Рішення

від 26.03.2018 по справі 140/3082/17

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/3082/17

№ 2/140/254/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2018 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Слободяник Т.В.

при секретарі Затишняку А.О.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що 10.01.2017 року померла її мати ОСОБА_4, яка проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт від 30.03.2016 посвідчений секретарем Уланівської сільської ради Хмільницького району, згідно якого належну їй на підставі державного акту ІІІ ВН №058085 від 03.04.2003 земельну ділянку площею 1,98 га вона заповіла своїй дочці ОСОБА_5 та належну їй на підставі державного акту ЯЛ № 781616 від 23.07.2010 земельну ділянку площею 1,9102 га. своїй дочці ОСОБА_2.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є доньки ОСОБА_2, ОСОБА_5В та ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги 17.06.2017 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом та за заповітом, на підставі чого нотаріусом заведено спадкову справу за № 60809532.

Тоді ж, спадкоємиця першої черги ОСОБА_6В подала до нотаріуса заяву про відмову від спадщини за законом, а спадкоємиця ОСОБА_5 подала заяву про прийняття спадщини лише за заповітом.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_2 залишилась єдиною спадкоємицею за законом.

У подальшому, 16.11.2017 ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого спадкове майно складається із земельної ділянки з кадастровим номером 0524884000:04:000:0216 площею 1,9102 га що належала спадкодавцю на підставі Державного акту ЯЛ № 781616 від 23.07.2010 року.

Окрім того, рішенням 34 сесії 6 скликання Стрільчинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області від 12.03.2015 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,2158 га по вул. Першотравнева, 15 с. Стрільчинці Немирівського району Вінницької області.

ОСОБА_4 виготовила та погодила відповідний проект землеустрою і вищевказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0523088600:02:001:0441.

Однак, ОСОБА_4 за життя не встигла подати виготовлений проект землеустрою для затвердження до Стрільчинецької сільської ради так як 10.01.2017 померла.

Таким чином після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке не охоплене заповітом, а саме земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства площею 0,2158 га по вул. Першотравнева, 15 в с. Стрільчинці Немирівського району Вінницької області.

Водночас, нотаріусом 17.11.2017 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 відмовлено, у зв'язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_2 щоб оформити спадщину згідно законодавства звернулася з даним позовом в суд до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Представник позивачки ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтвердив, просить його задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав відзив на позовну заяву, заяву в якій просив справу розглянути в його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечує згідно поданого відзиву.

Згідно ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із заяви ОСОБА_4 до депутатів Стрільчинецької сілької ради датованої від 05.02.2015 року слідує що вона просить надати її земельну ділянку в с. Стрільчинці по вул. Першотравнева, 15 Немирівського району площею 0,2158 га для ведення особистого селянського господарства.

За рішенням 34 сесії 6 скликання Стрільчинецької сільської ради від 12.03.2015 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,2158 га по вул. Першотравнева, 15 та подати сільській раді для подальшого затвердження згідно законодавства.

У подальшому ОСОБА_4 виготовлено та згідно чинного законодавства погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0523088600:02:001:0441 площею 0,2158 га від 16.12.2016 року.

У зв'язку із незадовільним станом здоров'я та неможливістю особисто подати виготовлений проект землеустрою до відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Вінницької області за життя ОСОБА_4 16.10.2015 на ім'я ОСОБА_7 надано доручення на представництво її інтересів зі строком дії на два роки, тобто до 16.10.2017.

10.01.2017 року ОСОБА_4 померла.

Відповідно до ч. 4 ст. 247 Цивільного кодексу України у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;

На підставі викладеного, представником покійної ОСОБА_4 07.02.2017 виготовлений проект землеустрою подано на затвердження до відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Вінницької області, де він зареєстровий згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № ВН 0505873332017.

Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина не охоплена заповітом та єдиним спадкоємцем за законом, який її прийняв є ОСОБА_2

Позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицем першої черги в порядку спадкування за законом, після смерті матері прийняла спадщину у відповідності до вимог ЦК України.

Проте, оформити свої права на спадкове майно позивачка позбавлена можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Окрім того, ст. 1273 Цивільного кодексу України визначено право спадкоємця за законом на відмову від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Згідно ч. 4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Ст. 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, успадковуються не тільки майнові права на об'єкти права власності, а й права із здійсненням яких законом пов'язується виникнення майнових прав.

Згідно положень викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування ст. 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються органами місцевого самоврядування.

Водночас, згідно правової позиції висловленої у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 (у справі за № 6-92цс13) підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Таким чином, ОСОБА_4 за життя фактично набула право власності на земельну ділянку площею 0.2158 ОСОБА_1., що розташована по вул. Першотравнева, 15, с. Стрільчинці Немирівського району, однак оформити його не зуміла з об'єктивних причин, в тому числі у зв'язку із об'єднанням територіальних громад, у ході якого Стрільчинецька сілька рада була ліквідована як юридична особа.

Отже, указане право в силу ст. 1218 ЦК України успадковане ОСОБА_2, а неможливість його оформлення (державної реєстрації) порушує положення Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод яке гарантує право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на вказану земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216,1218,1261,1268-1272 ЦК України,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, картка платника податків НОМЕР_1, жителькою смт. Десна Вінницького району Вінницької області право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,2158 га кадастровий номер 0523088600:02:001:0441 призначену для ведення особистого селянського господарства по вул. Першотравнева, 15 с. Стрільчинці Немирівського району Вінницької області на яку мала право ОСОБА_4 яка померла 10.01.2017 року.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Оригінал рішення суду знаходиться в цивільній справі № 140/3082/17 в архіві Немирівського районного суду Вінницької області.

Рішення набрало законної сили 27.04.2018 року.

Суддя: