Постанова

від 23.05.2018 по справі 752/4041/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Хоменко О.Л.

№22-ц/796/4003/2018 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №752/4041/16-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

судді-доповідача Українець Л.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

Оніщука М.І.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА до ОСОБА_5, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В

У березні 2016 року ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості .

У мотивування вимог посилалося на те, що 05.01.2015 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір поставки № 06/01-15.

На умовах договору ним передано відповідачу товар за видатковою накладною №1133 від 11.06.2015 року на суму 119 548,80 грн.

Поставлений товар оплачений відповідачем частково у розмірі 80 448,82 грн.

Таким чином сума основної заборгованості становить 39 099,98 грн, а розмір суми боргу з урахуванням процентів за користування грошовими коштами та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить 51 824,02 грн 02 коп, з яких: 39 099,98 грн - сума основного боргу; 11 235,63 грн - сума процентів за користування грошовими коштами; 1 488,41 - сума інфляційних втрат.

Також зазначало, що 05.01.2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір поруки.

05.01.2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_6укладено договір поруки № 06/01-15.

Враховуючи наведене, просило стягнути солідарно з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_5 на його користь заборгованість в сумі 500 грн; з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_6 заборгованість в сумі 51324 грн 02 коп.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року позов ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА задоволено.

Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА заборгованість в сумі 500 грн.

Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА заборгованість в сумі 51324 грн 02 коп та судовий збір в сумі 1378 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, що судом помилково прийнято позовні вимоги ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в порядку цивільного судочинства.

Судом не взято до уваги, що нормами закону не допускається солідарна відповідальність поручителів між собою.

Зауважує, що порука є припиненою, оскільки у позивача виникло право вимоги до поручителів 10.07.2015 року, проте з позовом звернувся 09.03.2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку пред'явлення вимог до поручителів.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_4 03 травня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представникаТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості до відповідачів, зокрема до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Доводи представника ОСОБА_3 про те, що судом помилково прийнято позовні вимоги ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в порядку цивільного судочинства не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 здійснена 16.03.2016 року, номер запису 23050060002034379.

Провадження в даній справі відкрито Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.03.2016 року, тобто після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3

Ураховуючи те, що на момент відкриття провадження в справі судом першої інстанції, відповідач не мала статусу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця, тому суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача, які заявляються до ФОП ОСОБА_3 належить розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату відкриття провадження у справі втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді.

Судом встановлено, що 05.01.2015 року між позивачем ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА та відповідачем ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки № 06/01-15, відповідно до якого позивач передав товар за видатковою накладною №1133 від 11.06.2015 року на суму 119 548,80 грн. (а.с.7-8,15-19)

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу. Покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар у розмірі визначеному відповідним замовленням у строк не пізніше 28 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Сторонами не заперечується, що поставлений товар був оплачений відповідачем частково у розмірі 80 448,82 грн.

Заборгованість відповідача ФОП ОСОБА_3 становить 39 099,98 грн, яка документально підтверджується накладними, банківськими виписками та актами звірки взаєморозрахунків.

Згідно п.6.5 договору при затримці розрахунків за поставлений товар у відповідності до ч.3 ст. 692 ЦК України, покупець також зобов'язаний сплатити продавцеві проценти за користування коштами продавця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від суми боргу за кожен день затримки, а також у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час затримки.

Згідно розрахунку заборгованості за договором поставки № 06/01-15 від 05.01.2015 року станом на 29.02.2016 року сума боргу з урахуванням процентів за користування грошовими коштами та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить 51 824,02 грн та складається з: суми основного боргу в розмірі 39 099,98 грн; суми процентів за користування грошовими коштами в розмірі 11 235,63 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 1488,41 грн. (а.с.22-23)

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності та неповноти зазначеного вище розрахунку заборгованості, власного розрахунку з обґрунтуванням незаконності рішення суду першої інстанції в цій частині надано не було, тому в суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити цей розрахунок під сумнів.

Отже судом першої інстанції вірно взято його за основу при вирішенні питання про розмір заборгованості, який підлягає стягненню на користь позивача.

Також з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки від 05.01.2015 року № 06/01-15 були укладені договори поруки:

05.01.2015 року між ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до п.п. 1.1 якого остання поручилась перед позивачем за виконання відповідачем ФОП ОСОБА_3 обов'язку щодо належного виконання зобов'язань за договором, передбачених п. 2 договору поруки в розмірі 500,00 грн. (а.с.20)

05.01.2015 року між ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА та відповідачем ОСОБА_6 укладено договір поруки № 06/01-15, відповідно до п.п. 1.1. якого відповідач зобов'язався в повному обсязі відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем ФОП ОСОБА_3 за договором. (а.с.21)

Задовольняючи позов в повному обсязі та стягуючи солідарно з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість в сумі 500 грн, а також з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_6 заборгованість в сумі 51324 грн 02 коп., суд першої інстанції виходив з солідарного обов'язку боржника і поручителя по належному виконанню взятих на себе зобов'язань.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо з огляду на таке.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

У Розділі 6 договору поруки, укладеному між позивачем та ОСОБА_5, визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання продавець відмовився прийняти належне виконання, запропоноване покупцем або поручителем. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі.

Розділом 6 договору поруки, укладеному між позивачем та ОСОБА_6 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється: - в момент повного погашення боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за основним договором, враховуючи положення даного договору; - в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином, аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк дії поруки є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Пунктом 4.2. договору поставкивизначено, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу. Покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар у розмірі визначеному відповідним замовленням у строк не пізніше 28 календарних днів з моменту поставки товару.

Тобто враховуючи, що товар передано покупцю за накладною №1133 11 червня 2015 року, повний розрахунок мав бути проведений до 09.07.2015 року включно.

Відповідно з 10.07.2015 року у позивача виникло право на пред'явлення вимог до поручителів, та ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА мало на протязі шестимісячного строку, тобто до 10.01.2016 року звернутися в суд з позовом до поручителів, проте з відповідним позовом товариство звернулося лише 09.03.2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого для пред'явлення вимог до поручителів.

Отже порука ОСОБА_5 та порука ОСОБА_6 є припиненими й відповідного обов'язку по солідарній відповідальності за неналежне виконання ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за договором поставки поручителі не несуть.

Також колегія суддів не може погодитися зі стягненням заборгованості з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з огляду на таке.

Як зазначалося вище, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 здійснена 16.03.2016 року.

У силу ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, приймаючи 08.06.2016 року участь в судовому засіданні від імені фізичної особи ОСОБА_3, її представник не повідомив суд та сторону позивача про припинення ще 16.03.2016 року діяльності ФОП ОСОБА_3

У суді першої інстанції в судовому засіданні 08.06.2016 року приймав участь ОСОБА_4, який представляв інтереси ОСОБА_3 як фізичної особи, а не як фізичної особи-підприємця на підставі Договору про надання правової допомоги №144-06/16 від 08 червня 2016 року. (а.с.44-48,50-51), який

Зазначене свідчить про допуск судом першої інстанції до участі в справі в якості відповідача фізичної особи ОСОБА_3, отже її право на участь в судовому засіданні не порушено.

У даній справі фактично має місце зміна статусу особи відповідача з фізичної особи-підприємця на фізичну особу громадянина ОСОБА_3

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.

Юридичний статус фізична особа - підприємець сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх.

Суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд розглядав спір за участю відповідача, як фізичної особи, яка на час ухвалення рішення суду не мала статусу фізичної особи- підприємця і помилково ухвалив рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, як фізичної особи-підприємця.

Ураховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення та стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА заборгованості в розмірі 51824,02 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 39 099,98 грн; суми процентів за користування грошовими коштами в розмірі 11 235,63 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 1488,41 грн. і відмови в задоволені позову до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв"язку з припиненням поруки.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно з ОСОБА_3 на користь ТОВ ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА підлягає стягненню судовий збір за подачу позову в сумі 1378 грн.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 задовольнити частково

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА заборгованість, яка складається з основного боргу в розмірі 39 099,98 грн; суми процентів за користування грошовими коштами в розмірі 11 235,63 грн ; суми інфляційних втрат в розмірі 1488,41 грн. та 1378 грн. судового збору.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕЛЬ УКРАЇНА до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.

Суддя-доповідач Л.Д. Українець

Судді В.А. Шебуєва

М.І. Оніщук