Постанова

від 15.05.2018 по справі 814/1674/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №814/1674/16

касаційне провадження №К/9901/4519/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 (головуючий суддя - Біоносенко В.В., судді - Гордієнко Т.О., Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді - Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інгулець Енерго-1 (далі - ТОВ Інгулець Енерго-1 ) до Державної фіскальної служби України, треті особи: Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ОДПІ), Товариство з обмеженою відповідальністю Кадар Інвест (далі - ТОВ Кадар Інвест ), про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ТОВ Інгулець Енерго-1 звернулось до суду із позовом до ДФС України, за участі третьої особи - ОДПІ, у якому просило: визнати протиправними дії ДФС України щодо реєстрації 29.03.2016 у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 18.03.2016 за №№9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 та 20 на загальну суму податку на додану вартість 15133269,01 грн. на користь ТОВ Карад Інвест ; визнання недійсною реєстрації зазначених податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання ДФС України поновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму податку на додану вартість 15133269,01 грн., на яку ТОВ Інгулець Енерго-1 має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ТОВ Інгулець Енерго-1 послалося на те, що жодних взаємовідносин з ТОВ Карад Інвест воно не мало, коштів від нього не отримувало, послуг та товарів не постачало, податкових накладних не виписувало. Зазначені податкові накладні були зареєстровані невідомими особами (шахраями) за допомогою цифрового підпису, який вони отримали на підставі підроблених документів. За цим фактом поліцією проводиться досудове слідство. Разом з тим, ДФС України не повинна була проводити реєстрацію зазначених накладних, оскільки в них містяться помилки щодо ідентифікації покупця, а саме - назва покупця не співпадає з його індивідуальним податковим номером. Зазначені обставини повинні були бути виявлені на етапі реєстрації, та у реєстрації таких накладних повинно було бути відмовлено.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.01.2017 залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ Карад Інвест .

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 28.02.2017 позов задовольнив: визнав протиправними дії ДФС України по реєстрації 29.03.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних ТОВ Інгулець Енерго-1 : № 9 від 18.03.2016 на суму 14251451,18 грн., №10 від 18.03.2016 на суму 9680093,98 грн., № 11 від 18.03.2016 на суму 12280271,61 грн., №12 від 18.03.2016 на суму 11413623,41 грн., №13 від 18.03.2016 на суму 13969699,30 грн., № 14 від 18.03.2016 на суму 14071205,53 грн., №15 від 18.03.2016 на суму 16885446,64 грн., №16 від 18.03.2016 на суму 11616112,78 грн., № 17 від 18.03.2016 на суму 14736325,93 грн., №18 від 18.03.2016 від 13696348,09 грн., № 19 від 18.03.2016 на суму 16763639,16 грн., №20 від 18.03.2016. на суму 17101741,42 грн., всього на суму податку на додану вартість 15133269,01 грн.; визнав недійсною реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.03.2016 податкових накладних ТОВ Інгулець Енерго-1 : № 9 від 18.03.2016 на суму 14251451,18 грн., №10 від 18.03.2016 на суму 9680093,98 грн., № 11 від 18.03.2016 на суму 12280271,61 грн., №12 від 18.03.2016 на суму 11413623,41 грн., №13 від 18.03.2016 на суму 13969699,30 грн., № 14 від 18.03.2016 на суму 14071205,53 грн., №15 від 18.03.2016 на суму 16885446,64 грн., №16 від 18.03.2016 на суму 11616112,78 грн., № 17 від 18.03.2016 на суму 14736325,93 грн., №18 від 18.03.2016 від 13696348,09 грн., № 19 від 18.03.2016 на суму 16763639,16 грн., №20 від 18.03.2016. на суму 17101741,42 грн., всього на суму податку на додану вартість 15133269,01 грн.; зобов'язав ДФС України поновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку на додану вартість, на яку ТОВ Інгулець Енерго-1 має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 15133269,01 грн.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що внаслідок шахрайських дій невідомих осіб та невиконання ДФС України своїх зобов'язань, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, що не завадили цим діям, ТОВ Інгулець Енерго-1 було завдано шкоду безпідставним списанням за підробленими документами з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми 15133269,01 грн.

ДФС України оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.10.2017 залишив касаційну без руху. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС України з урахуванням вимог підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017). В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки подані ТОВ Інгулець Енерго-1 в електронному режимі податкові накладні перевірялись в автоматичному режимі і помилок у заповненні цих накладних виявлено не було. Також, скаржник вказує на те, що факт відкриття кримінального провадження не підтверджує факт здійснення шахрайських дій стосовно ТОВ Інгулець Енерго-1 .

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Інгулець Енерго-1 вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд касаційну скаргу залишити без задоволенні, а судові рішення - без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що помилкове зазначенні реквізитів платників податку є самостійною та самодостатньою правовою підставою для відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.05.2018 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 15.05.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 19.10.2012 ТОВ Інгулець Енерго-1 було зареєстровано в якості юридичної особи, засновниками якої є два підприємства-нерезиденти: ТОВ Толвесса Мененджмент ЛТД (Республіка Кіпр) та ТОВ Мілідено Холдінгз ЛТД (Республіка Кіпр). Основним видом діяльності ТОВ Інгулець Енерго-1 є виробництво електроенергії, передача електроенергії, розподілення електроенергії та торгівля електроенергією. Для здійснення господарської діяльності 29.12.2012 ТОВ Інгулець Енерго-1 уклало договір оренди землі з Миколаївською обласною державною адміністрацією щодо оренди земельної ділянки площею 56,7746 га в межах території Афанасіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області для розміщення та будівництва об'єктів енергогенеруючих підприємств. 22.04.2015 ТОВ Інгулець Енерго-1 придбало у ТОВ Евда Енерго обладнання для будівництва сонячної електростанції на загальну суму 90978575,27 грн., у тому числі податок на додану вартість 15163095,88 грн. Внаслідок зазначеної господарської операції у ТОВ Інгулець Енерго-1 утворилось від'ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2015 року у сумі 15164306,00 грн. Довідкою ОДПІ від 08.07.2015 №63/14-20-15-38269078 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інгулець Енерго-1 з питання правильності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за період квітень 2015 року підтверджено відсутність порушень при відображенні ТОВ Інгулець Енерго-1 у декларації за квітень 2015 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 15164306,00 грн. Зазначена сума залишалась на ПДВ-рахунку ТОВ Інгулець Енерго-1 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на березень 2016 року. 03.02.2016 між ОДПІ та ТОВ Інгулець Енерго-1 був укладений договір № 040120161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних документів, поданих платником податків електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Станом на 15.03.2016 за даними системи електронного адміністрування податку на додану вартість сума податку, на яку ТОВ Інгулець Енерго-1 мало право зареєструвати податкові накладні, становила 15687601,69 грн. 23.03.2016 невідомі особи звернулись до ТОВ Центр сертифікації ключів Україна із заявою від імені ТОВ Інгулець Енерго-1 про блокування ключа електронного цифрового підпису позивача та видачі нового сертифікату відкритого ключа електронного цифрового підпису. Сама заява була скріплена підробленою печаткою товариства, а також до неї були долучені інші підроблені документи. 23.03.2016 ТОВ Центр сертифікації ключів Україна за підробленою заявкою шахраїв від імені ТОВ Інгулець Енерго-1 , заблокував раніше виданий ключ електронного цифрового підпису, та видав невідомим особам інший ключ цифрового підпису, внаслідок чого невідомі особи отримали доступ до податкової звітності ТОВ Інгулець Енерго-1 . 29.03.2016 невідомі особи у Єдиному державному реєстрів податкових накладних від імені ТОВ Інгулець Енерго-1 здійснили реєстрацію наступних податкових накладних: №9 від 18.03.2016 на суму 14251451,18 грн. із нульовою ставкою податку на додану вартість; №10 від 18.03.2016 на суму 12280271,61 грн. із нульовою ставкою податку на додану вартість; №11 від 18.03.2016 на суму 12280271,61 грн. із нульовою ставкою податку на додану вартість; №12 від 18.03.2016 на суму 11413623,41 грн. із нульовою ставкою податку на додану вартість; №13 від 18.03.2016 на суму 13969699,30 грн. із нульовою ставкою податку на додану вартість; №14 від 18.03.2016 на суму 14071205,53 грн. із нульовою ставкою податку на додану вартість; №15 від 18.03.2016 на суму 16885446,64 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2814241,11 грн.; №16 від 18.03.2016 на суму 11616112,78 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 1936018,80 грн.; №17 від 18.03.2016 на суму 14736325,93 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2456054,32 грн.; №18 від 18.03.2016 на суму 13696348,09 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2282724,68 грн.; №19 від 18.03.2016 на суму 16763639,16 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2793939,86 грн.; №20 від 18.03.2016 на суму 17101741,42 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2850290,24 грн. При цьому, у податкових накладних було зазначено покупця Міліденіо Холдінгз ЛТД (один з учасників товариства), а індивідуальний податковий номер продавця зазначений 398098610295, який належить ТОВ Карад Інвест (м. Бровари). 23.03.2016 з рахунку ТОВ Інгулець Енерго-1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість було списано на користь ТОВ Карад Інвест податок на додану вартість у сумі 15133269,01 грн. 30.03.2016 ТОВ Інгулець Енерго-1 звернулось із заявою про злочин до правоохоронних органів, за результатом розгляду якої було зареєстроване кримінальне провадження №12016150050000851.

В силу положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається процедура обчислення податку на додану вартість, на яку платник податків має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 201.8 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1, 4, 5, 8, 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 був затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Положеннями пунктів 6-9, 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Пунктом 16 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що ДФС після надходження від платника податку запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку. У разі виявлення невідповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, платникові податку надсилається квитанція із зазначенням причини.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди встановили, що ДФС України не відмовила у прийнятті спірних податкових накладних до реєстрації та зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на наявність помилок під час заповнення таких податкових накладних, що в силу положень підпункту 1 пункту 9 зазначеного вище Порядку є підставою для відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації. При цьому, ДФС України як адміністратором системи електронного адміністрування податку на додану вартість в подальшому не вчинено дій, які вона повинна і могла вчинити в силу покладених на ДФС України обов'язків.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити. Посилання скаржника на непідтвердження факту здійснення шахрайських дій стосовно ТОВ Інгулець Енерго-1 спростовуються наявним у матеріалах справи висновком експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16.12.2016 № 2486.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга ДФС України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна