Рішення

від 23.05.2018 по справі 826/8687/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2018 року № 826/8687/17

Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів під головуванням судді Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях до Державної фіскальної служби України, треті особи - Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державна казначейська служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю Камтілюкс , про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Шлях звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, та просить суд:

визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України з реєстрації 11 січня 2017 року податкових накладних від 29 грудня 2016 року № 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 207, 208, 209, 210, 211, 212 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Шлях (ідентифікаційний код юридичної особи: 32570408), в яких отримувачем (покупцем) зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Камтілюкс (ідентифікаційний код юридичної особи: 39334582);

визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню здійснення коригування даних електронного рахунку № 37517000080010 Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях у системі електронного адміністрування податку на додану вартість по поновленню (збільшенню) суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю Шлях має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 3 333 333,33 гривень;

зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити коригування даних електронного рахунку № 37517000080010 Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях у системі електронного адміністрування податку на додану вартість по поновленню (збільшенню) суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю Шлях має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 3 333 333,33 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 січня 2017 року Державною фіскальною службою України зареєстровано 19 податкових накладних від 29 грудня 2016 року на загальну суму 20 000 000,00 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Камтілюкс , чим допущено протиправні дії. Водночас, списано податковий кредит з податку на додану вартість в органі Державної казначейської служби України на суму 3 333 333,33 гривень.

Як зазначає позивач, про такі обставини він дізнався 16 січня 2017 року, та зважаючи на те, що будь-яких господарських операцій з зазначеним товариством не мав, то повідомив державні органи про реєстрацію неіснуючих податкових накладних. Окрім того, на думку позивача Державною фіскальною службою України не звернуто уваги на його заяву щодо забезпечення здійснення коригування даних електронного рахунку № 37517000080010, чим допущено протиправну бездіяльність.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8687/17 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених відзиві на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

11 січня 2017 року Державною фіскальною службою України від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Шлях , зареєстровано 19 податкових накладних від 29 вересня 2016 року на загальну суму 20 000 000,00 гривень у тому числі і ПДВ на суму 3 333 333,33 гривень, яку було списано того ж дня з електронного рахунку в органі Державної казначейської служби України.

Вказані обставини підтверджуються витягами із системи електронного адміністрування податку на додану вартість від 19 грудня 2016 року № 199922.

Про такі обставини позивач дізнався 16 січня 2017 року, що стало підставою для повідомлення державних органів, у тому числі і відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, та інш. про реєстрацію неіснуючих податкових накладних та про відсутність господарських операцій з зазначеним товариством.

З банківських виписок позивача від 29 грудня 2016 року вбачається, що на його рахунки у банківських установах не здійснювалося зарахування грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю Камтілюкс у якості передоплати за будь-які товари/послуги.

За фактом незаконної реєстрації невідомими особами податкових накладних від імені позивача в Єдиному реєстрів податкових накладних органами Національної поліції України зареєстровано кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування за фактом шахрайства.

Відповідач листом від 24 квітня 2017 року на заяви позивача щодо непричетності до виписки та реєстрації вищезазначених податкових декларацій, повідомив, що за результатами здійснення заходів місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Камтілюкс , його засновників та керівника не встановлено, а відновлення суми податкового кредиту можливо лише в автоматичному режимі при реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних платниками, на адресу яких були зареєстровані податкові накладні позивача.

У зв'язку із виникненням такої ситуації та з метою виправлення даних в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивачем 28 лютого 2017 року складено та надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Камтілюкс розрахунки коригування до вищезазначених податкових накладних, яке мало б зареєструвати розрахунки коригування до зазначених вище зареєстрованих податкових накладних до 15 березня 2017 року, проте вчинено цього не було.

Позивачем разом із податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий, березень 2017 року подано заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при визначення обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування. До вказаних заяв додано документи на підтвердження відсутності будь-яких операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Камтілюкс .

Подання вказаних заяв відповідно до підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Камтілюкс .

Проте дій з боку контролюючих органів щодо перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Камтілюкс не здійснено.

Як вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних позивач нібито виписав податкові накладні на поставку будівельних матеріалів, однак згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності позивача є: виробництво міді, інших кранів і клапанів, підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів, кріпильних і ґвинтонарізних виробів, механічне оброблення металевих виробів, неспеціалізована оптова торгівля.

Наданими оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 20 Виробничі запаси та по рахунку 25 Будівельні матеріали підтверджується, що позивач не здійснював закупівлю будівельних матеріалів, а тому і не міг поставляти їх на адресу ТОВ Камтілюкс .

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість на рахунок платника у банку суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду в декларації за грудень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено 20 березня 2017 року Акт перевірки № 19/04-03-12-02/32570408.

Як зазначено у Акті, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187,1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 ПК України при відображенні в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року та заниженні суми податкових зобов'язань (задекларованих платником у рядках 1 та 9 декларації з податку на додану вартість), що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, задекларованого платником в рядку 21 декларації на 3 333 333,33 гривень.

28 березня 2017 року позивачем подано заперечення на Акт перевірки, на які 07 квітня 2017 року отримано відповідь, з якої вбачається, що заперечення не підлягають задоволенню, а висновки Акту перевірки залишаються без змін.

18 квітня 2017 року позивачем отримано від ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № 0003811204 за формою В4 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду на 3 333 333,33 гривень.

Отже, податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в судовому порядку.

Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних (розрахунків коригування) зумовлює протиправне зменшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Облік суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, як і внесення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється відповідачем - Державною фіскальною службою України.

Однак, не здійснивши коригування даних електронного рахунку № 37517000080010 позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість по поновленню (збільшенню) суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем, на думку позивача, порушено статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції , а саме: право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Як зазначає позивач, бездіяльність відповідача призводить до негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам з контрагентами, оскільки унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Відповідачем, на його думку, також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань, який тісно пов'язано із принципом юридичної визначеності, і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Відповідач, маючи можливість відновити порушене право позивача на володіння своїм майном шляхом коригування даних електронного рахунку в системі електронного адміністрування, фактично посилається на відсутність законодавчо закріпленого механізму відновлення прав позивача.

Отже, позивач просить визнати дії відповідача з реєстрації податкових накладних, а також бездіяльність відповідача щодо незабезпечення здійснення коригування даних електронного рахунку позивача у системі електронного адміністрування, протиправними, зобов'язати його здійснити відповідне коригування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зчастиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту16.1 статті16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, для коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних отримувач (покупець) товарів/послуг повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10.

Разом з тим, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що подання податкової накладної та/або розрахунок коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2004 року № 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція) (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, тобто реєстрації податкових декларацій).

Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних документів у паперовій формі (пункт 1 розділу ІІІ Інструкції).

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобами криптографічного захисту інформації, керуючись цією Інструкцією та договором (пункт 1 розділу ІІ Інструкції).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

З аналізу викладеного вбачається, що платник податку може подати податкову накладну та/або розрахунок коригування до контролюючого органу в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв'язку, за умови, що з контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів, а також проведено обмін посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованими центрами сертифікації ключів.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції платник податків:

5.1 отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

5.2 отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

5.3 ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

5.4 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

5.5 після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ;

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Постачальник складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (пункт 5 Порядку).

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Відповідно до пункту 6 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис та Про електронні документи та електронний документообіг . Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку).

Окрім того, відповідно до розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів від 10 червня 2014 року № 50, особа, що приєдналась до Договору про надання послуг електронно-цифрового підпису шляхом підписання заяви-приєднання, зобов'язується, у тому числі:

Зберігати особистий ключ у таємниці та у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з ним інших осіб;

Не розголошувати та не повідомляти іншим особам пароль доступу до особистого ключа та ключову фразу голосової автентифікації;

Негайно інформувати інформаційно-довідковий департамент Міндоходів про факт компрометації особистого ключа;

Не використовувати особистий ключ у разі його компрометації.

Згідно з пунктом 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно баз даних ІС Архів електронної звітності Державної фіскальної служби України встановлено, що між Дніпродзержинською ОДПІ та позивачем 18 січня 2016 року укладено Договір про визнання електронних документів для подання податкових документів до органів фіскальної служби в електронній формі з використанням електронно-цифрового підпису. Договір розірвано 28 березня 2017 року на підставі подання до органу фіскальної служби нового посиленого сертифікату ключів.

11 січня 2017 року засобами телекомунікаційного зв'язку надійшли для реєстрації 19 податкових накладних позивача від 29 грудня 2016 року, які прийняті центральним порталом прийому звітності Державної фіскальної служби.

Факт їх одержання в електронному вигляді підтверджено квитанціями № 1 про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно інформації, зазначеної у вказаних квитанціях, на податкові накладні накладено електронні цифрові підписи відповідно до вимог діючого законодавства.

Підставами для прийняття вищезазначених податкових накладних в електронному вигляді до баз даних Державної фіскальної служби України були підтвердження електронного цифрового підпису посадової особи позивача та чинність посиленого сертифіката ключа під час накладання електронного цифрового підпису.

За таких обставин, оскільки, що на момент отримання відповідачем податкових накладних сертифікати електронних цифрових підписів посадових осіб позивача, якими були підписані такі накладні, мали статус чинних та були заповнені всі реквізити податкових накладних, Державна фіскальна служба України не мала передбачених законодавством підстав для відмови в реєстрації надісланих податкових накладних, оскільки при прийнятті податкових накладних відповідач не здійснює перевірку правомірності видачі електронних цифрових підписів, а лише перевіряє їх наявність та чинність відповідних сертифікатів.

Окрім того, прийняття чи неприйняття податкових накладних надісланих засобами електронного зв'язку відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу. Вказані обставини не залежать від будь-яких дій відповідача, оскільки проводяться виключно програмним забезпеченням.

При цьому, відповідач не наділений повноваженнями щодо вилучення зареєстрованих від імені позивача податкових накладних, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено механізму вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв'язку податкових накладних, які вже зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із долучених до матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово роз'яснював позивачу, що відновлення суми ліміту можливе лише в автоматичному режимі при реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних платниками, на адресу яких були зареєстровані податкові накладні позивача, тобто лише Товариством з обмеженою відповідальністю Камтілюкс .

Податкові накладні виписані на ім'я відповідних контрагентів, у даному випадку на Товариство з обмеженою відповідальністю Камтілюкс , а скасування реєстрації податкових накладних, процедура якої, в своє чергу, не передбачена податковим законодавством, може порушити його інтереси.

Головним оперативним управлінням ДФС доручено оперативному управлінню ГУ ДФС у місті Києві розгляд звернень позивача щодо непричетності до виписки та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якого здійснено заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ Камтілюкс та засновника і керівника. За результатами здійснених заходів місцезнаходження підприємства та зазначеної особи не встановлено, а тому відповідач позбавлений можливості проведення перевірки зазначеного товариства.

Із системного аналізу викладеного вбачається відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачем не було надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог. Натомість відповідачем під час судового розгляду доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Із системного аналізу вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя-доповідач В.І. Келеберда

Судді: І.А. Качур

А.Б.Федорчук