Рішення

від 22.05.2018 по справі 910/905/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2018Справа № 910/905/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Народний Капітал

до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.Д.

про стягнення 1000000 грн.

за участі представників :

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Банк Народний Капітал звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.Д. про стягнення частини заборгованості за кредитом в розмірі 1000000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.09.2011 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір №195/11-К, відповідно до умов вказаного договору, позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 3852000 грн.

Відповідач в свою чергу неналежним чином виконав умови вказаного кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого, станом на 22.01.2018 за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 12897265,30 грн., з яких прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 3852000 грн., прострочена заборгованість по процентам за період з 01.06.2013 по 22.01.2018 в розмірі 4090135,98 грн., прострочена заборгованість по комісії за період з 01.03.2012 по 22.01.2018 в сумі 326882,69 грн., пеня за непогашення заборгованості по кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 543132 грн., пеня за непогашення заборгованості по процентам за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в сумі 615214,71 грн., пеня за непогашення заборгованості по комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 44177,99 грн., три відсотка річних від простроченої суми кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в сумі 156624,93 грн., три відсотка річних від суми несплачених процентів за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в розмірі 272238,71 грн., три відсотка річних від суми несплаченої комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в сумі 12168,09 грн., інфляційні втрати від простроченої суми кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 854604,72 грн., інфляційні втрати від простроченої суми несплачених процентів за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в сумі 2065105,42 грн., інфляційні втрати від простроченої суми несплаченої комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 64980,06 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути на свою користь частину простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту та частину простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 на загальну суму 1000000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте до початку розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2011 між Публічним акціонерним товариством Банк Народний Капітал (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю М.М.Д. (позичальник, відповідач) та було укладено кредитний договір №195/11-К.

Відповідно до п.1.1 Договору, кредитор з 16.09.2011 відкриває позичальнику поновлювальну відкличну кредитну лінію, а саме надає останньому грошові кошти у загальній сумі 4000000 грн. на поповнення обсягових коштів та закупівлю товарів для виробництва, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 15.03.2012 (включно) та сплачувати 24,00 відсотків річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п.1.2 Договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом (метод факт-факт ), кількість днів у році визначається фактична - 365/366.

Згідно з п.3.1 Договору, кредитор надає кредит на підставі письмової заяви позичальника шляхом переказу необхідної частини коштів на рахунок позичальника, або сплати платіжних документів, наданих позичальником безпосередньо з позичкового рахунку.

Відповідно до п.3.2 Договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору нараховані за правилами цього договору проценти за ставкою, вказаною у пункті 1.1. цього договору. Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом у гривнях.

Згідно з п.3.3 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (частини кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються протягом фактичного строку користування кредитом, тобто до повного погашення кредиту, а у разі прострочення погашення кредиту - протягом строку існування залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом не нараховуються, а відповідно не підлягають сплаті, за день, протягом якого позичальник остаточно та повністю погасив кредит кредиторові (повернув кредит кредиторові).

Пунктом 3.4. договору визначено, що проценти за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня місяця зі своїх поточних рахунків.

Згідно з п. 3.6. договору позичальник зобов'язаний до 15.03.2012 (включно) погасити кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок.

Додатковою угодою №1 від 29.11.2011 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір процентів до 25,00 процентів річних.

Додатковою угодою №2 від 27.12.2011 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір поновлювальної відкличної кредитної лінії до 10000000 грн., а також зменшено розмір процентів до 16,00 процентів річних.

Додатковою угодою №3 від 29.12.2011 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір поновлювальної відкличної кредитної лінії до 10200000 грн.

Додатковою угодою №4 від 02.03.2012 сторонами внесено зміни до п.1.1 та п.3.6 Договору визначивши строк повернення кредиту до 14.03.2013 (включно).

Додатковою угодою №5 від 28.09.2012 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір поновлювальної відкличної кредитної лінії до 10500000 грн.

Додатковою угодою №6 від 28.02.2013 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір поновлювальної відкличної кредитної лінії до 11000000 грн.

Додатковою угодою №7 від 14.03.2013 сторонами внесено зміни до п.1.1 та п.3.6 Договору визначивши строк повернення кредиту до 13.03.2013 (включно).

Додатковою угодою №8 від 31.05.2013 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір поновлювальної відкличної кредитної лінії до 11200000 грн.

Додатковою угодою №9 від 06.09.2013 сторонами внесено зміни до п.1.1 Договору та збільшено розмір поновлювальної відкличної кредитної лінії до 3852000 грн.

Додатковою угодою №10 від 13.03.2014 сторонами внесено зміни до п.1.1 та п.3.6 Договору визначивши строк повернення кредиту до 15.09.2014 (включно).

Додатковою угодою №11 від 15.09.2014 сторонами внесено зміни до п.1.1 та п.3.6 Договору та збільшено розмір процентів до 24,00 процентів річних, а також визначено строк повернення кредиту до 14.09.2016 (включно).

Свої зобов'язання за договором позивач на підставі відповідних заяв відповідача виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з особового рахунку відповідача.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів виконав лише частково, внаслідок чого, станом на 22.01.2018 за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 12897265,30 грн., з яких прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 3852000 грн., прострочена заборгованість по процентам за період з 01.06.2013 по 22.01.2018 в розмірі 4090135,98 грн., прострочена заборгованість по комісії за період з 01.03.2012 по 22.01.2018 в сумі 326882,69 грн., пеня за непогашення заборгованості по кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 543132 грн., пеня за непогашення заборгованості по процентам за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в сумі 615214,71 грн., пеня за непогашення заборгованості по комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 44177,99 грн., три відсотка річних від простроченої суми кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в сумі 156624,93 грн., три відсотка річних від суми несплачених процентів за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в розмірі 272238,71 грн., три відсотка річних від суми несплаченої комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в сумі 12168,09 грн., інфляційні втрати від простроченої суми кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 854604,72 грн., інфляційні втрати від простроченої суми несплачених процентів за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в сумі 2065105,42 грн., інфляційні втрати від простроченої суми несплаченої комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 64980,06 грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до положень ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов договору, надано відповідачеві кредит, зазначена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позичальника за період з 16.09.2011 по 12.03.2018 та не спростовується відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись претензії за вих.№203БТ від 31.10.2014, №29 від 24.02.2015, №124БТ від 18.05.2016 та №281 від 27.09.2016 з вимогою про погашення заборгованості за Договором. Однак зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач належним чином не виконав умови Кредитного договору №195/11-К від 16.09.2011внаслідок чого станом на день розгляду справи за відповідачем рахується та є непогашеною на даний час:

- прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 3852000 грн.;

- прострочена заборгованість по процентам за період з 01.06.2013 по 22.01.2018 в розмірі 4090135,98 грн.;

- прострочена заборгованість по комісії за період з 01.03.2012 по 22.01.2018 в сумі 326882,69 грн.;

- пеня за непогашення заборгованості по кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 543132 грн.;

- пеня за непогашення заборгованості по процентам за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в сумі 615214,71 грн.;

- пеня за непогашення заборгованості по комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 44177,99 грн.;

- три відсотка річних від простроченої суми кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в сумі 156624,93 грн.;

- три відсотка річних від суми несплачених процентів за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в розмірі 272238,71 грн.;

- три відсотка річних від суми несплаченої комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в сумі 12168,09 грн.;

- інфляційні втрати від простроченої суми кредиту за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 854604,72 грн.;

- інфляційні втрати від простроченої суми несплачених процентів за період з 01.07.2013 по 22.01.2018 в сумі 2065105,42 грн.;

- інфляційні втрати від простроченої суми несплаченої комісії за період з 15.09.2016 по 22.01.2018 в розмірі 64980,06 грн.

В той же час, враховуючи те, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу, про що роз'яснено у п.9 постанови Пленуму ВССУ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин №5 від 30.03.2012, позивач вважає за необхідне захистити свої порушені права шляхом стягнення з відповідача частини боргу, а саме частини простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту в розмірі 541559,23 грн. та частини простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.01.2015 по 30.06.2015 в сумі 458440,77 грн., в загальному розмірі 1000000 грн.

Так суд зазначає, що діюче законодавство не зобов'язує кредитора вимагати від боржника повернення обов'язково повної суми заборгованості, кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника повернення всього боргу або будь яку його частину. Таким чином, сума до стягнення становить 1000000 грн. заборгованості за кредитом та заборгованості по сплаті процентів.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаної суми заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М.М.Д. (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; ідентифікаційний код 31813847) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Народний Капітал (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, буд. 4; ідентифікаційний код 20026740) 541559 (п'ятсот сорок одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 23 коп. заборгованості по кредиту, 458440 (чотириста п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок) грн. 77 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та витрати на сплату судового збору в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 24.05.2018

Суддя Я.В. Маринченко