Рішення

від 21.05.2018 по справі 500/1792/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/1792/18

Провадження № 2/500/1918/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Бурнусуса О.О.,

при секретарі - Петровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої 16 грудня 2007 року, ОСОБА_5, померлої 17 липня 2011 року та ОСОБА_6, померлого 27 листопада 2015 року право власності на земельну ділянку площею 3,5514 га, розташовану на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 899118 від 14.02.2006 року, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0316, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що заява про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_2, який її фактично прийняв надійшла 13.03.2018 року тобто вже після спливу шестимісячного строку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно , необхідно задовольнити , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 належала земельна ділянка площею 3,5514 га, розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) № 45, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 899118 від 14.02.2006 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 799/А - 2005 від 20 жовтня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 01.06.521.00017, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0316.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 106063від 17.12.2007 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 Артеміна померла 16 грудня 2007 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,5514 га, розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 45, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 899118 від 14.02.2006 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 09.03.1995 року, посвідченого секретарем Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 48, ОСОБА_4 все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалось та взагалі все те на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_5.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Осіб, які мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_4 немає.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено судом, ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 29.03.2018 року за № 566, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 264272 від 15.07.2011 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_5 померла 14.07.2011 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,5514 га, розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 45, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 899118 від 14.02.2006 року, яку вона фактично прийняла після смерті матері ОСОБА_4, але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 51205516 від 13.03.2018 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є:

- чоловік ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ - ЖД № 490054 від 10.09.1988 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії V - ЖД № 390819 від 28.04.1993 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І - ЖД № 543503 від 12.01.2018 року, повторно виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- донька ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ЖД № 276270 від 23.08.2011 року, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та свідоцтвом про шлюб серії І - ЖД № 219783 від 10.10.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, згідно якого ОСОБА_9 змінила прізвище на Стойкову .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_5, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 19.12.2017 року за № 1821, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, як було з'ясовано судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від отримання належної їм частки у спадщині, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І - ЖД № 437522 від 28.11.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_6 помер 27 листопада 2015 року.

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина земельної ділянки площею 3,5514 га, розташована на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, частка (пай) № 45, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 899118 від 14.02.2006 року, яку він фактично прийняв після смерті дружини ОСОБА_5, але юридично не встиг оформити своїх спадкових прав.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 51205637 від 13.03.2018 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_6 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є:

- син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії V - ЖД № 390819 від 28.04.1993 року, виданого виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І - ЖД № 543503 від 12.01.2018 року, повторно виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- донька ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ЖД № 276270 від 23.08.2011 року, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та свідоцтвом про шлюб серії І - ЖД № 219783 від 10.10.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області згідно якого ОСОБА_9 змінила прізвище на Стойкову .

Судом з'ясовано що ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 06.02.2018 року за №280.

Проте відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 відмовились на користь позивача по справі ОСОБА_1.

Так, оскільки позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6, він вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КМ № 666562, виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 16.06.2010 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 22) до ОСОБА_2 (паспорт серії КМ № 392318, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 18.05.2006 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: 68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, б. 22), ОСОБА_3 (паспорт серії КМ № 935686, виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 11.12.2014 року, РНОКПП - НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване за адресою: 68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Дунайська, б. 22) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 16 грудня 2007 року, ОСОБА_5, померлої 14 липня 2011 року та ОСОБА_6, померлого 27 листопада 2015 року право власності на земельну ділянку площею 3,5514 га, розташовану на території Кислицької сільської ради, колишнє КСП ім. Кірова, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 899118 від 14.02.2006 року, кадастровий номер - 5122082900:01:001:0316.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_10