Рішення

від 21.05.2018 по справі 922/918/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р.Справа № 922/918/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс", м. Харків про стягнення коштів в сумі 100000,00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.07.2017 року;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс", в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 100000,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не були надані послуги на вказану суму передплати за договором про надання юридичних послуг №7 від 17.12.2010 року. Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2018 року було прийнято позовну заяву та призначено справу №922/918/18 до розгляду за правилами спрощеного провадження на 07.05.2018 року на 10:30 год.

В судовому засіданні 07.05.2018 року оголошено перерву до 21.05.2018 року до 10:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2018 року позовні вимоги підтримував та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 21.05.2018 року свого уповноваженого представника не направив.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 10.04.2018 року направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала повернулась на адресу суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання" (а.с. 69-73).

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

На підставі викладеного, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" (Відповідач, Виконавець) був укладений Договір на надання юридичних послуг № 7 (далі - Договір; а.с. 57-59).

Строк дії Договору сторони декілька разів змінювали шляхом підписання додаткових угод від 30.12.2011 року (а.с. 60), від 08.06.2012 року (а.с. 61) та від 27.06.2013 року (а.с. 62).

3 урахуванням додаткових угод, підписаних сторонами, Договір вступив в силу з 01.01.2011р. (п. 6.1 Договору) і діяв до 30.06.2014 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець надає Замовнику юридичні послуги та виконує юридичні роботи, а останній зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

У п. 2.1 Договору передбачено види робіт/послуг, які Виконавець зобов'язався надати Замовнику, зокрема:

- надання усних та письмових консультацій з усіх правових питань, які виникають в процесі діяльності Замовника, пов'язаних з його фінансово-господарською діяльністю;

- забезпечення Замовника інформаційними матеріалами в області правового регулювання його господарської діяльності (тексти законів, постанов, інструкцій та інших нормативно-правових актів);

- проведення моніторингу чинного законодавства в області тих сфер діяльності Замовника, які представляють інтерес для нього, вироблення рекомендацій для відповідних служб і керівника про можливі варіанти поведінки 1 (діяльності) Замовника;

- експертиза договорів, що укладаються Замовником з третіми особами, а також інших документів;

- розробка повного пакету документів за рішенням комплексних питань, що стоять перед Замовником, пов'язаних з організацією та оптимізацією виробничого та управлінського процесу;

- надання правової допомоги щодо внесення змін і доповнень до установчих документів Замовника;

- надання Замовнику письмових довідок та висновків з питань застосування чинного законодавства України;

- представлення інтересів Замовника в органах судової влади, податкових органах, правоохоронних органах, державних органах, органах місцевого самоврядування та їх виконавчих органах, перед підприємствами і організаціями будь-яких форм власності.

Розділом 4 Договору передбачені розмір та порядок оплати послуг Виконавця за Договором:

Пунктом 4.1. Договору Сторони встановили вартість послуг на календарний місяць в розмірі 20000,00 грн.

В Пункті 4.2 встановлено, що Замовник вносить оплату за надані послуги в розмірі реально виконаних послуг протягом 3-х банківських днів з момент у підписання Акта виконаних робіт.

Сторони не встановили жодних обмежень щодо дострокового виконання зобов'язань сторін за Договором.

Враховуюче викладене, Позивач здійснив дострокове виконання свого обов'язку зі сплати за послуги Відповідача, здійснивши у декілька етапів передплату на користь останнього у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 26.11.2013, від 10.12.2013, від 17.01.2014, від 31.03.2014р., 02.04.2014р. (а.с. 12-20) та платіжними дорученнями № 4057 від 26.11.2013р., № 4305 від 10.12.2013р., № 4584 від 17.01.2014р., № 1033 від 31.03.2014р., № 1060 від 01.04.2014р. (а.с. 48-52).

Оплати послуг за період листопад - грудень 2013 року та лютий - березень 2014 року були здійснені Позивачем на підставі рахунків Відповідача (а.с. 53-56).

Платіж за січень 2014 року Позивач здійснив на підставі Договору, бо рахунок від Відповідача не надійшов.

Згідно з п. 2.4 Договору, замовлення послуг Виконавця здійснюється Замовником в письмовому вигляді.

Проте, Позивач так і не замовив у Відповідача послуги за Договором у період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року.

Позивач зазначає, що Відповідач не надавав йому послуги за Договором і сторонами не було підписано жодного акту приймання-передачі виконаних робіт за вказаний період.

Позивач листом № 1.20-825 від 18.11.2015 року (а.с. 63) вимагав від Відповідача повернення сплаченої передплати, а у випадку неможливості повернення передплати повністю одним платежем листом № 1.20-826 від 18.11.2015 року (а.с. 65) Позивач запропонував Відповідачу погодити графік погашення заборгованості.

Вказані листи були отримані відповідачем, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Однак Відповідач передплату не повернув та запропонований графік не підписав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правове регулювання відносин за зазначеним договором здійснюється відповідно до глави 63 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

В той же час глави 63 Цивільного кодексу України не врегульовано особливості повернення виконавцем замовнику попередньої оплати за договором про надання послуг та правового механізму її повернення.

Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши правовідносини між Позивачем та Відповідачем, суд вважає, що в даному випадку правомірно за аналогією закону застосування ч.2 ст.693 ЦК України.

Крім того, частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, відповідно до положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №910/10931/17.

Як вже було зазначено, Позивач направляв Відповідачу лист № 1.20-825 від 18.11.2015р. з вимогою повернути передплату в сумі 100000,00 грн., однак Відповідач так і не повернув грошові кошти на вказану суму.

Враховуючи викладене, беручи до уваги ненаданням відповідачем послуг за Договором у період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року, вимога позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 100000,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 8, 11, 525, 530, 570, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 546, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 693, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" (61051, м.Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, код ЄДРПОУ 22701364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 35133822) грошові кошти в сумі 100000,00 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.05.2018 року.

Суддя ОСОБА_2