Рішення

від 22.05.2018 по справі 705/4285/17

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4285/17

2/705/648/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: міськрайонне Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) за законом, третя особа: міськрайонне Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області. В позовній заяві зазначено, що 04.01.2008 року помер батько її чоловіка ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 078573, виданим 04.01.2008 року Ладижинською сільською радою Уманського району Черкаської області. До дня смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Йому відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.10.2006 року, на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 4,0540га, що розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 636489 від 05.12.2006 року. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на Ѕ частину вищевказаної земельної ділянки, яку прийняв її чоловік та син померлого - ОСОБА_3, але за життя він не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,0251га, кадастровий номер 7124385100:02:000:3120 та витяг з Державного земельного кадастру. ОСОБА_3 помер 12.04.2013 року в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 212542, виданим 13.04.2013 року виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, яка складається із земельної ділянки, площею 2,0251га, кадастровий номер 71243851000:02:000:3120, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, що підтверджується довідкою Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області від 21.03.2017 року. За життя ОСОБА_3 ніякого розпорядження своїм майном не зробив, тому позивач як єдиний його спадкоємець, через свого представника ОСОБА_4, звернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса з метою отримання свідоцтво про право спадщину за законом, проте, її було відмовлено в оформленні спадкових прав відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 05.10.2017 року. В позові вказано, що 05.10.2017 року до Уманської районної державної нотаріальної контори звернувся представник спадкоємця ОСОБА_4 із заявою про видачу на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки площею 4,0540 га, розташованої на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, що належала померлому ОСОБА_2, батькові чоловіка позивача ОСОБА_3. Згідно відомостей, які зберігаються в Уманській райдержнотконторі, спадкова справа після смерті ОСОБА_2, який помер 04.01.2008 року, заведена під № 127 за 2008 рік і його спадкоємцями є двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_5. 24.11.2008 року за реєстром № 5577 на ім'я спадкоємця ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки, площею 4, 0540га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, а ОСОБА_3 залишено Ѕ частку цього майна відкритою. Згідно повідомлення міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.03.2017 року, після оформлення вищевказаної частки земельної ділянки відбувся поділ земельної ділянки розміром 4,0540га на дві окремих ділянки, а саме: 2,0289га - вже зареєстровано за ОСОБА_5, а земельна ділянка площею 2,0251га залишилась відкритою часткою. Тобто відомості про земельну ділянку площе, 2,0251га внесені до Державного реєстру земель, проте не відомо хто залишився її власником, адже реєстрацію земельної ділянки проведено не було. Оскільки іншим шляхом дане питання вирішити неможливо, позивач вимушена звернутися з позовом до суду, адже вона не може набути права власності на майно в порядку спадкування у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1, будучи повідомленою належним чином про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, проте надала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. У заяві також вказала, що просить розглянути справу у її відсутність.

Представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_4, будучи повідомленими належним чином про день розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, надавши до суду письмові заяви, в яких просять задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та провести розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача - сільський голова с. Ладижинка Уманського району Черкаської області ОСОБА_7, в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Однак на адресу суду подав заяву, в якій вказано, що він просить провести розгляд справи у відсутність представника сільської ради та проти задоволення позову не заперечує.

Від представника третьої особи - в.о. начальника Міськрайонного управління Держгеокадастру в Уманському районі та м. Умані ОСОБА_8 надійшла письмова заява, в якій представник не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить справу розглядати у відсутність представника.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

04.01.2008 року помер батько чоловіка позивача - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 078573, виданим 04.01.2008 року Ладижинською сільською радою Уманського району Черкаської області (а.с.7)

Відповідно до довідки № 1492, виданої 11.11.2015 року Ладижинською сільською радою Уманськогорайону Черкаської області до дня смерті ОСОБА_2 проживав одиноко та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.10.2006 року, на праві приватної власності спадкодавцю належала земельна ділянка, площею 4,0540 га, що розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 636489 від 05.12.2006 року(а.с.12)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі і на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки, яку прийняв чоловік позивача та син померлого - ОСОБА_3, але за життя він не отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,0251 га та витяг з Державного земельного кадастру.

ОСОБА_3 помер 12.04.2013 року в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 212542, виданим 13.04.2013 року виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області(а.с.9).

За життя ОСОБА_3 ніякого розпорядження своїм майном не зробив, тому позивач як єдиний його спадкоємець, через свого представника ОСОБА_4, звернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса з метою отримання свідоцтво про право спадщину за законом, проте, постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 05.10.2017 року, виданою державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, спадкодавцю було відмовлено в оформленні спадкових прав, з посиланням на те, що в Уманській райдержнотконторі заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлого 12.04.2013 року під № 625 за 2015 року та згідно матеріалів вказаної справи єдиним спадкоємцем за законом на все майно є його дружина ОСОБА_1, яка прийняла спадщину відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України, однак 1/2 спадкової маси не була сформована після оформлення спадкових прав на відповідну частину земельної ділянки іншим спадкоємцем. 05.10.2017 року до Уманської районної державної нотаріальної контори звернувся представник спадкоємця ОСОБА_4 із заявою про видачу на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,0540га, розташованої на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, що належала померлому ОСОБА_2, батькові чоловіка позивача ОСОБА_3. В постанові вказано, що згідно відомостей, які зберігаються в Уманській райдержнотконторі, спадкова справа після смерті ОСОБА_2, який помер 04.01.2008 року, заведена під № 127 за 2008 рік і його спадкоємцями є двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_5. 24.11.2008 року за реєстром № 5577 на ім'я спадкоємця ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину земельної ділянки, площею 4, 0540га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, а ОСОБА_3 залишено Ѕ частку цього майна відкритою. Згідно повідомлення міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.03.2017 року, після оформлення вищевказаної частки земельної ділянки відбувся поділ земельної ділянки розміром 4,0540га на дві окремих ділянки, а саме: 2,0289га - вже зареєстровано за ОСОБА_5, а земельна ділянка площею 2,0251га залишилась відкритою часткою. Тобто відомості про земельну ділянку площе, 2,0251га внесені до Державного реєстру земель, проте не відомо хто залишився її власником, адже реєстрацію земельної ділянки проведено не було.

В повідомленні міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані ГУ Держгеокадастру у Черкаській області б/н від 21.03.2017 року стосовно земельної ділянки загальною площею 4,0540 га, вказано, що згідно державного акту на право приватної власності серії ЯГ № 636489 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва була надана у власність відповідна земельна ділянка ОСОБА_2. При цьому, відповідно до відкритої спадкової справи відбувся поділ вказаної земельної ділянки, а саме: на 1/2 частину земельної ділянки було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 126348 від 25.11.2008 року площею 2,0289га кадастровий номер 7124385100:03:000:1205 на ім'я ОСОБА_5; 1/2 частину даної земельної ділянки зареєстровано в НКС 21.03.2017 року, відповідно технічної документації та поданої заяви ОСОБА_1 ( земельна ділянка площею 2,0251га) та присвоєно кадастровий номер 7124385100:02:000:3120. На даний час земельна ділянка на ОСОБА_1 не оформлена і державний акт на земельну ділянку не видавався(а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Для прийняття спадщини спадкоємцями встановлено строк у шість місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України ).

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п.3.1. Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втирати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК ).

Відповідно п.23 постанови Пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, в тому числі 1/2 частину земельної ділянки, площею 4,0540га, що розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 Однак, у зв'язку з тим, що за життя чоловік позивача належним чином не зареєстрував своє право на успадковану частину земельної ділянки, вона на даний час позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на відповідну частину земельної ділянки, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 15.10.2017 року державним Звенигородської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9В.(а.с.18).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: міськрайонне Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) за законом - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-78, 81, 83, 141, 200, 206, 258, 264-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа: міськрайонне Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області, про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, (вул. Радянська, 12 с. Ладижинка Уманський район Черкаська область) право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,0251га, кадастровий номер 7124385100:02:000:3120, що розташована на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_2, який помер 04.01.2008 року в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області та після смерті ОСОБА_3, який помер 12.04.2013 року в с. Ладижинка Уманського району Черкаської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко