Рішення

від 24.05.2018 по справі 905/727/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.2018                     Справа № 905/727/18                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянув у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» до Державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заборгованості за договором у розмірі 37500 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи -,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заборгованості за договором про від 23.06.2015 № 11/24-ІІ-ІП у розмірі 37500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань зі своєчасної сплати отриманих послуг за договором про навчання з питань охорони праці від 23.06.2015 № 11/24-ІІ-ІП, в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 37500 грн.

На підтвердження вимог позивачем надано суду копії наступних документів: договору про навчання з питань охорони праці від 23.06.2015 № 11/24-ІІ-ІП.; актів про надання послуг за договором, претензії та листа-відповіді ДП «Торецьквугілля».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 629, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме – це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.04.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу – для подання відповіді на відзив.

08.05.2018 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

23.06.2015р. між Державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» та Державним підприємством «Дзержинськвугілля» було укладено договір №11/24-ІІ-ІП (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Виконавець) зобов'язався за рахунок коштів Відповідача (Замовника) надати послуги з навчання з питань охорони праці за програмю «Охорона праці працівників вугільної промисловості» (п.1.1).

Замовник, зокрема, зобов'язується своєчасно вносити плату за отриману послугу в розмірі та у строк, що встановлені договором. (п.3.1). Загальний строк надання послуг за Договором становить з 01.08.2015 по 31.12.2015. Конкретні строки надання послуг відповідним групам представників Замовника наведено у Додатку № 1 до Договору. (п.1.2).

Загальна вартість Послуг, що надається Виконавцем становить 45000 грн. Вартість надання послуг одному представнику Замовника, складає 5000 грн. (п.4.2-4.3).

Термін дії Договору: з моменту підписання до 31 грудня 2015 року, але до виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.1.).

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

На виконання умов Договору позивач надав ДП «Торецьквугілля» послуги щодо навчання з питань охорони праці за програмою «Охорона праці працівників вугільної промисловості», про що складено акти про надання-приймання послуг:

·          № 1 від 21.08.2015 на суму 12500 грн.;

·          № 2 від 21.09.2015 на суму 12500 грн.;

·          № 3 від 23.10.2015 на суму 15000 грн.;

·          № 4 від 18.12.2015 року на суму 75000 грн.

Ці акти підписані посадовими особами Замовника та Віконавця та засвідчені печатками вказаних підприємств. Загальна вартість виконаних позивачем послуг склала 47500 грн.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний здійснити оплату Послуг протягом 15 робочих днів з дати підписання відповідного Акту надання-приймання послуг та отримання Замовником відповідного рахунку від Виконавця.

У зв'язку з перейменуванням м. Джержинськ у м. Торецьк, згідно закону України від 09.04.2015р. № 317-УІІІ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також, на підставі Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 513 від 11.08.2016р. ДП «Джержинськвугілля» перейменовано у «Державне підприємство «Торецьквугілля», затверджено Статут ДП «Торецьквугілля».

В результаті проведених господарських операцій станом на день звернення з позовом до суду заборгованість ДП «Торецьквугілля» перед позивачем за договором про надання послуг з навчання з питань охорони праці від 23.06.2015 № 11/24-ІІ-ІП склала 37500 грн.

19.12.2017р. ДУ «ННДІПБОП» направлялася претензія до ДП «Торецьквугілля» № 01/1-422/329 з вимогою повної сплати Замовником отриманих послуг.

Відповідач, у відповіді на претензію від 26.01.2018 № 1-14/199, визнав борг в повному обсязі, зазначивши, що на даний час не має можливості погасити визнану заборгованість через тяжкий фінансовий стан.

Невиконання відповідачем умов договору про надання послуг з навчання з питань охорони праці від 23.06.2015 № 11/24-ІІ-ІП стало підставою для звернення Державною установою «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» до суду з вказаним позовом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК україни).

За змістом даної норми Цивільного кодексу України цей договір - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання замовлених послуг відповідачу на суму 37500 грн., та вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 37500 грн. за договором про навчання з питань охорони праці від 23.06.2015 № 11/24-ІІ-ІП підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» до Державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заборгованості за договором у розмірі 37500 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (85201, Донецька обл., м.Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (04060, м.Київ, вул..Вавілових, 13, код ЄДРПОУ 21609797) заборгованість за Договором № 11/24-ІІ-ІП від 23.06.2015 у розмірі 37500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (85201, Донецька обл., м.Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь Державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (04060, м.Київ, вул..Вавілових, 13, код ЄДРПОУ 21609797) суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов