Рішення

від 26.04.2018 по справі 709/27/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/27/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права власності у порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 вересня 2014 року помер - ОСОБА_2. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 1 лютого 2008 року позивач є єдиним спадкоємцем. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка. Позивач частково оформив право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку, оскільки в державному акті допущена помилка. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку.

У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача за довіреністю

ОСОБА_3 подала до суду заяви, в яких просила розглянути справу без участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити (а.с. 32, 38). Відповідач надіслав лист, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 30).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

10 вересня 2014 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 11 вересня 2014 року серії І-СР № 239978 (а.с. 9).

При житті ОСОБА_2, а саме 1 лютого 2008 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 1 лютого 2008 року та зареєстрований у реєстрі за № 771, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати йому по закону, заповів позивачу (а.с. 46).

Згідно з довідкою комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради, дільниця № 4, від 30 вересня 2014 року № 3087, ОСОБА_2 був зареєстровний за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ним на день його смерті була зареєстрована ОСОБА_5 - дружина (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 21 березня 2018 року (вих. № 284-01/16) (а.с. 37), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 35), після смерті ОСОБА_2 заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило, свідоцтв про право на спадщинц не видавалося.

Водночас, згідно зі змісту листа Першої черкаської державної нотаріальної контори від

24 квітня 2018 року та доданих до нього копій спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 подані - заява позивача про прийняття спадщини (а.с. 43), заява ОСОБА_5 (дружини ОСОБА_2І.) про те, що вона не претендує на виділення їй обов'язкової частки та на видачу свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя

(а.с. 44). Разом з тим, позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину кваритири (а.с. 52).

Згідно з копіями державного акту серії ЯБ № 571635 від 24 листопада 2005 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7105290742017 від 18 квітня

2017 року, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка для ведення садівництва площею 0,1186 га (а.с. 13, 16, 17).

При цьому в державному акті міститься виправлення в частині місця розташування земельної ділянки, а саме закреслено "с. Крутьки". Разом з тим, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення садівництва, розташовану за адресою: садове товариство "Азотник", ділянка № 245, Чорнобаївського району Черкаської області, оскільки в державному акті є виправлення.

Судом встановлено, що позивач є членом садівничого товариства "Азотник" і користується земельною ділянкою № 245, яка була надана йому в користування в 2015 році на підставі рішення правління вказаного товариства, протокол № 16 від 16 вересня 2015 року. Земельна ділянка № 245 дійсно розташована в с. Воронинці Чорнобаївського району Черкаської області в

с.т. "Азотник" (а.с. 14, 15).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті, тобто 10 вересня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до змісту якого все своє майно заповів позивачу. Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та частково оформив свої спадкові права, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення садівництва, оскільки в державному акті наявні виправлення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки наявність виправлень у державному акті унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги наявність заповіту, визнання позову відповідачем, а також наявність виправлення в державному акті, що створює перешкоди в оформленні спадкових прав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який народився у м. Черкаси, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,1186 га, кадастровий номер 7125186400:05:000:0245, для ведення садівництва, розташовану в садівничому товаристві "Азотник", ділянка № 245, с. Воронинці Чорнобаївського району Черкаської області, що належала його діду - ОСОБА_2, який помер 10 вересня 2014 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 571635 від 24 листопада

2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай