696 від 10.03.2016, яка станом на 01.01.2018 складає 2 097, 73 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 20.12.2017.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивачі зазначають, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати період з жовтня 2017 року по березень 2018 (включно) у розмірі 2 990, 34 грн.

Крім того, позивачі просять стягнути з відповідача 219, 89 грн. - пені за період з 17.07.2017 по 27.03.2018.

Також, внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати орендних платежів, позивачі просять суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в ореду № 696 від 10.03.2016, укладений між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче звільнити нежитлове приміщення площею 25, 33 кв.м. за адресою: м. Київ, прт. Маяковського, 7-в, ДНЗ № 170, повернувши вказане приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна закріплено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі (далі -Закон).

Статтею 29 Закону, передбачена відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором оренди, відповідно до законодавчих актів України.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації є істотними умовами договору оренди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як зазначено судом вище, позивачами на підставі договору № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016 передано відповідачу нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, загальною площею 25, 33 кв.м., розташоване за адресою: просп. Маяковського Володимира, 7-в, ДНЗ № 170, про що складено акт прийому-передачі нерухомого майна від 10.03.2013, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Судом встановлено, що в порушення умов п.п. 3.7. та 4.2. договору, орендар - Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" не сплачувало своєчасно та у повному обсязі орендні платежі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати період з жовтня 2017 року по березень 2018 (включно) у розмірі 2 990, 34 грн., яку позивачі просили стягнути в судовому порядку.

Пунктом 9.6. договору передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування ст. 651 ЦК України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13).

Зі змісту договору вбачається, що при його укладенні позивач-1, як орендодавець, розраховував на отримання орендної плати від здачі в оренду частину нежилого приміщення загальною площею 25, 33 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, проспект Маяковського Володимира, 7-в (ДНЗ № 170), проте відповідач з порушенням п.п. 3.7, 4.2. договору та ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна не сплачує орендні платежі своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 3-26гс12.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 29.03.2018 № 29/03/06 (після подачі позову до суду) відповідач звертався до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив розірвати договір оренди № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016 та гарантував оплату заборгованості по орендній платі, пені за несвоєчасне внесення орендної плати та оплату за комунальні платежі, що підтверджує рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за поштовим конвертом з відтиском штемпеля поштового відділення.

Згідно п. 3.12 договору, у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує оренду плату до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству-балансоутримувачу.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до п. 7.5. договору, у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача на підставі умов договору та чинного законодавства України щодо дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки відповідачем було порушено п.п. 3.7., 4.2. договору № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016.

Відповідно до частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, у разі дострокового припинення цього договору, у відповідача виникає обов'язок повернути орендодавцю майно з оренди, оскільки договір припинив свою дію, внаслідок чого орендар втратив право на користування об'єктом оренди.

Отже, враховуючи наведене, суд визнає вимогу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 25, 33 кв.м. за адресою: м. Київ, прт. Маяковського, 7-в, ДНЗ № 170, повернувши вказане приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації такою, що також підлягає задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації в частині розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивачів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче на користь Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість у розмірі 3 210, 23 грн., з якої: 2 990, 34 грн. - заборгованість з орендної плати та 219, 89 грн. - пені, суд відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язання за договором № 696 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.03.2016, за Товариством з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче утворилась заборгованість по сплаті орендної плати період з жовтня 2017 року по березень 2018 (включно) у розмірі 2 990, 34 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи умови п. 3.7. договору, відповідач зобов'язаний був перераховувати орендну плату не пізніше 15 числа поточного місяця, тобто починаючи з 16 числа кожного поточного місяця, відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, позивачами нараховано відповідачу пеню у розмірі 219, 89 грн. за період з 17.07.2017 по 27.03.2018.

Відповідно до п. 6.2. договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості. У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягується у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення № 1004 від 29.03.2018, відповідачем до відкриття провадження у цій справі перераховано на користь Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість у розмірі 3 210, 23 грн., з якої: 2 990, 34 грн. - заборгованість з орендної плати та 219, 89 грн. - пені, у зв'язку з чим суд відзначає, що на дату винесення судового рішення у відповідача відсутня заборгованість по орендній платі, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги прокурора та позивачів обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 696 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 10.03.2016, укладений між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (02225, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 29, ідентифікаційний код - 37415088), Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15-А, ідентифікаційний код - 37501684">37501684) та Товариством з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1, ідентифікаційний код - 38792415">38792415">38792415">38792415).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1, ідентифікаційний код - 38792415">38792415">38792415">38792415) звільнити нежитлове приміщення площею 25, 33 кв.м., за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 7-в (ДНЗ № 170) та повернути за актом приймання-передачі Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15-А, ідентифікаційний код - 37501684">37501684).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Освітні курси Саксес оф Ф'юче (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1, ідентифікаційний код - 38792415">38792415">38792415">38792415) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код - 02910019, ДКСУ м. Києва, МФО 820172, рахунок - 35215057011062) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 24.05.2018.

Суддя Щербаков С.О.