Рішення

від 16.05.2018 по справі 903/214/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2018 р. Справа № 903/214/18

за позовом Заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

- Старовижівської районної ради, Волинська обл., Старовижівський р-н., смт. Стара Вижівка,

- Відділу освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації, Волинська обл., Старовижівський р-н., смт. Стара Вижівка,

до відповідача: підприємця Бідзюри Олександра Віталійовича, Волинська обл., Старовижівський р-н., смт. Стара Вижівка

про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Касьянова К.М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Рішко А.В., посвідчення № 036292 від 12.11.2015 року

встановив: 30.03.2018 року надійшла позовна заява заступника прокурора Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Старовижівської районної ради, відділу освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації до підприємця Бідзюри Олександра Віталійовича про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення.

Позовна заява обгрунтована укладенням договору оренди від 19.03.2013 року з порушенням законодавства про освіту.

Ухвалою суду від 30.03.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві від 16.04.2018 року позовні вимоги заперечує, оскільки спірний договір укладений за погодженням з головою Старовижівської районної ради, не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню та визнанню недійсним. Невиконання умов щодо страхування об'єкту оренди комунального майна не є підставою для розірвання договору оренди. Заявою від 25.04.2018 року долучив документи до матеріалів справи.

Прокурор у відповіді №08-185 від 24.04.2018 року на відзив позовні вимоги підтримав, зазначив, що майно об'єктів освіти може використовуватись виключно за його цільовим призначенням. Мета використання майна об'єкту освіти повинна узгоджуватись з метою його створення. Згідно п. 1.2 спірного договору майно відповідачу передано в оренду з метою ведення торгівельної діяльності, ліцензії на надання освітніх послуг відповідач не отримував.

Підприємець Бідзюра О.В. у заяві від 10.05.2018 року розгляд справи просить проводити без участі його представника.

Старовижівська районна рада Волинської області у заяві від 14.05.2018 року зазначає, що спірний договір відповідає статуту ЗОШ І-ІІ ступені с. Яревище, нормативно-правовій базі районної ради щодо надання в оренду майна об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища району та ЗУ "Про місцеве самоврядування". Розгляд справи просить проводити без участі її представника.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відділ освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301036002756.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

19.03.2013 року між відділом освіти Старовижівської районної державної адміністрації та підприємцем Бідзюрою О.В. укладено договір оренди частини приміщення ЗОШ І-ІІ ст. с. Яревище.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 2.1-2.4, 2.8, 3.1, 5.2, 7.1, 7.4 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування частину приміщення ЗОШ І-ІІ ст. с. Яревище, що знаходиться на балансі відділу освіти Старовижівської РДА. Майно здається в оренду з метою ведення торгівельної діяльності. Цей договір регулює цивільно-правові відносини орендодавця та орендаря, пов'язані з передачею в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міста району. Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору. Власником майна залишається Старовижівська РДА Волинської області, а орендар користується та утримує його впродовж строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан орендованого майна та інші відомості за узгодженням сторін відповідно до вимог чинного законодавства. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання. Орендна плата, визначена на підставі чинного законодавства України та п. 13.1 додатку 1 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селища району, затвердженої рішенням районної ради від 27.10.2006 року №6/19 і становить 300 грн. 00 коп. за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар зобов'язується, зокрема, впродовж місяця з моменту підписання цього договору застрахувати орендоване майно на користь орендодавця, не менше ніж на його балансову вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Строк дії договору оренди складає 1 рік з 19.03.2013 року по 18.03.2014 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну цього договору протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору він вважається продовженим на той самий строк і тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну дії договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, з інших рівних умов, на укладення договору оренди.

Згідно листа Відділу освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області №169/01-10/2-18 від 20.03.2018 року балансова вартість приміщення ЗОШ І-ІІ ст. с. Яревище, яке орендується під магазин, становить 11 664 грн. 00 коп., що підтверджується інвентарної карткою №8. Технічний паспорт, акт оцінки нерухомого майна відсутні. Майно перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селища району. Відділ освіти, молоді та спорту Старовижівської РДА здійснює оперативне управління. Орендар сплачує орендну плату згідно договору з приміненням індексу інфляції. Протягом 2017 року сплачено 3 865 грн. 00 коп. Комунальні послуги сплачує орендар відповідно до показників лічильника №750315. Щомісячно подаються показники лічильника у централізовану бухгалтерію директором школи. Протягом 2017 року сплачено 6 821 грн. 00 коп. витрат на електроенергію. Майно не застраховане (а.с. 32).

На виконання листа Ковельської місцевої прокуратури №35/3-94 від 25.01.2018 року ГУ ДФС у Волинській області повідомило, що відповідно до даних ліцензійного реєстру СГД Бідзюрі О.В. ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не видавалась. Проте, за останнім зареєстровані наступні коди видів економічної діяльності: 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 34, 36).

Згідно листа Старовижівської районної державної адміністрації №49/03.18 від 23.03.2018 року, відповідно до рішень Старовижівської районної ради від 15.11.2013 року №33/24 "Про затвердження статуту загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Яревище", від 16.02.2018 року №21/19 "Про затвердження переліку підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ району станом на 16.02.2018 року" власником майна Загальноосвітньої школи І-ІІ ст. с.Яревище є територіальна громада в особі Старовижівської районної ради, а балансоутримувачем - відділ освіти, молоді та спорту Старовижівської РДА (а.с. 40-45).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

До того ж, згідно з п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язане з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Вказані норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого договору недійсним на момент його вчинення (укладення).

На момент вчинення спірного договору майно, що передане в оренду, перебувало на балансі відділу освіти та молоді, є об'єктом освіти, і відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

При цьому суд враховує, що невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним передачі такого приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.

Органами державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти, міністерства і відомства, які мають навчально-виховні заходи, Вища атестаційна комісія, управління освіти обласних державних адміністрацій, відділи освіти районних (міських) державних адміністрацій.

Центральним органом державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, повноваження якого визначено Законом України "Про освіту" та Положенням про Міністерство освіти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630.

Міністерство освіти і науки України забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Міністерство освіти бере участь у виробленні державної політики в галузі освіти та втілення її в життя, у визначенні основних напрямків розвитку освіти, здійснює координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування, забезпечує зв'язок з іншими державами, організовує впровадження в практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду; проводить атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів республіканського значення

Положенням не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти і науки, до суду про визнання незаконним рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження майном, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування об'єктів нерухомості державної та комунальної власності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано звернення до суду з даним позовом в інтересах держави, та правильно визначено позивача у справі, оскільки на даний час приміщення, що є предметом спірного договору, належить територіальній громаді сіл і селища району та знаходиться на балансі відділу освіти та молоді Старовижівської РДА.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові №922/1805/15 від 20.04.2016 року задовольняючи позов прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради.

Майно, що знаходиться на балансі відділу освіти, молоді та спорту Старовижівської РДА може бути використано лише для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, таке майно належить до об'єктів освіти, утримання якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно п. 1.2 договору оренди майно здається в оренду з метою ведення торгівельної діяльності, що не пов'язано із навчально-виховним процесом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки, об'єкти освіти, навчальні заклади, засновані на комунальній власності, джерелами фінансування яких є кошти місцевих/державних бюджетів, не підлягають приватизації і використання їх не за призначенням, тобто не для навчального та наукового процесу, суперечить вимогам чинного законодавства, а тому спірний договір з додатковими угодами до нього визнається судом недійсним.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові № 922/1805/15 від 20.04.2016 року, № 922/5066/15 від 21.03.2016 року.

Заперечення підприємця Бідзюри О.В. щодо недоведення фактів виявлення в спірному договорі порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою, порушення принципу цільового використання комунального майна та гарантованого права дітей на освіту не приймається судом до уваги, оскільки спростовується ЗУ "Про освіту".

Згідно ст. 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно ст. 11 Закону оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Згідно п.п. 1, 2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ №629 від 10.08.1995 року,встановлено, що відповідно до даної методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, що передається в оренду, в тому числі нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень). Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Судом встановлено, що при визначенні розміру орендної плати, що відображена в оспорюваному правочині, застосовано Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальної громади сіл, затвердженої рішенням Старовижівської РДА від 27.10.2006 року №6/19, яка не суперечить Методиці, затвердженій постановою КМУ від 04.10.1995 року №786.

Проте, у вказаній Методиці не передбачено обов'язку орендаря та/або орендодавця провести незалежну оцінку майна, яке передано в оренду, що не відповідає вимогам п.п. 2,3 Методики, затвердженої постановою КМУ №629 від 10.08.1995 року.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду.

Згідно ст. 3 Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Всупереч вимогам чинного законодавства, при укладенні спірного договору сторонами використано балансову вартість майна - 11 664 грн. 00 коп. (а.с. 32), тобто оцінка майна не проводилась.

Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, виданого суб'єктом оціночної діяльності Мірчук О.В., від 27.03.2018 року вартість спірного майна складає 29 700 грн. 00 коп. (а.с.57).

Таким чином, відсутність оцінки нерухомого майна на момент укладення та поновлення спірного договору не забезпечує реалізацію вимог ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" щодо обов'язкової оцінки орендованого майна, порядку визначення орендної плати, ефективного використання майна і правильного визначення такої істотної умови правочину як орендна плата.

Згідно п. 5.2 договору орендар зобов'язується, зокрема, впродовж місяця з моменту підписання цього договору застрахувати орендоване майно на користь орендодавця, не менше ніж на його балансову вартість в порядку, визначеному чинним законодавством.

Проте, згідно листа відділу освіти, молоді та спорту Старовижівської РДА №169/01-10/2-18 від 20.03.2018 року майно, передане в оренду за спірним договором, не застраховане (а.с. 32).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ст. 86 ГПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, невідповідність оспорюваного правочину вимогам чинного законодавства, позовні вимоги про визнання договору оренди частини приміщення ЗОШ І-ІІ ст. с. Яревище підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи визнання спірного договору недійсним, позовні вимоги в частині зобов'язання підприємця Бідзюри О.В. повернути за актом приймання-передачі орендованого приміщення підлягають задоволенню.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 524 грн. 00 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 129, 236--238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди частини приміщення ЗОШ І-ІІ ст. с. Яревище від 19.03.2013 року, укладений між відділом освіти, молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації та підприємцем Бідзюрою Олександром Віталійовичем.

3. Зобов'язати підприємця Бідзюру Олександра Віталійовича (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) за актом приймання-передачі об'єкта оренди повернути орендоване нерухоме майно, а саме: частину приміщення ЗОШ І-ІІ ступенів с. Яревище, площею 30 кв.м., ринковою вартістю 29 700 грн. 00 коп., яке знаходиться за адресою: Старовижівський р-н., с. Яревище, вул. Центральна, 23в, до комунальної власності територіальної громади Старовижівської районної ради Старовижівського району Волинської області балансоутримувачу відділу освіти молоді та спорту Старовижівської районної державної адміністрації (Волинська обл., Старовижівський р-н., смт. Стара Вижівка, пл. Миру, 3, код ЄДРПОУ 40459942)

4. Стягнути з підприємця Бідзюри Олександра Віталійовича (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915)

- 3 524 грн. 00 коп. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 256 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення

складений 25.05.2018 року

Суддя А. М. Кравчук