ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2018 р.Справа № 922/375/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Семенову О.Є.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістік", м.Харків про стягнення 39 056,14грн. за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №484 від 14.03.2018
від відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістік" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 39056,14грн., з яких: 24276,22грн. заборгованості, 2115,02грн. 3% річних, 12664,90грн. інфляційного збільшення.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором доручення на надання послуг з транспортного експедирування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів №Д-7-06/2015/П від 30.01.2015 в частині повернення надмірно перерахованих позивачем коштів суми попередньої оплати.
Підготовче засідання 26.03.2018 було відкладено на 24.04.2018.
05 квітня 2018 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 24.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 16.05.2018.
В призначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 61057, м.Харків, пров.Театральний, буд.4. Вказана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.
За даною адресою відповідачу направлялися копії ухвали від 26.02.2018, 26.03.2018 та 24.04.2018, які повернуті до суду з довідками поштової установи про закінчення встановленого строку зберігання або про неможливість вручення з інших причин.
Згідно частини 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи приписи чинного законодавства, копії вищевказаних ухвал є врученими відповідачу, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.
Згідно статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
30 січня 2015 року між відповідачем, як експедитором, та позивачем, як замовником, укладено договір доручення на надання послуг з транспортного експедирування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів №Д-7-06/2015/П (далі за текстом - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався за плату і за рахунок позивача виконати чи організувати виконання транспортно-експедиторських та інших послуг, пов'язаних з перевезенням внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів, що прямують в/з України, територією України, у країни СНД та треті країни.
Відповідно до пункту 4.1 Договору для забезпечення експедитора коштами, необхідними для своєчасного та повного виконання зобов'язань за даним договором, замовник, згідно з розрахунком наданим експедитором, перераховує на його рахунок передоплату відповідно до пункту 2.1.4 даного Договору протягом 3-х днів з моменту надання експедитором рахунка на передоплату, що складений відповідно до заявки замовника.
Згідно з пунктом 4.3 Договору факт виконання робіт/послуг підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт, наданих послуг. У випадку не підписання акту та відсутності письмової мотивованої відмови, у строк 10 днів з моменту його отримання замовником, акт вважається підписаним. Протягом 5-ти днів після підписання сторонами акту виконаних робіт/надання послуг, у випадку, якщо сума передоплати відрізняється від вартості послуг, вказаної в акті, замовник доплачує експедитору відповідну різницю, або експедитор повертає замовнику надмірно сплачену суму, якщо сторони не передбачили іншого.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 29.01.2016.
16 лютого 2015 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, предметом якої є надання експедитором, від імені та за дорученням замовника, комплексу послуг, пов'язаних з прийняттям, накопиченням, сортуванням, складуванням та зберіганням вантажу в порту СМП "Октябрьск" з метою виконання замовником договору комісії 630А/14/А-25-01/2014/П від 27.08.2014, а також інших послуг.
Пунктом 4.1 даної Додаткової угоди встановлено, що загальна сума послуг експедитора відповідно до даної Додаткової угоди складає 330846,46грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором та додатковою угодою виконав належним чином та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 330846,46грн., що підтверджується платіжним дорученням №1301 від 03.03.2015.
09 березня 2015 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0000004, відповідно до якого загальна вартість послуг, наданих відповідачем, склала 306570,24грн.
У зв'язку з цим, виходячи з умов пункту 4.3 Договору, відповідач мав повернути позивачу надмірно сплачену суму в розмірі 24276,22грн. протягом 5-ти днів після підписання вищевказаного акту виконаних робіт/надання послуг, тобто не пізніше 14.03.2015, включно.
Відповідач у вказаний строк суму заборгованості не повернув, у зв'язку з чим позивач направив йому претензію №1 (№28/2255 від 05.09.2017), яка була отримана відповідачем 21.09.2017, однак залишена без реагування.
Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 24276,22грн. заборгованості, 2115,02грн. 3% річних та 12664,90грн. інфляційного збільшення.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач за умовами Договору та Додаткової угоди №1 надав послуги експедирування в меншому розмірі, ніж той, який фактично був оплачений позивачем, на суму 24276,22грн. Тому, виходячи з умов пункту 4.3 Договору, він мав повернути надмірно сплачені кошти позивачу не пізніше 14.03.2015.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повернення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 24276,22грн.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 24276,22грн. заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм, позивач здійснив нарахування відповідачу 2115,02грн. 3% річних за період з 16.03.2015 по 08.02.2018 та 12664,90грн. інфляційного збільшення суми заборгованості за період з 01.04.2015 по 08.02.2018.
Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд визнав його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення 2115,02грн. 3% річних підлягають задоволенню.
Щодо суми інфляційного збільшення слід зауважити, що за розрахунком суду її розмір за вказаний позивачем період складає 13217,99грн., однак оскільки позивачем заявлено до стягнення меншу суму, дані вимоги підлягають задоволенню саме в розмірі 12664,90грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслогістік" (61057, м.Харків, пров.Театральний, буд.4, код 33969343) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" (04074, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.2, код 05311609) 24276,22грн. заборгованості, 2115,02грн. 3% річних, 12664,90грн. інфляційного збільшення, 1762,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.05.2018 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2018 |
Оприлюднено | 25.05.2018 |
Номер документу | 74220753 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні