Рішення

від 23.05.2018 по справі 380/1545/17

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.05.2018 Провадження по справі № 2/380/33/18

Справа № 380/1545/17

Рішення

Іменем України

23 травня 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Слобода , відділу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди землі,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12 лютого 2008 року, укладений між нею та приватним сільськогосподарським підприємством Слобода , та скасувати його державну реєстрацію. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,1699 га, кадастровий номер 3224610100:07:002:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області. 12 лютого 2008 року без її згоди між нею та відповідачем ПСП Слобода був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 10 років. Даний договір зареєстрований в Тетіївському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК № 27 за № 040833400224. Проте цей договір позивач не підписувала, підпис в договорі від її імені поставлений іншою особою, а тому ОСОБА_1 просить даний договір визнати недійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ПСП Слобода позовних вимог не визнав, проте з урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3612-3614/18-32 від 25.04.2018 року вирішення спору покладає на розсуд суду.

Представник відповідача відділу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, до суду надав заяву про слухання справи у відсутності представника, проти позову заперечень не має.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,1699 га, кадастровий номер 3224610100:07:002:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 036885 від 30.01.2004 року (а.с.7). 12.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 10 років (а.с.12-13). Даний договір зареєстрований в Тетіївському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК № 27 за № 040833400224. Проте із висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3612-3614/18-32 від 25.04.2018 року (а.с.85-90) вбачається, що підпис в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 12.02.2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПСП Слобода виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою без наслудування підпису ОСОБА_1

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1,ч.3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Ці ж самі обставини зазначені в ст.627 ЦК України, в якій зазначено, що сторони договору є вільними в укладенні договору.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

У п. 8 постанови пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Як встановлено судом, позивач, будучи власником земельної ділянки, згоди на її оренду не давала, договір оренди цієї ділянки з відповідачем не укладала, підпис в договорі оренди вчинений не позивачем, а відтак договір оренди земельної ділянки від 12.02.2008 року між ОСОБА_1 та ПСП Слобода укладений за відсутності волевиявлення позивача, а тому є недійсним на підставі частин 1, 3 статті 203 , частини 1 статті 215 ЦК України .

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною 3 статті 152 ЗК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані в судовому засідання докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, так як лише йому як власнику у сенсі положень частини 1 статті 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, право передачі земельної ділянки в оренду.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 203 ЦК України, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України Про оренду землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону України Про оренду землі ; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України), а тому позовна вимога про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 12.02.2008 року також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268,273,354, п.9 ч. 1 перехідних положень ЦПК України ,ст.ст. ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, ст.16 Закону України Про оренду землі , суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Слобода , відділу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації Тетіївської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 3,1699 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 12 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством Слобода , який було зареєстровано за № 040833400224 у Тетіївському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК № 27 та скасувати його державну реєстрацію.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області.

Суддя: Т.П.Косович