Постанова

від 16.05.2018 по справі 903/1180/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/1180/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді:Баранець О. М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3,

відповідача - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5,

ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_8, ОСОБА_6

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

(головуючий - Розізнана І.В., судді - Грязнов В.В., Гудак А.В.)

від 15.11.2017,

за позовом ОСОБА_9

до товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_10,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_8

про визнання недійсним рішення загальних зборів

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "УА Брук" про відчуження основних засобів товариства, оформленого протоколом №3 від 26.07.2013.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що представник позивача ОСОБА_8 діяв на цих зборах з передвищенням повноважень, визначених у довіреності від 09.08.2012.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 рішення господарського суду Рівненськогої області від 05.09.2017 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "УА Брук" про відчуження основних засобів товариства, оформлене протоколом № 3 від 26.07.2013.

У касаційній скарзі 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_8, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Підставами для скасування судового рішення зазначає невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 10, 58, 61, 67 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 237, 238, 244, 247 ЦК України, порушення норм процесуального права (ст. ст. 4-2, 42, 43, 84 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017).

13.02.2018 ОСОБА_6, посилаючись на те, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 впливає на його законні права і інтереси, оскільки у зв'язку з її ухваленням постановою Апеляційного суду Волинської області від 24.01.2018 у справі за № 161/10804/15-ц з його володіння було витребувано нерухоме майно, придбане ним у ОСОБА_8, рішення про відчуження якого було прийняте на загальних зборах учасників ТОВ "УА Брук" 26.07.2013, також звернувся з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду.

Підставами для скасування судового рішення вказує порушення вимог закону, аналогічні зазначеним у касаційній скарзі ОСОБА_8 і також просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6, позивач просить відмовити у відкритті касаційного оскарження за цією скаргою, оскільки строк на касаційне оскарження пропущений ним без поважних причин, а, крім того, в порушення ч.4 ст. 287 ГПК України судове рішення не переглядалося за його апеляційною скаргою в апеляційному порядку, що позбавляє ОСОБА_6 права на касаційне оскарження рішення.

Суд вважає, що заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 з підстав, передбачених ч.4 ст.297 ГПК України є безпілставними, оскільки вказана норма регулює порядок оскарження рішення суду першої інстанції. ОСОБА_6 оскаржує рішення апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 02.05.2018 були частково задоволені клоптання учасників справи про відкладення її розгляду та оголошено перерву в судовому засіданні до 16.05.2018 для вирішення питання про затвердження Верховним Судом укладеної між сторонами мирової угоди у справі за № 161/10804/15.

Повторне клопотання представника позивача в судовому засіданні 16.05.2018 про відкладення розгляду справи з тих же підстав судом відхилено у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених ч.2 ст. 202 ГПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи і заперечення проти них, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 312 ГПК України, оскільки вони грунтуються на власному тлумаченні скаржниками норм матеріального і процесуального права, але не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.

Під час розгляду справи господарські суди встановили такі фактичні обстаивни справи.

Рішенням засновників ТОВ "УА Брук", оформленим протоколом від 20.01.2009р. №1, вирішено, зокрема, заснувати ТОВ "УА Брук" та затвердити статут товариства (т. 1, а.с. 39). Засновниками товариства є фізичні особи: громадянин Республіки Польща - ОСОБА_9 з часткою у товаристві 99,079106% та громадянка України ОСОБА_10 з часткою в товаристві 0,920894%. Державна реєстрація товариства проведена 23.01.2009р.

01.07.2009 р. зареєстровано статут ТОВ "УА Брук" (т. 1, а.с. 9-31), згідно п. 1.1 якого ТОВ "УА Брук" створене на засадах угоди між громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Вищим органом товариства є збори учасників. У склад зборів учасників входять всі учасники, або їх повноважні представники. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк (п. 6.1. статуту).

Пунктом 6.2 статуту визначена компетенція зборів учасників товариства, зокрема, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства (п."м"); затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує 1 000 000 грн. (п. "и").

Згідно п. 6.4 статуту збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою товариства у разі неплатоспроможності товариства, у разі виникнення загрози інтересам товариства чи виявлення зловживання, допущених посадовими особами. Збори учасників можуть скликатися на вимогу директора.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого питання, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.

Про проведення зборів учасники повідомляються персонально в письмовій формі з зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 6.5 статуту виконавчим органом товариства є директор, який вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Директор, зокрема, одноосібно (без погодження та затвердження зборами учасників) укладає угоди, в тому числі купівлі-продажу, підряду, найму, страхування, транспортування, збереження, доручення, кредиту, застави та інш. на суму, що не перевищує 1000000 грн.

Рішенням загальних зборів ТОВ "УА Брук", оформленим протоколом №2 від 30.06.2009, вирішено внести зміни до статуту, зокрема, викладено пп. "и" п. 6.2 статуту в такій редакції: "надання попередньої згоди на укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 25000 грн, що оформлюється протоколом зборів учасників".

09.08.2012 ОСОБА_9 видав довіреність на ім'я ОСОБА_8, якою надано останньому право представляти його і подавати від його імені будь-які заяви-волевиявлення на усіх зборах акціонерів товариства з назвою ТОВ "УА Брук", а також уповноважив представника на продаж часток товариства за сумою не меншою ніж 3 000 000 доларів США (т. 1, а.с. 43).

Згідно з рішенням загальних зборів ТОВ "УА Брук", оформленого протоколом №1 від 25.10.2012р. з третього питання порядку денного (щодо відчуження частки учасником товариства ОСОБА_9) виступав ОСОБА_8, який повідомив про те, що ОСОБА_9 повідомляв ОСОБА_10 про намір продати свою частку у статутному капіталі за ціною не менше 23 970 000 грн, яка в свою чергу не скористалась своїм переважним правом на купівлю вказаної частки. Також він повідомив про намір продати частку ОСОБА_9 третім особам. З цього питання загальні збори засновників не заперечували проти продажу частки ОСОБА_9 третім особам (т. 1, а.с. 40).

Рішенням загальних зборів ТОВ "УА Брук", оформленим протоколом №1 від 06.03.2013, вирішено затвердити зміни до статуту товариства, зокрема, доповнено п. 6.5 розділу 6 статуту наступним абзацом: "всі документи, що підписуються директором підлягають обов'язковому візуванню підписом засновника або його уповноваженого представника, що володіє не менше 90% статутного капіталу товариства" (т. 1, а.с. 36-37).

ОСОБА_8, як представник ОСОБА_9 надіслав директору ТОВ "УА Брук" вимогу від 14.06.2013 про скликання позачергових зборів учасників ТОВ "УА Брук", в якій ним сформовані наступні питання порядку денного: 1) обрання голови та секретаря зборів; 2) про відчуження основних засобів (адмінприміщень, будівель та споруд, земельних ділянок) товариства (т. 1, а.с. 226).

Директором ТОВ "УА Брук" направлено ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як учасникам та засновникам товариства повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства, в якому зазначено, що позачергові збори відбудуться 26.07.2013р. о 9:00 по 9:20 год. у м. Луцьку, вул. Тухачевського,16 (т. 1, а.с. 227).

Відповідно до акту про неприбуття на загальні збори учасників ТОВ "УА Брук" від 26.07.2013, складеного представником ОСОБА_9 - ОСОБА_8 та директором ТОВ "УА Брук" - Карзовим М.М. у зв`язку із неявкою ОСОБА_10, ОСОБА_8 запропонував директору ТОВ "УА Брук" не проводити загальні збори та надіслати їй нове повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства (т. 1, а.с. 229).

Але, 26.07.2013 загальні збори ТОВ "УА Брук" відбулися, на них були присутні: ОСОБА_8 - представник, який діяв на підставі довіреності від 09.08.2012р., виданої засновником ОСОБА_9, з часткою в статутному капіталі ТОВ "УА Брук" 99,079106% та запрошений Карзов М. М. (директор ТОВ "УА Брук").

На цих загальних зборах учасників ТОВ "УА Брук" було прийнято рішення щодо надання дозволу на відчуження основних засобів товариства, зокрема, земельних ділянок, адмінприміщення та нежитлових будівель, що належать товариству, за ціною не нижче балансової вартості, а також уповноважено директора товариства Карзова М.М. на підписання відповідних договорів.

31.08.2013 між ТОВ "УА Брук" в особі директора Карзова М.М. (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 3,0101 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ціна даної земельної ділянки за домовленістю сторін становить 340 000 грн. Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування виробничої бази. Згідно п.1.6 договору, на відчужуваній земельній ділянці розташоване нерухоме майно: нежитлова будівля, адміністративний будинок /А-1/, нежитлова будівля, будівля пилорами /В-1/, нежитлова будівля, столярна майстерня та склади /Г-1/, нежитлова будівля, гараж /Д-1/, що належать продавцю на праві приватної власності. Одночасно з цим договором, сторони також уклали в нотаріальному порядку договори купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.

Також, між ТОВ "УА Брук" та ОСОБА_8 були укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0133 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме господарського комплексу, загальною площею 818,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 4727 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

27.11.2014р. ОСОБА_9 видав нову довіреність на ім'я ОСОБА_8, якою надано йому право виступати з ініціативою щодо проведення чергових і позачергових зборів акціонерів, формування порядку денного, внесення пропозицій кандидатів на будь-які посади в товаристві, доступу до документів та матеріалів, представлених учасниками при підготовці загальних зборів; підписувати будь-які документи, створені в результаті загальних зборів учасників (протоколи, установчі документи та ін.), голосувати на загальних зборах з будь-яких питань всіма голосами; брати участь в управлінні товариством; отримувати інформацію про діяльність товариства; мати доступ до документів бухгалтерського обліку товариства та іншої документації, установчих документів; діяти в тих межах, в яких акціонер має право діяти на підставі законодавства України, установчих та внутрішніх документів товариства, в тому числі мати право на повідомлення про вихід з товариства та продаж, дарування, передачу або відчуження іншим способом належної учаснику частини капіталу товариства. Ця довіреність видана на три роки з можливістю продовження. (т. 1, а.с. 136).

На підставі цієї довіреності ОСОБА_8 брав участь у зборах учасників товариства від імені ОСОБА_9, зокрема, у зборах 05.01.2015, на яких затверджено нову редакцію статуту товариства, що підтверджується підписом ОСОБА_8 безпосередньо на новій редакції статуту (т. 1, а.с. 76).

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "УА Брук" про надання дозволу на відчуження основних засобів товариства, оформленого протоколом №3 від 26.07.2013 місцевий господарський суд виходив з того, що згідно висновку судово-лінгвістичної експертизи № 11709/16-39 від 14.07.2017 ОСОБА_9 наділив ОСОБА_8 повноваженнями на скликання зборів учасників ТОВ "УА Брук" (чергових і позачергових), участь у таких зборах з будь-яких питань порядку денного, в тому числі і щодо відчуження майна товариства, і, при цьому самостійно( без будь-чиєї участі ) вчиняти дії щодо відчуження частки ОСОБА_9 у товаристві за певних умов - продаж частки за сумою, не нижчою, ніж 3 000 000 доларів США.

Отже, позачергові збори учасників ТОВ "УА Брук" відповідно до положень ч.3 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" , п.п.6.4, 6.5 Статуту товариства були скликані повноважною особою - директором товариства на вимогу ОСОБА_9, від імені якого до директора з відповідною вимогою звернувся повноважний представник - ОСОБА_8; за змістом довіреності він був наділений необхідним обсягом повноважень для участі у зборах , в тому числі і щодо ініціювання зборів з питання відчуження майна товариства та голосування з цього питання; факт проведення зборів 26.07.2013 підтверджується протоколом № 3 від 26.07.2013; ОСОБА_8 на підставі вказаної довіреності не здійснював продажу частки довірителя, а брав участь у вирішенні питання про надання дозволу на відчуження окремого належного товариству нерухомого майна за ціною, не нижчою його балансової вартості та уповноваження директора товариства на підписання відповідних договорів.

Проте, до такого висновку суд першої інстанції дійшов без врахування вимог закону, що регулюють відносини представництва та прийшов до помилкового висновку про відмову у позові.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони яку він представляє.

Усі юридичні дії представник зобов'язаний здійснювати в інтересах того, кого він представляє. Коло дій, які можуть бути здійснені на підставі довіреності, не є безмежним. Для того, щоб дії представника створили юридичні права і обов'язки для особи, яку представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження, котрими визначаються зміст і межі дій, які представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, в основу якого покладено висновок судової судової семантико-лінгвістичної експертизи, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України ( в редакції, чинній до 15.1.20217) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В розумінні ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, тобто відповідно до внутрішніх переконань суду, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши висновок експерта №11709/16-39 від 14.07.2017, а також інші докази у справі в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку, що повірений не діяв в інтересах довірителя, адже перелік повноважень за довіреністю формується задля реалізації волі довірителя. В свою чергу волею довірителя було продати свою частку в статутному капіталі за ціною не менше 3 000 000 доларів США, а тому і зміст довіреності (повноважень за довіреністю) необхідно оцінювати в контексті волі довірителя.

З фактичних обставин справи, зокрема, з рішення загальних зборів ТОВ "УА Брук", яке оформлене протоколом №1 від 25.10.2012 вбачається, що позивач мав намір продати саме свою частку у статутному капіталі ТОВ "УА Брук" за ціною, що становить не менше 3 000 000 доларів США, що узгоджується з положеннями ст. 53 Закону України "Про господарські товариства". Однак, інший учасник товариства ОСОБА_10 не виявила бажання скористатися своїм переважним правом на купівлю вказаної частки, тому вищий орган товариства дозволив позивачу продати свою частку у товаристві третім особам.

Зміст довіреності від 09.08.2012 і обсяг повноважень ОСОБА_8 за нею станом на 26.07.2013 не змінився, але останній на загальних зборах учасників ТОВ ТОВ "УА Брук" 26.07.2013, діючи на підставі цієї ж довіреності голосував за прийняття рішення щодо надання дозволу на відчуження основних засобів товариства, зокрема, земельних ділянок, адмінприміщення та нежитлових будівель, що належать товариству, за ціною не нижче балансової вартості, а також за уповноваження директора товариства Карзова М.М. на підписання відповідних договорів.

Здійснивши аналіз ст. ст. 10, 12 Закону України "Про господарські товариства" , апеляційний господарський суд правильно вказав про те, що після внесення своєї частки до статутного капіталу товариства у вигляді майна чи коштів, право власності учасника на таке майно припиняється, а його набуває безпосередньо товариство. Натомість учасник товариства отримує корпоративні права у товаристві, які становлять обсяг правомочностей щодо участі в управлінні товариством, отриманні дивідендів та інших прав, передбачених законом, в тому числі право на відчуження своєї частки (її частини) безпосередньо учасникам цього товариства або ж третім особам.

В свою чергу, відчуження частки учасника товариства чи її частини не припиняє право власності товариства на майно, як і відчуження майна (основних засобів) товариства не має наслідком відчуження частки учасника і не припиняє корпоративні права учасника.

Отже, як з правової так і бухгалтерської точки зору майно (основні засоби) товариства та частка учасника в товаристві є різними правовими категоріями.

Таким чином, позивач мав намір та довіреністю уповноважив представника на продаж своєї частки в статутному капіталі ТОВ "УА Брук", а спірним рішенням загальних зборів було надано дозвіл на відчуження основних засобів товариства, що свідчить про те, що представник ОСОБА_8 діяв з перевищенням наданих йому довіреністю повноважень та всупереч волі позивача, чим порушив його права та законні інтереси, як учасника (засновника) товариства, тому рішення загальних зборів учасників ТОВ "УА Брук" про відчуження основних засобів товариства, яке оформлене протоколом №3 від 26.07.2013 підлягає визнанню недійсним.

Кваліфікуючи дії повіреного як такі, що вчинені в порушення прав та інтересів довірителя, суд апеляційної інстанції обгрунтовано взяв до уваги той факт, що у зв'язку з відчуженням майна (основних засобів) товариства, суттєво зменшилась вартість частки позивача в статутному капіталі товариства, яка обраховується, виходячи з вартості чистих активів товариства, тобто з вартості усього майна, що належить відповідачу, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Крім того, ОСОБА_8, приймаючи рішення про надання дозволу на продаж майна товариства не нижче балансової вартості, в подальшому сам і придбав це майно у власність, а товариство продовжувало ним користуватися.

Доводи касаційних скарг про безпідставне відхилення апеляційним господарським судом висновку експерта є помилковим, оскільки суд мотивував це відхилення спростуванням висновку експерта іншими зібраними у справі доказами та фактичними діями як довірителя, так і повіреного, які вони вчиняли в процесі правовідносин представництва.

Вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 04.05.2016 щодо дослідження належним чином змісту довіреності від 09.08.2012 на предмет повноважень ОСОБА_8 не зводяться до дослідження цього змісту виключно шляхом призначення судової експертизи.

На виконання цих вказівок суд апеляційної інстанції дав належну правову оцінку змісту довіреності на підставі ретельного дослідження всіх зібраних у справі доказів в їх сукупності.

Інші доводи касаційних скарг зводяться до необхідності іншої оцінки судом касаційної інстанції доказів, ніж та, що була зроблена судом апеляційної інстанції.

Але, відповідно до відповідно до ч.2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з дотриманням передбачених ч.3 ст. 6 ЦК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, виходячи з необхідності захисту передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод фундаментального людського права - права власності, а тому підстав для її скасування і залишення в силі рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням вимог закону, немає.

Оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на заявників.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційні скарги ОСОБА_8, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі за № 903/1180/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О.Баранець

І. Ткач