ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16 травня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/98/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Курмило В.М.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АгроСтатус" вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001
до відповідача Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" юридична адреса: с. Нова Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48152; поштова адреса: вул. Л.Українки, 13/1 смт. Дружба, Теребовлянський район, Тернопільська область
про стягнення заборгованості в сумі 150 570,71 грн., з яких: 131 572,05 грн. - сума боргу, 3 289,30 грн. - сума індексу інфляції, 6 939,07 - сума 25% річних, 8 770,29 - пеня.
за участі представників:
позивача - Кушнірчук В.М.
відповідача - не прибув.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія АгроСтатус" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" про стягнення заборгованості в сумі 150 570,71 грн. , з яких: 131 572,05 грн. - сума боргу, 3289,30 грн. - інфляційні нарахування, 6 939,07 грн. - 25 процентів річних, 8 770, 29 грн. - пеня.
Ухвалою від 26.03.2018 судом відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 18.04.2018, відповідно до ст.185 ГПК України, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.05.2018.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору поставки № АС02/08-2017-1 від 02.08.2017 щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з урахуванням пені, індексу інфляції та 25 % річних, заявлена до стягнення у судовому порядку.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом документів, у тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку, визначеному процесуальним законодавством та п.3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. Так, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за номером №4602507550295 (ухвала про відкриття провадження по справі) вручене 30.03.2018 представнику за довіреністю.
За таких обставин даний спір вирішується за правилами ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
При розгляді даного спору здійснювалась технічна фіксація судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Як слідує із матеріалів справи, 02 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія АгроСтатус" (Постачальник) та ПП "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" (Покупець) було укладено договір поставки № АС02/08-2017-1 (надалі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах цього Договору мінеральні добрива (Товар), кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки якого визначаються сторонами у специфікаціях, що є додатками до Договору і з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками становлять його невід'ємну частину.
Відповідно до п.2.5 цієї угоди, вартість товару, що поставляється, включає імпортну складову. Керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Вартість та обрахунок кожної окремої партії товару зазначається у специфікаціях/додатках.
02.08.2017 сторонами підписано Специфікацію в якості додатку №1 до Договору, відповідно до якої предметом поставки був Товар (9-12-25 Яра Міна НПК) в кількості 129,6 тонн на загальну суму 1 862 450,50 грн., що є еквівалентом в іноземній валюті 71 798,40 USD.
Згідно п.2 Специфікації, розрахунок за товар покупцем мав здійснюватися наступним чином: часткова передоплата в розмірі 30 % від вартості товару здійснюється протягом двох банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації та виставленого постачальником рахунку. Остаточний розрахунок в розмірі 70 % від вартості товару, зазначеного в специфікації та згідно корегуючого рахунку постачальника здійснюється протягом двох банківських днів з моменту направлення покупцеві повідомлення про прихід вже розмитненого та готового до відвантаження товару. Постачальник повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження шляхом направлення листа на електронну адресу покупця: ukopp@ukr.net.
23.08.2018 на виконання п.2 Специфікації Постачальником надіслано на електронну адресу Покупця повідомлення №23/08-17-1 про готовність до відвантаження Товару в кількості 21,6 т.
Натомість, в порушення умов укладеного сторонами правочину, Покупець не здійснив як часткову передоплату в розмірі 30 % від вартості товару протягом двох банківських днів з моменту підписання сторонами Специфікації, так і остаточний розрахунок за товар протягом двох банківських днів з моменту направлення Покупцеві повідомлення про прихід вже розмитненого та готового до відвантаження товару.
Незважаючи на зазначені обставини, ТОВ "Компанія АгроСтатус" поставило своєму контрагенту Товар 9-12-25 Яра Міна НПК в кількості 64,8 т. на загальну суму 931 225,26 грн. (згідно видаткових накладних №594 від 29.08.2017, №595 від 31.08.2017 та №614 від 08.09.2017).
Після цього, Постачальник припинив поставки товару на підставі п.5.5 Договору, згідно якого в разі прострочення оплати вартості Товару Покупцем Постачальник вправі призупинити поставку недопоставленого Товару за договором до моменту проведення Покупцем повного розрахунку.
В подальшому, Покупцем частково оплачено вартість поставленого товару згідно платіжних доручень: №1343 від 21.11.2017 на суму 100 000 грн.; №1406 від 30.11.2017 на суму 50 000 грн.; №1428 від 05.12.2017 на суму 50 000 грн.; №1474 від 11.12.2017 на суму 50 000 грн.; №1490 від 13.12.2017 на суму 100 000 грн.; №1571 від 28.12.2017 на суму 100 000 грн.; №16 від 11.01.2018 на суму 100 000 грн.; №42 від 16.01.2018 на суму 100 000 грн.; №18 від 18.01.2018 на суму 200 000 грн., що в сукупності становить 850 000 грн.
22.12.2017 позивачем надіслано на адресу агропромислового підприємства претензію №2334 із проханням погасити заборгованість за поставлений товар. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600500578345, вказану претензію відповідач отримав 26.12.2017; однак заборгованість в повному обсязі не погасив.
Відповідно до п.п. 4-6 Специфікації, Покупець здійснює оплату поставленого Товару в національній валюті України - гривні. Сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається наступним чином: Х2 = Y1 * X1, де X1 - грошовий еквівалент вартості Товару в USD, зазначений в додатку (додатках) до Договору; Y1 - міжбанківський курс придбання USD до національної валюти України, що визначається як курс закриття на міжбанківському валютному ринку на день, що передує дню фактичного розрахунку. Курс USD на Міжбанківському валютному ринку встановлюється у відповідності до даних сайту: http://minfin.com.ua/currencv/mb ; Х2 - кінцева вартість Товару у національній валюті України, яка підлягає сплаті.
Ціна за Товар в USD залишається незмінною. Ціна за Товар в національній валюті, яка вказана в цій Специфікації є початковою та може змінюватись, враховуючи міжбанківський курс придбання USD до національної валюти України на день, що передує дню фактичного розрахунку. У випадку, якщо на день розрахунку, міжбанківський курс придбання USD до національної валюти України на день, що передує дню фактичного розрахунку на міжбанківському валютному ринку України буде нижчим, ніж курс USD до національної валюти, зазначений в митній декларації Постачальника при ввезенні Товару на територію України, то кінцева вартість Товару в національній валюті визначається відповідно до п. 4 цього Додатку, однак, складова Y1 буде визначатися з розрахунку курсу USD до національної валюти, зазначеному у митній декларації.
У разі, якщо на дату розрахунку, міжбанківський курс придбання USD до національної валюти України на день, що передує дню фактичного розрахунку, буде вищим, ніж визначений в п. 3 цього Додатку (на день підписання Специфікації), Постачальник виставляє Покупцю корегуючий рахунок. Корегуючий рахунок відображає фактичні зміни вартості Товару в національній валюті, що визначається відповідно до п. 4 цього Додатку, та вартістю Товару, яка зазначена в початковому рахунку. Корегуючий рахунок виставляється на 70% від вартості Товару та сплачується Покупцем протягом 1 (одного) банківського дня з дати отримання корегуючого рахунку.
Виходячи з наведених положень Договору та Додатку № 1 до нього, оскільки поставлений Покупцю Товар містить імпортну складову та ціна його в USD залишається незмінною, то в разі зростання курсу придбання USD, Постачальник коригує 70% вартості поставленого Товару, тоді як 30% вартості Товару, яка сплачена Покупцем, коригуванню не підлягає.
Таким чином, вартість поставленого Покупцю Товару становить - 931 225,26 грн., що відповідно до курсу придбання USD, визначеного в Додатку № 1 до Договору складає 35 899,20 USD, а 30% від вартості поставленого Товару становить 279 367,58 грн., що еквівалентно 10 769,76 USD. Решта коштів, сплачених Покупцем за Товар в сумі 570 632,42 грн., підлягає коригуванню відносно курсу придбання USD на Міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дню перерахунку коштів відповідно до даних сайту: http://minfin.com.ua/currencv/mb . та, за підрахунками позивача, становить 20 153,19 USD.
Отже, заборгованість Покупця складає 4 976,25 USD, що еквівалентно 131 572,02 грн., відповідно до курсу придбання USD на Міжбанківському валютному ринку, який станом на 19.03.2018 (день, що передує даті складення позовної заяви) становить 26,44 грн. за 1 USD.
Оцінивши зібрані по справі докази та надані у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги слід задовольнити в повному обсязі, з наступних міркувань.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.
Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до змісту ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Умовами укладеного між сторонами правочину обумовлена сплата авансу, який, як свідчать матеріалами справи, продавцем не був внесений .
За правовими нормами що містяться у ч.2 ст.712 та ст. 693 ЦК України, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно.
При визначенні дати виникнення зобов'язання зі сплати решти вартості отриманого Товару суд зазначає, що поставивши Товар без попереднього повідомлення про готовність товару до поставки, позивач відступив від передбачених Договором умов поставки. Відтак, момент виникнення грошового зобов'язання у агропромислового підприємства слід визначати за правилами, що викладені у ч. 2 ст. 530 ЦК України. За її приписами, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Як уже зазначено, претензія №2334 відповідачем отримана 26.12.2017, відтак першим днем прострочення зобов'язання щодо оплати Товару є 03.01.2018.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відтак, позивачем за період із 03.01.2018 по 20.03.2018 нараховані інфляційні втрати на суму 3 289,30 грн.
Відповідно до п. 5.2 договору у випадку прострочення строків платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно зі ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки погоджений сторонами у Договорі розмір пені перевищує визначений Законом, то господарським товариством обрахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.01.2018 по 20.03.2018 на загальну суму 8 770,29 грн.
Відповідно п. 5.3 Договору, у випадку прострочення строків платежу більше чим на п'ять календарних днів, Покупець додатково сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25 % річних за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 25 % річних на загальну суму 6939,07 грн.
Перевіривши правильність здійснених господарським товариством нарахувань та відповідність наданого розрахунку приписам ЦК України, суд зазначає, що заявлені до стягнення суми не перевищують максимально допустимі, що підлягали нарахуванню в межах періодів існування заборгованості.
А враховуючи що за ч.2 ст.14 ГПК України учасник справи вправі розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за необхідне задовольнити у заявлених межах позовні вимоги про стягнення з відповідача 8770,29 грн. пені та 6 939,07 грн. 25 відсотків річних.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агропромислове підприємство "Агро-Дружба" (с. Нова Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48152, іден. код 37625037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АгроСтатус" (вул. Підлісна, 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001, іден. код 37405279) борг із урахуванням індексу інфляції в сумі 134 861 (сто тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 35 коп.; 25 процентів річних в сумі 6 939 (шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 07 коп.; пеню в сумі 8 770 (вісім тисяч сімсот сімдесят) грн. 29 коп. та сплачений судовий збір в сумі 2 258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 56 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 25.05.2018
Суддя О.В. Руденко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2018 |
Оприлюднено | 25.05.2018 |
Номер документу | 74220696 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Руденко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні