Постанова

від 24.05.2018 по справі 210/954/17(2-а/210/64/17)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 рокусправа № 210/954/17(2-а/210/64/17) (суддя 1-ї інстанції - Хлистуненко О.В., м. Кривий Ріг)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Іванов С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09 жовтня 2017 року у справі №210/954/17(2-а/210/64/17) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КОПТОРГ-КР до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОПТОРГ-КР" 07 березня 2017 року звернулося до суду з позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_2 №1-ЮР від 08.11.2016 року про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Позов обґрунтовано тим, що під час притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем порушено відповідну процедуру, оскільки перевірка проводилася за відсутності директора ТОВ КОПТОРГ-КР та про розгляд справи позивач не повідомлявся. Разом з цим, позивач зазначає про відсутність у його діях складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції фактично мотивована тим, що під час притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем порушено процедуру такого притягнення до відповідальності, оскільки перевірка проводилася за відсутності директора ТОВ КОПТОРГ-КР , про розгляд справи позивач не повідомлявся. Разом з цим, суд зробив висновок про відсутність у діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що факт присутності директора ТОВ КОПТОРГ-КР під час проведення перевірки підтверджується його підписом на направленні і фіксації його присутності під час перевірки в акті перевірки та наданням посадовим особам інспекції документів для проведення перевірки. Акт перевірки, протокол та припис було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 31.10.2016 року. Належним врученням зазначених документів позивачу вважається сам факт їх направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення в незалежності від факту їх отримання. Крім того, в доводах апеляційної скарги відповідач вказує на наявність у діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності за яке на нього накладено штраф.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з направленням на проведення позапланової перевірки №25 від 19.10.2016 року посадовими особами відповідача було здійснено позапланову перевірку Самочинного будівництва по вул. Залізничників, 14б (Ленінського комсомолу) м. Кривий Ріг у період з 20.10.2016 року по 26.10.2016 року (а.с.62).

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016 року в якому зазначено, що на час виїзду на вул. Залізничників, 14б (Ленінського Комсомолу) будь-які будівельно-монтажні роботи не виконуються, будівельна техніка та будівельники відсутні. З фасаду, який виходить на червону лінію нежитлової будівлі за адресою по вул. Залізничників, 14б (Ленінського Комсомолу) встановлено факт виконання будівельних робіт з прибудови вищезазначеної будівлі без дозвільних документів (а.с.22).

26.10.2016 року посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки виявлено порушення: з фасаду який виходить на червону лінію нежитлової будівлі за адресою по вул. Залізничників, 14б (Ленінського Комсомолу) встановлено факт виконання будівельних робіт з прибудови вищезазначеної будівлі без дозвільних документів, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.23-24).

08 листопада 2016 року відповідачем винесено постанову про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-ЮР згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф (а.с.21).

Вищезазначеною постановою встановлено, що з фасаду, який виходить на червону лінію нежитлової будівлі за адресою по вул. Залізничників, 14б (Ленінського Комсомолу) встановлено факт виконання будівельних робіт з прибудови вищезазначеної будівлі без дозвільних документів.

Законність і обґрунтованість зазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, з направленням для проведення позапланової перевірки №25 від 19.10.2016 року було ознайомлено ОСОБА_3, який є директором ТОВ КОПТОРГ-КР (а.с.62).

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.10.2016 року (а.с.22).

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначається Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до п.10 Порядку № 244 уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою інспекції складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2016 року.

Пунктом 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки, протокол та припис направлено позивачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці рекомендованим листом з повідомленням від 31.10.2016 року (а.с. 68-69).

З копії конверта в якому позивачу направлялися акт перевірки, протокол та припис вбачається, що зазначене поштове відправлено не вручено адресату та повернулося на адресу інспекції з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.69).

Тобто, надіслані на адресу позивача зазначені документи не вручено адресату з незалежних від інспекції причин.

Частиною 2 пункту 17 Порядку № 244 встановлено, що відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідачем виконано свій обов'язок щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи шляхом направлення на адресу останнього акта перевірки, протоколу та припису, а також те, що зазначене поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від відповідача причин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відповідачем дотримано процедури накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та як наслідок необґрунтованості доводів позивача в цій частині позову.

Щодо доводів позивача в частині відсутності у його діях складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Абзацом 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем було надано свідоцтво про права власності на нежитлове приміщення по вул. Залізничників, 14б (Ленінського Комсомолу), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічний паспорт на нежитлову будівлю по вул. Залізничників, 14б (Ленінського Комсомолу), витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.63-65).

При цьому, як вбачається з матеріалів фотофіксації, які були надані відповідачем, що наведені у розділі 5 Технічного висновку Обстеження металевих сходів нежитлової будівлі по вул. Залізничників (колишня Ленінського Комсомолу), 146, м. Кривий Ріг (далі - технічний висновок) до будівлі прибудовано приміщення у якому знаходяться сходи на 2 поверх. Зазначене приміщення має підлогу вимощену керамічною плиткою, стіни (2 стіни є спільними з основною будівлею), вікна, окремий вхід, покрівлю (а.с.66).

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45 під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг (п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ).

У ДБН В.2.2-9-2009. Громадські будинки та споруди. Основні положення, міститься визначення прибудови.

Прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Поняття приміщення наведене у Національному стандарті №2 Оцінка нерухомого майна , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 (далі - стандарт). Відповідно до п.2 стандарту:

- приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;

- прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну.

Прибудова до будівлі по вул. Залізничників, 146 не може бути відокремлена від будівлі без її пошкодження та істотного знецінення та її не можна вільно переміщувати в просторі, а отже вона є річчю нерухомою, складовою частиною нежитлової будівлі.

Враховуючи те, що зазначена прибудова зведена без дозвільних документів, чим порушено ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності передбаченої абзацом 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що нежитлова будівля за адресом: м. Кривий Ріг, вул. Залізничників (колишня Ленінського комсомолу), буд. 146 не є об'єктом будівництва або реконструкції згідно з чинним законодавством, а відповідно до довідки ТОВ СМАРТ ІНЖИНІРІНГ від 14.12.2016 року № 0082/12 2016-Б, під час проведення технічної інвентаризації за зазначеною адресою не було виявлено самочинного будівництва, оскільки на оригіналі технічного паспорту нежитлової будівлі по адресу: м. Кривий Ріг, вул. Залізничників (колишня Ленінського комсомолу), будинок 146, відсутні будь-які позначки та штампи про здійснення самочинного будівництва, виходячи з наступного.

У зазначеному технічному паспорті дійсно не відображено наявність прибудови, проте суд не звернув увагу, що він виготовлений 04.03.2016 року до проведення перевірки відповідачем (перевірка проводилась з 20.10.2016 року до 26.10.2016).

Таким чином, технічний паспорт нежитлової будівлі по адресу: м. Кривий Ріг, вул. Залізничників (колишня Ленінського комсомолу), будинок 146 не може підтверджувати відсутність самочинно зведеної прибудови, оскільки останню було зведено після його виготовлення, а висновок суду, що будівля за зазначеною адресою не є об'єктом будівництва є помилковим.

Слід зазначити і про помилковість посилань суду першої інстанції на довідку TOB СМАРТ ІНЖИНІРІНГ від 14.12.2016 року № 0082/12 2016-Б, оскільки згідно з цією довідкою при обстежені нежитлової будівлі А-2 з прибудовою А 1-1 за адресом: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського, буд. 146, виявлено спорудження металевих сходів літ., аі . Проте, остання інвентаризація спірного об'єкта проводилась TOB СМАРТ ІНЖИНІРІНГ 04.03.2016 року, тобто у довідці йде мова про технічну інвентаризацію проведену в березні 2016 року, а на той час спірної прибудови не було.

Безпідставним також є висновки суду першої інстанції проте, що відповідно до абзацу 73 п. 3.2. розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна №127 від 24.05.2001 року не належать до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень) зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, ганків тощо, оскільки самочинно зведена прибудова не належить до жодної з перелічених споруд, а відповідає критеріям встановленим для прибудованих приміщень.

Частиною 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

Поняття замовника будівництва наведено в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідно до якого замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Також поняття замовника міститься в п. 3.6 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3-2014) замовник будівництва визначається як фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об'єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи. Об'єкт будівництва у відповідності до абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об'єкти інженерно - транспортної інфраструктури.

Оскільки власником нежитлової будівлі на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.12.2015 №51320547 є позивач то замовником будівництва у розумінні п. 3.6 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво та ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також є позивач, висновок суду першої інстанції, що застосування відповідачем по справі до ТОВ КОПТОРГ-КР заходів архітектурно-будівельного контролю, оскільки останній не має статусу суб'єкта містобудівної діяльності, так як не здійснює діяльність зазначену у ст. 1 Закону України Про основи містобудування , є помилковими.

Враховуючи наведені позивачем доводи позовної заяви, а також надані відповідачем докази, які спростували ці доводи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09 жовтня 2017 року у справі №210/954/17(2-а/210/64/17) - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 328, 329 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24 травня 2018 року.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко