Постанова

від 24.05.2018 по справі 820/1136/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1136/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018р., суддя Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 28.03.18 р. по справі № 820/1136/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Приватного підприємства "Стілтон-Трейд"

про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому проси: накласти арешт на рахунках ПП "Стілтон - Трейд", відкритих в банківських установах, згідно до банківської виписки: ПАТ "ВТБ БАНК" номер рахунка: 26008010177711; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26001011278559; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26001011278582; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26008011317617; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26006011298642; Казначейство України (номер рахунка: 37519000158122; ПАТ "УКРСОЦБАНК" номер рахунка: 26041012054442; ПАТ "АЛЬФА-БАНК" У м. Києві номер рахунка: 26005018798901.

Звернення з даним позовом обґрунтовано відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної перевірки, у зв'язку з чим заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення № 6343/10/20-40-12-18 від 20.02.2018 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018р. позов залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі. Зазначив, що у відповідача були відсутні підстави не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області на адресу ПП "Стілтон-Трейд" направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 18.07.2017 року № 10278/10/20-40-14-12-18.

Листом від 07.08.2017 року ПП "Стілтон-Трейд" надано відповідь на запит податкового органу, в якому зазначено, що у запиті не наведено жодної із підстав, визначених положеннями Податкового кодексу України, для направлення такого запиту, відсутні посилання на факти чи інформацію про порушення податкового законодавства з боку ПП "Стілтон-Трейд".

З посиланням на п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області складено наказ № 6290 від 02.11.2017 року про проведення позапланової виїзної ПП "Стілтон-Трейд" у період з 03.11.2017 тривалістю 5 робочих днів.

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 02.11.2017 року № 6290; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області утриматися від видання наказів щодо перевірок Приватного підприємства "Стілтон-Трейд" (податковий номер 37878831) з посиланням на письмовий запит Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.07.2017 року № 10278/10/20-40-14-12-18.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 по справі № 820/5253/17 адміністративний позов приватного підприємства "Стілтон-Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 6290 від 02.11.2017, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.12.2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 року залишено без змін.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 по справі № 820/5253/17 набрала законної сили 28.12.2017.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що при виході перевіряючих ГУ ДФС у Харківській області на перевірку 03.11.2017 за податковою адресою підприємства ПП "Стілтон-Трейд", встановлено відсутність посадових осіб підприємства, та внаслідок неможливості вручення наказу на проведення перевірки та направлень, посадовими особами податкового органу складено акт № 4081/20-40-14-12-11 від 03.11.2017 "Неможливості вручення наказу, розпочати документальну позапланову перевірку ПП "Стілтон-Трейд" у зв'язку з відсутністю посадових осіб за юридичною адресою підприємства".

При виході на перевірку 06.11.2017 року перевіряючим відмовлено у допуску до перевірки та в результаті чого, перевіряючими ГУ ДФС у Харківській області складено акт № 4116/20-40-14-12-11 "Щодо не допуску на документальну позапланову виїзну перевірку" від 06.11.2017.

На підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, заступником начальником ГУДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПП "Стілтон-Трейд" № 6343/10/20-40-12-18 від 20.02.2018 року, у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За правилами п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Виходячи з наведеного, арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 Податкового кодексу України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган не звертався до суду з вимогою підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.03.2018 року у справі № 813/2316/17, відповідно до якої адміністративний арешт майна врегульовано статтею 94 Податкового кодексу України, за пунктом 94.1 якої це є винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є окремою підставою застосування адміністративного арешту майна, про що зазначено у пункті 94.2.3 пункту 94.2 цієї статті. За положеннями пункту 94.5 арешт майна може бути повним або умовним. Рішенням податкового органу у даній справі, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, є умовний арешт майна Товариства.

Арешт коштів на рахунках платника податків є спеціальною складовою загального арешту майна, який відрізняється виключною процедурою його застосування, та є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого відповідно до положень пунктів 94.2, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України. Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Положення підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України застосовуються виключно у сукупності з нормами цієї статті.

Враховуючи, що арешт майна відповідача, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області № 6343/10/20-40-12-18 від 20.02.2018 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства "Стілтон-Трейд" не підтверджено судом, відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018р. по справі № 820/1136/18- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 24.05.2018.