Рішення

від 16.05.2018 по справі 914/8/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018р. Справа № 914/8/18

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-Л» , м. Львів

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: ОСОБА_2- представник, ОСОБА_3 - голова об'єднання.

Розглядається справа за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-Л» про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою суду від 03.01.2018 було відкрито провадження у справі №914/8/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.01.2018.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2018 з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання 29.01.2018 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання. Ухвалою суду від 29.01.2018 підготовче засідання було відкладено на 19.02.2018.

Представник позивача у судове засідання 19.02.2018 не з'явився. Ухвалою суду від 19.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 19.03.2018.

Представник позивача у судове засідання 19.03.2018 з'явився. Представник відповідача в судове засідання 19.03.2018 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 19.03.2018 розгляд справи відкладено на 02.04.2018.

В судовому засіданні 02.04.2018 оголошено перерву до 16.04.2018.

Представник позивача у судове засідання 16.04.2018 з'явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив. Представник відповідача в судове засідання 16.04.2018 з'явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву. Ухвалою від 16.04.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.05.2018.

В судовому засіданні 07.05.2018 оголошено перерву до 16.05.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2018 позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача у судовому засіданні 16.05.2018 щодо позову заперечили.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 16.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-Л» (надалі - відповідач) про усунення перешкод в користуванні майном.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, право власності на будинок за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а зареєстровано в цілому за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення Личаківського (Червоноармійського) райвиконкому м. Львова від 10.03.1987 № 176. Крім того, позивач зазначає, що право комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 20,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а (надалі - нежитлове приміщення) зареєстровано за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі рішення Львівської міської ради від 01.08.2016 № 624.

Позивач зазначає, що він як власник нерухомого майна позбавлений можливості розпоряджатися ним, оскільки, спірне нежитлове приміщення самоуправно зайняте та перебуває у володінні і в користуванні відповідача. Як вбачається із акта проведення перевірки приміщення від 25.12.2015 № 1305-п/15, відповідач використовує нежитлове приміщення для торгівлі непродовольчими товарами. Крім того в акті зафіксовано, що представниками відповідача було відмовлено представникам позивача у наданні документів що підтверджують право використання чи здачі в оренду спірного нежитлового приміщення.

Враховуючи вищевикладене, позивач, як орган уповноважений на здійснення управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова, звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення із нежитлового приміщення загальною площею 20,9 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представникам позивача.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у 2008 році за адресою м. Львів, вул. К. Левицького, 11-а створено ОСББ Злагода - Л . Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.01.2009 № 12 було затверджено акт від 22 жовтня 2008 року приймання-передачі житлового будинку № 11-а по вул. К. Левицького у м. Львові з балансу ЛКП-503 на баланс ОСББ Злагода - Л , який засвідчує передачу всього будинку включно зі спірним нежитловим приміщенням. Як стверджує відповідач, крім житлового будинку цим актом на баланс ОСББ Злагода - Л також були передані допоміжні приміщення: нежитлове 20,9 кв.м і бомбосховище - 54,7 кв.м. На момент створення ОСББ Злагода - Л , нежитлове приміщення належало Львівській обласній державній адміністрації, яка передала його в оренду гр. ОСОБА_4 під магазин, який в подальшому передав приміщення під майстерню. В подальшому, відповідно до ст. 26 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , коштами мешканців будинку був замовлений технічний паспорт на це нежитлове приміщення (інвентарний номер 832, складений 02.12.2009) і проведені ремонтні роботи із заміни скла дверей, замків, електрообладнання, підлоги, штукатурення і побілки стін та інші.

Відповідач зазначає, що він правомірно використовує спірне нежитлове приміщення протягом 2008 - 2018 років для функціонування ОСББ, та для зберігання дитячих речей і візочків, а також для користування при виконанні будівельних або ремонтних робіт в будинку. На думку відповідача, реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення за Львівською міською радою у 2016 році була вчинена з порушеннями, оскільки спірне майно вже було передано на баланс ОСББ у 2008 році.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із таких мотивів.

Згідно з приписами ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі.

Частиною 1 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 60 вказаного Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визнавати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з п. 1.1 Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури (затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016 № 1125), управління є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів« , утвореним відповідно до Закону. Відповідно до вказаного Положення, основними завданнями управління є: виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова; подання на розгляд міської ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліки об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, організація виконання цих програм. До компетенції управління, зокрема, належить: реалізація політики органів місцевого самоврядування у сфері управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова; здійснення управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності м. Львова.

Стаття 41 Конституції України містить імперативну норму, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, право власності на будинок за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а зареєстровано в цілому за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення Личаківського (Червоноармійського) райвиконкому м. Львова від 10.03.1987 № 176. Крім того, право комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 20,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а зареєстровано за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі рішення Львівської міської ради від 01.08.2016 № 624.

Управління звертаючись із позовом, як орган уповноважений на здійснення управління майном, вважає, що відповідачем порушені права власника, оскільки спірне нежитлове приміщення перебуває у володінні і в користуванні відповідача. Як вбачається із акта проведення перевірки приміщення від 25.12.2015 № 1305-п/15, відповідач використовує спірне нежитлове приміщення для торгівлі непродовольчими товарами. Крім того в акті зафіксовано, що представниками відповідача було відмовлено представникам позивача у наданні документів на право використання чи здачі в оренду спірних нежитлових приміщень.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що спірне нежитлове приміщення передане йому на баланс на підставі наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.01.2009 № 12, яким було затверджено акт від 22 жовтня 2008 року приймання-передачі житлового будинку № 11-а по вул. К. Левицького у м. Львові з балансу ЛКП-503 на баланс ОСББ Злагода - Л , що засвідчує передачу всього будинку включно зі спірним нежитловим приміщенням.

З цього приводу суд зауважує, що знаходження майна на балансі юридичної особи не свідчить про перебування майна у її власності, оскільки баланс є лише формою бухгалтерського обліку.

Крім цього, на момент передачі відповідачу будинку на баланс, був чинним договір оренди нежитлових приміщень № Л-4271-6, укладений 19.04.2006 між Управлінням комунальної майна Львівської міської ради та Львівською обласною державною адміністрацією, відповідно до якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (Львівська обласна державна адміністрація) прийняв в строкове користування нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 20,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11 а. Термін дії договору визначений з 19.04.2006 до 19.04.2009 (п. 4.1. договору).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази які б підтверджували набуття відповідачем права власності на спірне нежитлове приміщення, оскільки, передача з балансу ЛКП-503 на баланс ОСББ Злагода - Л житлового будинку № 11-а по вул. К. Левицького у м. Львові включно зі спірним нежитловим приміщенням на підставі акту приймання-передачі від 22 жовтня 2008 року, затвердженого наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 22.01.2009 № 12, не може вважатися таким доказом. Доказів, які б підтверджували підставу володіння та користування відповідачем спірним нежитловим приміщенням (в тому числі наявність договірних відносин із власником) теж суду не представлено.

Захист права власності врегульований главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392) тощо.

У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом звільнення із нежитлового приміщення загальною площею 20,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а та надання безперешкодного доступу в будь-який час до приміщення представникам позивача з посиланнями на приписи статті 391 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що вказана позовна вимога позивача, названа як позовна заява про усунення перешкод у користуванні майном, містить ознаки як віндикаційного так і негаторного позову.

Віндикаційним є позов власника, який не володіє майном, до особи, яка не є власником, але володіє майном, з вимогою про витребування індивідуально-визначеного майна, оскільки згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Ознаками віндикаційного позову є :

- віндикаційний позов може бути пред'явлений лише стосовно індивідуально визначених речей;

- цей позов може бути пред'явлений щодо речі, власником якої є позивач і яка перебуває у володінні відповідача;

- власник може вимагати повернення свого майна за цим позовом лише в тому випадку, якщо інша особа володіє його майном незаконно;

- захищати своє право власності віндикаційним позовом власник має можливість лише в тому випадку, коли майно збереглося в натурі.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (пред'явити негаторний позов).

При негаторному позові власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні, оскільки права та інтереси власника можуть бути порушені і в тих випадках, коли майно не вибуває з його володіння, але треті особи створюють перешкоди в користуванні чи розпорядженні майном. У таких випадках власник може захистити своє право власності від порушень (не пов'язаних з позбавленням права володіння) позовом, який у науці цивільного права називають негаторним (actio negatoria).

Негаторний позов характеризується тим, що на відміну від віндикаційного позову, власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Порушення права власності полягає в тому, що треті особи створюють власникові певні перешкоди в користуванні належним йому майном, або внаслідок певних обставин власник не може фактично розпоряджатися належним йому за законом майном, маючи це майно у своєму володінні.

Таким чином, віндикаційний позов - це позов власника, який не володіє, до особи, яка не є власником, але володіє майном, з вимогою про витребування індивідуально-визначеного майна, а в той же час негаторний позов - це позов власника майна або його титульного володільця про усунення перешкод у користуванні майном.

Виходячи із ознак вказаних позовів, вони не можуть заявлятися одночасно.

Факт володіння та користування спірним приміщенням протягом 2008 - 2018 років для функціонування ОСББ відповідачем не заперечується.

Матеріали, долучені до справи свідчать, що спірне нежитлове приміщення належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності; зазначене право ніким (в тому числі відповідачем) не оспорювалося в судовому порядку. Враховуючи наведене, суд не вважає обгрунтованими твердження відповідача про те, що реєстрація права власності щодо спірного нежитлового приміщення за Львівською міською радою у 2016 році була вчинена з порушеннями, з мотивів що спірне майно вже було передано на баланс ОСББ у 2008 році.

Позовна вимога про усунення перешкод у користуванні майном на підставі ст. 391 ЦК України (негаторний позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння), позивачем також об'єднана з вимогою про усунення перешкод у володінні спірним майном шляхом звільнення (віндикаційний позов).

Судом встановлено що позивач, як орган уповноважений управляти спірним майном, станом на момент розгляду справи ним не володіє. Суд зазначає, що у випадку, якщо позивач позбавлений можливості володіти спірним майном, а ним володіє і користується відповідач, належним способом захисту буде віндикаційний позов, тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника.

Таким чином, оскільки спірні нежитлові приміщення не перебувають у володінні позивача, як власника майна, ця обставина виключає можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном. У такому разі належним способом захисту права позивача для задоволення потреби у доступі до його нерухомого майна є витребування майна із чужого незаконного володіння в порядку віндикації, оскільки негаторний позов та віндикаційний позов є взаємовиключними.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном слід відмовити. Задоволенню підлягає позовна вимога позивача в частині зобов'язання відповідача звільнити спірне нежитлове приміщення.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода-Л (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 11а, код ЄДРПОУ 36119374) звільнити нежитлове приміщення загальною площею 20, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 11а.

Боржник: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода-Л (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 11а, код ЄДРПОУ 36119374).

Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ЄДРПОУ 25558625).

3 . Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 24.05.2018.

Суддя Манюк П.Т.