Постанова

від 21.05.2018 по справі 920/208/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа № 920/208/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кладько А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.02.2018 № 10-19/17-Д/34 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 04.08.2006 № 238),

від відповідача - ОСОБА_2 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), ОСОБА_3 - на підставі договору про надання правової допомоги від 04.01.2018, ордеру від 04.04.2018 № 6 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.09.2017 № 000492),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вх.№ 339С)

на рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17, (головуючий суддя Заєць С.В., суддя Резніченко О.Ю., суддя Костенко Л.А.), ухвалене о 14:26 год. в м. Харкові, повний текст рішення складено 23.01.2018, з урахуванням додаткового рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018, ухваленого о 15:01 год. в м.Харкові, повний текст рішення складено 23.01.2018,

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» , м. Суми,

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1 А» , м. Суми,

про врегулювання розбіжностей,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд врегулювати розбіжності по договору про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133, виклавши спірні пункти договору (п. 4.2.1., 4.2.5., абз. 6 п. 5.1., п. 5.2., абз. 4 п. 6.1.1., п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 п. 6.1.3., п. 6.2., п. 6.3., п. 7.3., п. 7.9., пункт 9 додатку № 4 до договору, пункт 10 додатку № 4 до договору) та додатки 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до договору в редакції позивача, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог з посиланням на положення ст.ст. 179, 275 ГК України, ст. 648 ЦК України, ст. 26 Закону України Про електроенергетику , п.п. 1.1, 1.3, 3, 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), вказує, що запропонований позивачем проект договору розроблено на підставі Типового договору, що є додатком № 3 Правил та відповідає вимогам Правил та Закону України Про електроенергетику . В свою чергу, з огляду на те, що запропонована Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) редакція договору суперечить нормами чинного законодавства, а протокол узгодження розбіжностей від 02.03.2017 не мав належного реагування з боку відповідача, даний спір має бути вирішено в судовому порядку.

Рішенням Господарського Харківської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17 позов задоволено частково. Спірні пункти договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова, 1А» , визнано укладеними:

1) Пункт 4.2.1 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено в наступній редакції:

«За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 4 «Порядок розрахунків» до Договору, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати» ;

2) Пункт 4.2.5 договору № 1613133 від 04.01.2017 виключено;

3) Абзац 6 пункту 5.1 договору викладено в такий редакції:

«Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.»

4) Пункт 5.2 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«Узгоджений Сторонами обсяг очікуваного споживання електричної енергії є договірною величиною споживання електроенергії і оформлюється додатком 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу» до Договору» ;

5) Абзац 5 пункту 5.5 договору № 1613133 від 04.01.2017 виключено;

6) Абзац 4 пункту 6.1.1 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

« - приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж; Постачальника поза розрахунковими засобами обліку або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями після оформлення у встановленому порядку акта про порушення» ;

7) Підпункт 2) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«недопущення Споживачем до електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки» ;

8) Підпункт 3) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«несплати Споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 «Порядок розрахунків» до Договору;

9) Підпункт 4) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«несплати за недораховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства» ;

10) Підпункт 5) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади» ;

11) Підпункт 6) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів» ;

12) Підпункт 7) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між: суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ» ;

13) Підпункт 8) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж:, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж» ;

14) Пункт 6.2 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в піших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ» ;

15) Пункт 6.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача» ;

16) Пункт 7.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«У разі розміщення засобів обліку Споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку» ;

17) Пункт 7.9 договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«Розмір платежу за резервування обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення електричною енергією на термін дії аварійної броні до повного відключення Споживача, визначається відповідно до актів екологічної, аварійної і технологічної броні» ;

18) Додаток 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу» до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» визнано укладеним на умовах поданого Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» проекту додатку (а.с. 28, том 1), за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику «Назва розрахункового періоду» та «Разом» , заміни цифрових показників словами «без обмежень» ;

19) Додаток 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 «Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу» визнано укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017» , запропонованих відповідачем;

20) Додаток 7 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 «Схема електропостачання об'єкта Споживача Житловий будинок, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А» визнано укладеним на умовах Додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017, запропонованого відповідачем;

21) Пункт 9 Додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору № 1613133 від 04.01.2017 викладено у наступній редакції:

«У разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках» ;

22) Пункт 10 Додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору № 1613133 від 04.01.2017 виключено.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» (40004, м. Суми, вул. Лермонтова,1 А; код ЄДРПОУ 40522469) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 9; код ЄДРПОУ 23293513) 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі № 920/208/17 додаток 3.2. "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А", - виключено. Додаток 12 «Перелік об'єктів Споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок» до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А" визнано укладеним на умовах поданого Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" проекту додатку.

Суд першої інстанції, розглядаючи розбіжності сторін договору по пункту 4.2.5 зазначив, що відповідна умова відсутня у договорі про постачання електричної енергії №1612860 від 23.07.2015, який був укладений позивачем з попереднім споживачем (ТОВ «Форекс Плюс» ). Відповідна умова щодо відповідальності за наявності приладів обліку електричної енергії та пломб відсутня у Типовому договорі, затвердженому Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 та не передбачена пунктами Правил, на які посилається позивач. Крім того, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акту про пломбування, акту про збереження пломб, що не ураховано позивачем у спірному пункті договору. З урахуванням вказаного, господарський суд погодився з позицією відповідача щодо виключення пункту 4.2.5. з тексту спірного договору.

Щодо запропонованого позивачем додатку 1 до договору з посиланням на п.4.2, п. 5.5 Правил, господарський суд першої інстанції зазначив, що з огляду на те, що споживачами електричної енергії фактично є співвласники багатоквартирного будинку - фізичні особи, встановити обсяг постачання електричної енергії споживачу для ОСББ, яке є лише формою управління, є неможливим, так як розмір та інтенсивність споживання електричної енергії мешканцями будинку не залежить від об'єднання. Крім того, у відповідності до ст. 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , п. 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про викладення додатку 1 до договору в редакції позивача за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику Назва розрахункового періоду та Разом , заміни цифрових показників словами Без обмежень .

Стосовно додатку 3.1 до договору Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу та додатку 7 Схема електропостачання об'єкта споживача та додатку 3.2 Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів господарський суд погодився з редакцією відповідача, враховуючи, що незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу тощо), питання щодо постачання електричної енергії житлових будинків має бути врегульоване за вибраною безпосередньо споживачем схемою. У зв'язку з виключенням постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008 Про внесення змін до постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 та затвердження змін до ПКЕЕ з пункту 3.6 Правил четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електричної енергії на межі електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, суд дійшов висновку, що позивач не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17 в частині виключення пункту 4.2.5 з договору, викладення додатку 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" в новій редакції з виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом", заміною цифрових показників словами "без обмежень", виключення з договору додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів", а також викладенням судом додатку 3.1 до договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" та додатку 7 до договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" в редакції відповідача і в цій частині прийняти нове рішення, яким викласти зазначені спірний пункт та додатки до договору в редакції ПАТ "Сумиобленерго", а саме:

Пункт 4.2.5 договору споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлення місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, поквартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до договору.

Додаток 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" вважати укладеним на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту додатку до договору.

Додаток 3.1 до договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" вважати укладеним на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту додатку до договору.

Додаток 3.2 до договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" вважати укладеним на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту додатку до договору.

Додаток 7 до договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" вважати укладеним на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту додатку до договору.

В іншій частині рішення та додаткове рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі № 920/208/17 залишити без змін.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Обґрунтовуючи заявлені апеляційні вимоги, Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" посилається на наступні обставини справи:

- виключений судом пункт 4.2.5 договору є конкретизацією умов Типового договору про постачання електричної енергії та відповідає положенням п. 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 (далі - Правила), та абз. 2 п. 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999, які не передбачають наявність акту про пломбування, як підстави для настання відповідальності за збереження поквартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітинах та пломб на них;

- виключення судом першої інстанції цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії (договірних величини споживання) у таблиці по кожному стовпчику "Назв розрахункового періоду" та "Разом" в Додатку 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживачання) електричної енергії споживачу та субспоживачу", і відповідно заміни цифрових показників словами "без обмежень", має наслідком відсутність в договорі всіх істотних умов, які у відповідності до ч. 4 ст. 180 ГК України передбачені вище зазначеними Правилами та є обов'язковими для укладення договору;

- викладення додатку 3.1 до договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" та додатку 7 до договору "Схема електропостачання об'єкта споживача" в редакції відповідача суперечить положенням 3.26, 6.19 Правил та не відповідає схемі розрахунків, передбаченої проектом договору та проектно-технічній документації на житловий будинок;

- виключення додатку 3.2 до договору суперечить положенням 1.2, 5.7 Правил, а також умовам п. 9.1 договору (щодо якого у відповідача не виникло розбіжностей), відповідно до яких вказаний додаток визначений невід'ємною частиною договору, та додатку 12 до договору, який суд залишив в редакції позивача.

В додаткових поясненнях позивач також зазначає, що наявність загальнобудинкового розрахункового обліку в договорі повністю відповідає п. 1.5.4 ПУЕ п.п. 3.1, 3.6, 3.7, 3.26, 6.19 Правил, робочому проекту 06-5ЭО.ЭО Енергозабезпечення. Енергообладнання 10 поверхового 120 квартирного житлового будинку по вул. Лермонтова, 1А в м. Суми, а також узгоджується з листом-роз'ясненням НКРЕКП України № 7446/20.3/7-16 від 22.07.2016, який визначає, що багатоквартирний будинок має бути обладнаний розрахунковими засобами обліку, зокрема згідно з проектними рішеннями цього будинку; при зміні форми управління багатоквартирним будинком електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) або колишній управитель (балансоутримувач) не має право здійснювати демонтаж (зняття) розрахункових засобів обліку, встановлених у місцях, передбачених проектними рішеннями цього будинку.

У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях ОСББ «Лермонтова 1А» просить рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо пункту 4.2.5 договору відповідач вказує, що поквартирні лічильники не перебувають на балансі ОСББ, є власністю побутових споживачів - мешканців будинку, з якими у ПАТ Сумиобленерего укладено окремі договори про користування електричною енергією, що передбачають відповідальність власників квартир за збереження лічильників електричної енергії. Крім того, на думку відповідача, у відповідності до положень п.п. 26 п. 10.2 Правил обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності на засобах обліку електроенергії є наявність акту про пломбування, про складання якого позивачем у договорі не зазначено.

Стосовно додатку 1 до договору відповідач з посиланням на положення ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ст.ст. 1, 3, 7, 12, 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ має особливий статус: неприбутковості та не є суб'єктом господарювання, не використовує електричну енергію для власних потреб. Пункт 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п.п. 6.6 Правил передбачає у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключного на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору. Отже, величини споживання електричної енергії для ОСББ не підлягають визначенню.

На думку відповідача, оскільки багатоквартирний будинок належить співвласникам цього будинку, останні не є субспоживачами в розумінні п. 1.2 Правил, а засоби по квартирного обліку споживачів - фізичних осіб не можуть використовуватись як комерційний засіб обліку для ОСББ - юридичної особи. Отже, відповідач вказує, що судом першої інстанції правомірно викладено спірний додаток 3.1 до договору в редакції відповідача, тобто з видаленням відомостей, що стосуються субспоживачів, які в даному договорі відсутні.

Свою позицію щодо викладеної судом редакції додатку 7 до договору відповідач обґрунтовує положеннями п. 1.5.4 Правил улаштування електроустановок, п. 3.6, п. 3.7 Правил, зазначаючи, що згідно проектного рішення електропостачання будинку 1А по вул. Лермонтова останній має чотири види лічильників та розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитись з урахуванням даних кожного з них. З урахуванням того, що технічні умови на будинок видавались на період будівництва та на певний об'єм роботи, у ПАТ Сумиобленерго відсутні правові підстави для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

З приводу виключення додатку 3.2 до договору відповідач вказує, що фактичне користування електричною енергією ПрАТ Київстар без належних на те підстав, не свідчить фактичне його визнання субспоживачем та обов'язок вести облік спожитої електроенергії через загальнобудинковий лічильник. ПрАТ Київстар , як самостійний (окремий) споживач електричної енергії, зобов'язаний укласти договір про постачання електричної енергії з постачальником, по окремому тарифу для населення та встановити власний лічильник, який буде поза обліком ОСББ.

В судовому засіданні представником позивача підтримано вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, надано пояснення по суті заявлених вимог.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» 24.01.2017 було надано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» (відповідач) два примірника проекту договору № 16131133 від 04.01.2017 про постачання електричної енергії разом з додатками.

Листом від 10.02.2017 № 3 відповідач повернув позивачу договір про постачання електричної енергії 16131133 від 04.01.2017, підписаний з протоколом розбіжностей від 10.02.2017 щодо пунктів 4.2.1, 4.2.5, 4.4, 4.5, 5.1, 5.2, 5.5, 6.1.1, 6.1.3 (підпункти 2-8), 6.2, 6.3, 7.3, 7.9 договору, пункту 1 додатку № 1 до договору, додатку № 3.1 до договору, додатку № 3.2 до договору, пунктів 9-11 додатку № 4 до договору, додатку № 7 до договору, додатку № 12 до договору.

Лист відповідача № 3 від 10.02.2017 з додатками, отриманий позивачем 20.02.2017, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції (вх. № 3240).

Листом від 03.03.2017 за № 57-09/1484 позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 02.03.2017, в якому наполягає на викладенні вищезазначених пунктів договору та додатків до нього у редакції, запропонованій позивачем, однак погоджується викласти пункт 4.4 договору у редакції, запропонованій відповідачем у протоколі розбіжностей, а також виключити пункт 4.5 з договору № 16131133 від 04.01.2017.

З огляду на те, що протокол узгодження розбіжностей від 02.03.2017 не знайшов належного реагування з боку відповідача у справі, 10.03.2017 позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору №16131133 від 04.01.2017 про постачання електричної енергії.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ Сумиобленерго з огляду на наступне.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору , затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови ; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це , а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N28.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.6 Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору з дотриманням строку та порядку, визначеного ст.181 Господарського кодексу України.

Пунктами 5.5., 5.6., 5.7. Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

У разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників; 2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання; 3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання; 5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача); 6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку . Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне , сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення , а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною 1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі по тексту постанови - Закон про особливості здійснення права власності).

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ, вступу до нього.

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб) (далі - виділені нежитлові приміщення), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому, чинним законодавством не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень статей 4 та 6 вказаного Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Статтями 3 та 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з положеннями статті 12 даного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Статтею 22 цього Закону передбачено, що питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України у частині господарчого забезпечення діяльності не господарюючих суб'єктів.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що ОСББ - це є лише одна із форм управління багатоквартирним будинком.

Згідно з випискою від 31.05.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» (код 40522469) як юридична особа зареєстровано 31.05.2016 (1 632 102 0000 013804) (а.с. 112, том 1).

Враховуючи вищенаведене, факт створення у багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Лермонтова 1А створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 1А, що розташований за місцезнаходженням: Сумська обл., м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А, відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Згідно з п. 1 розділу ІІ Статуту метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Завданнями та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (п. 3 Розділу ІІ).

Частинами 1, 4, 5, 6 ст.5 Закону Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку унормовано, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників; співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок. Забудовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій власниками у встановленому цим Законом порядку. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

Частиною 1 ст. 7 Закону України Про здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна. Витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна (стаття 12 цього Закону).

Разом з тим, взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробником або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Привалами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1009 за №417/1442 (зі змінами).

Відповідно до пропозиції позивача п. 4.2.5 договору має бути викладено в наступній редакції: споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд , несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлень місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, по квартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до договору. В свою чергу, відповідач вказує про безпідставність включення вказаного пункту до умов договору про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133, як такого, що не відповідає вимогам Правил та положенням Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виключення п. 4.2.5 договору в запропонованій позивачем редакції з огляду на наступне.

За умовами визначеного позивачем пункту договору відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії та пломб на всіх лічильниках має бути покладено на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Лермонтора 1А , якого визначено споживачем за договором про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133.

Відповідно до пункту 3.2 Правил відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Пунктом 3.3 Правил передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Як зазначено вище, ч. 2 ст. 382 ЦК України визначено, що електричне, обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, належать на праві спільної сумісної власності усім власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до пункту 2 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 N1357 побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

За умовами пункту 11 Правил користування електричною енергією для населення відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач. Відповідальність за збереження поквартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок.

Відповідно до пункту 10.8 Правил у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів обліку електричної енергії внаслідок дій (бездіяльності) споживача їх ремонт, заміну і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача.

В свою чергу, відповідно до п. 5 Статуту об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, що належать об'єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові та немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників, як і співвласники не несуть відповідальності за зобов'язаннями об'єднання.

Отже, посилання позивача в обґрунтування підстав включення даного пункту договору на положення п. 3.3 Правил є безпідставним, оскільки ОСББ не є власником відповідного електричного обладнання або території (приміщення), на якій вони встановлені. Матеріали справи не містять доказів, якими підтверджується знаходження відповідних засобів обліку на балансі ОСІБ або покладення такої відповідальності у відповідності до положень установчих документів юридичної особи.

Крім того, згідно з пунктом 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (підпункт 26).

Згідно з п. 11 Правил користування електричною енергією для населення у разі встановлення приладу обліку на сходових клітках електророзподільне підприємство складає акт про збереження пломб у присутності власника будинку або особи, яка здійснює управління багатоквартирним будинком, та побутового споживача (за його згодою). Акт складається у трьох примірниках, один з яких надається побутовому споживачеві. У разі, коли акт складено без присутності побутового споживача, один примірник складеного акта надається в інший день особисто або надсилається побутовому споживачеві поштою.

Отже, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акту про пломбування, акту про збереження пломб, що не враховано позивачем у спірному пункті договору.

Відповідний пункт також відсутній у Типовому договорі, затвердженому постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996. Відповідно, не можна вважати норми пункту 4.2.5 договору конкретизацією умов Типового договору, обґрунтовуючи тим, що вказаний спірний пункт, на думку позивача, відповідає положенням Правил, оскільки уточненню або конкретизації можуть підлягати норми саме Типового договору, і жодного посилання на можливість уточнення з урахуванням Правил або інших нормативних актів не є обґрунтованим.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2016 N12856/20.2/7-16 роз'яснено, що при зміні форми управління багатоквартирним житловим будинком договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку укладається з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з попереднім споживачем .

Аналогічного пункту 4.2.5. договір про постачання електричної енергії №161002894 від 20.10.2015, що був укладений позивачем з попереднім споживачем (ТОВ «Форекс Плюс» ), не містив.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про виключення пункту 4.2.5. з тексту спірного договору.

Додаток 1 до договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу" позивач пропонує укласти на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту додатку до договору.

Відповідач у відповідності до протоколу розбіжностей від 10.02.2017 пропонує укласти даний додаток до договору за текстом додатку позивача, у таблиці данні по кожному стовпчику Назва розрахункового періоду та Разом цифровий показник замінити словами без обмежень .

З цього приводу судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 1.2 Правил договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно з пунктом 5.5 Правил договірні величини споживання електричної енергії є істотними та обов'язковими умовами для договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.2 Правил відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15% обсяги очікуваного споживання електричної енергії обґрунтовуються споживачем за даними запланованої до використання потужності та режиму роботи електроустановок відповідно до умов договору.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Тариф на електроенергію для ОСББ встановлений постановою НКРЕКП від 26.02.2015 №220 як такий, що відпускається населенню, в якій зазначено, що оплата у багатоквартирному будинку здійснюється за електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 N441 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі» місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання оплачує електричну енергію за цінами (тарифами), встановленими для населення, п 2. ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору.

За приписами пункту 6.6 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку.

Суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення , здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду , наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Згідно з положеннями пункту 1.2 Правил населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту; населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності.

Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені у розділі 12 Правил. Електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії (пункт 12.1. Правил).

Точка продажу електричної енергії населеному пункту встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього населеного пункту (пункт 12.2. Правил).

Населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору (пункт 12.3. Правил).

До населення та населених пунктів у частині використання електричної енергії на комунально-побутові потреби не застосовується нарахування підвищеної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною обсягу електричної енергії та між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (пункт 12.16. Правил).

Виходячи зі змісту викладених норм, ОСББ є юридичною особою - споживачем, який споживає електричну енергію для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення, відповідно до останнього не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, а також, оскільки обсяги споживання електричної енергії не лімітуються, до таких споживачів не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності). Відповідна позиція викладена у листі НКРЕКП від 29.11.2016 №12856/20.2/7-16.

Зважаючи на викладені положення, судова колегія зазначає, що по-перше, положеннями п. 5.5 Правил визначено, договірні величини споживання електричної енергії є істотною та обов'язковою умовою для договору про постачання електричної енергії щодо такого споживача та не містить виключень щодо виконання даного пункту відносно ОСББ; по-друге, умова щодо порядку визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії передбачено Типовим договором про постачання електричної енергії, викладеного в п. 3 Правил; по-третє, зі змісту спірного договору вбачається, що сторони дійшли згоди щодо порядку визначення і узгодження обсягів споживання електричної енергії в п. 5.1 договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, які не є предметом судового оскарження (т.1, а.с. 24, 25); по-четверте, зазначення в договорі договірних обсягів споживання електричної енергії не стосується питань розрахунків за її споживання, а також не ставиться в залежність наявність підстав для покладення штрафних санкцій у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, відсутність якої визначено на підставі вищезазначених нормативно-правових актів.

Таким чином, судова колегія зазначає про правомірність наявності вказаного додатку 1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу , як такого, що узгоджується з вимогами Правил та визначеними сторонами умовами договору.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 , 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З наданої позивачем довідки про обсяги фактичного споживання електричної енергії за 2016 рік по житловому будинку за адресою: м. Суми, вул.Лермонтова, 1А не вбачається можливим встановити спожиту електричну енергію на технічні цілі, з огляду на те, що позиція ПАТ Сумиобленерго передбачає сплату ОСББ за всю електричну енергію, яка обліковується загальнобудиноковим лічильником, не зважаючи на те, що в будинку є два споживача - ОСББ та побутові споживачі з урахуванням нормативних та технічних витрат в мережі.

Матеріали справи не містять жодного правового обґрунтування, методики нарахування визначеного позивачем числового обсягу постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачем у відповідних періодах поточного року, що минули, та відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року (т.1, а.с. 28), що має наслідком необґрунтованість висновку позивача щодо розміру очікуваного споживання електричної енергії, як такого, що не відповідає волі відповідача у справі та визначеним сторонами умовам договору, у зв'язку з чим укладення додатку 1 до договору в запропонованій позивачем редакції є передчасним.

З урахуванням викладеного, пропозиція відповідача щодо заміни цифрового показника словами «без обмежень» за текстом додатку 1 до договору у таблиці даних по кожному стовпчику «Назва розрахункового періоду» та «Разом» не суперечить існуючим правовідносинам для цього виду домовленості, з урахуванням особливого статусу ОСББ, та не порушує права позивача в майбутньому доводити підстави для їх визначення в установленому порядку, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про викладення вказаного додатку договору в редакції відповідача.

Додаток 3.1 до договору "Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу" відповідач пропонує укласти на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту.

Відповідач наполягає на викладенні зазначених додатків у своїй редакції, а саме: в таблицю додатку 3.1 внести зміни рядок № 1 викласти в такій редакції по номерам стовпців: № 2 Комунальне освітлення житлового будинку, м. Суми, вул.. лермонтова, буд. 1А, ТП-18; № 3 СТК1- 10.К5210St. № 120175. Кт.:1.0.Р.п.:V/2008, покази:120426 (СА); №4- Спож; №№ 5-9- - ; №10- ВРП-0,4;, №№ 11-15 ні; №16 -3: № 17-2, № 18 -506, №19 ВС: №20-ІІ: №21-ні. Рядок № 2 додати, та викласти у такій редакції по номерам стовпців:№ 2- Аварійне освітлення житлового будинку, м. Суми, вул.. Лермонтова, буд. 1А, ТП-18; №3- ЦЄ6803В, № 07478880102050240, К.т.: 1.0. Р.п.: ЦІ/2008, покази: 14418 (СА);, №4- Спож; №№ 5-9- - ; № 10 ВРП-0,4;, №№11-15 ні; №16-З; № 17-2, №18-506, №19-ВС;№20-ІІ;№21-ні. У рядку № 3 замінити у стовбці №3 текст №0747880102050225 замінити на текст №0747880102050226 . Рядок 4 виключити з таблиці. Таблицю додатку 7 (схему електропостачання обєкта Споживача, житлового будинку, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А) викласти відповідно до додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.6 Правил користування електричною енергією підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Згідно роз'яснення НКРЕП, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (лист від 06.05.2014 за №2654/26/47-14), незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив тощо), питання щодо постачання електричної енергії споживачам - власникам квартир (мешканцям) відповідних багатоквартирних житлових будинків має бути врегульоване за вибраною безпосередньо самими споживачами (власниками квартир) однією із двох можливих схем , а саме:

1) укладення між енергопостачальною компанією та власниками квартир (мешканцями) відповідного багатоквартирного житлового будинку договорів про користування електричною енергією згідно з Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 (із змінами), та укладення згідно з Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (із змінами), між енергопостачальною компанією та відповідним управителем багатоквартирного житлового будинку договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку . При цьому, управитель має забезпечити встановлення за власний рахунок розрахункового засобу (засобів) обліку електричної енергії з метою обліку та розрахунків за електричну енергію, що споживається для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку. У такому разі енергопостачальна компанія (електропередавальна організація) має право встановлювати за власний рахунок згідно з погодженою проектно-кошторисною документацією загальнобудинковий прилад обліку електричної енергії, який використовуватиметься енергопостачальною компанією як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку;

2) за відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку постачання електричної енергії для електрозабезпечення багатоквартирного житлового будинку здійснюється відповідно до вимог Розділу 12 Правил користування електричною енергією. У такому разі управитель має забезпечити встановлення розрахункового загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії для розрахунків за загальний обсяг електричної енергії, спожитої "населеним пунктом". При цьому необхідно зауважити, що згідно з абзацом другим пункту 5 Правил користування електричною енергією для населення, у багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

Згідно з абзацом 1 пункту 3.7 Правил, місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями (лист НКРЕКП від 22.07.16 №7446/20317-16).

Згідно проектного рішення електропостачання будинку №1А по вул. Лермонтова, останній має чотири види лічильників: загальнобудинковий, лічильник електроенергії витраченої на роботу ліфту, лічильник на аварійне освітлення, лічильник на комунальне освітлення.

Додаток 3.1 до Договору визначає Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу.

Судова колегія зазначає, що згідно визначення пункту 1.2 Правил улаштування електроустановок, точкою продажу електричної енергії є межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. У багатоквартирному будинку споживачі поділяються на дві групи, як зазначено вище, і мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи.

Відповідно до пункту 3.6 Правил користування електричною енергією підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Отже, розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитись з урахуванням даних кожного окремого лічильника.

Відповідно до норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» , Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Постанови КМУ від 01 червня 2011 р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує ОСББ. Оплата будь - якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними вище законодавчими актами не передбачена.

Постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 встановлено, що електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, відпускається за тарифом 107,5 коп. за 1 кВт/год (без податку на додану вартість).

Отже, для ОСББ визначено вид електричної енергії (комунальна) та окремий тариф за яким здійснюється його оплата.

Окремим видом лічильників, які встановлені у будинку, є поетажні лічильники.

По кожному виду електроенергії в залежності від її використання (комунальна, аварійна, для населення) встановлено свій тариф (різні тарифікаційні групи).

Оскільки, згідно Правил дві різні групи не можуть обліковуватися одним лічильником (абзац 2 пункту 3.6. Правил), то ОСББ не має розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання.

У зв'язку з виключенням постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008 «Про внесення змін до постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005 та затвердження змін до ПКЕЕ» з пункту 3.6 Правил четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електроенергії на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж та мереж електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

Крім того, у листі НКРЕ від 25.10.2016 №11325/203/7-16 зазначено, якщо між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та мешканцями багатоквартирного укладені договори про користування електричною енергією та розрахунки за спожиту ними електричну енергію здійснюються на підставі показів по квартирних засобів обліку, то використання для розрахунків за електричну енергію загальнобудинкового засобу обліку електричної енергії цього багатоповерхового будинку можливе лише за умови складання балансу електричної енергії, використаної споживачами в цьому будинку, для чого необхідно забезпечити одночасне зняття показів всіх розрахункових засобів обліку електричної енергії, встановлених у багатоповерховому будинку, що можливе лише за умови, якщо електропередавальна організації, як організація яка відповідає за облік електричної енергії, використаної населенням, забезпечить створення та організацію автоматичної системи комерційного обліку електричної енергії в багатоквартирному будинку (АСКОЕ) шляхом забезпечення точок розрахункового обліку на об'єкті локальним устаткуванням збору та обробки даних.

Аналогічна позиція викладена в розпорядженні НКРЕ України від 28.11.2011 №215-р "Про врегулювання взаємовідносин енергопостачальних компаній та ОСББ (ЖБК)".

Як зазначено вище, доказів наявності в багатоквартирному будинку №1А по вул. Лермонтова м. Суми автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії та системи локального устаткування збору та обробки даних позивачем не надано; зняття показників використаної електроенергії здійснюється за окремими лічильниками. Як зазначає відповідач та не спростовує позивач, з кожним мешканцем багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, позивачем фактично укладені договори про користування електричною енергією.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої ністанції, що позиція позивача неправомірно передбачає сплату ОСББ за всю електричну енергію, яка обліковується загальнобудинковим лічильником, не зважаючи на те, що в будинку є два споживача - ОСББ та побутові споживачі, а отже, є два способи нарахування та сплати (пільги, субсидії побутових споживачів).

При цьому, загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньо-будинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з додатком 1 до договору, у розділі 2 (дані про відпуск електричної енергії субспоживачам на 2017 рік) вказано, що субспоживачі відсутні .

У договорі відсутні пункти, в яких передбачається обов'язок постачальника самостійно погашати витрати електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів.

ОСББ - є формою управлінням будинком, отже, мешканці будинку, де створено ОСББ, не є субспоживачами у розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ, останні є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником. З кожним побутовим споживачем електричної енергії ПАТ «Сумиобленерго» укладені договори про користування електричною енергією.

Листом від 28.11.2016 №12856/20.2/7-16 НКРЕКП повідомило, що під електроенергією, що використовується для технічних цілей розуміється комунальна електроенергія за допомогою якої забезпечується робота ліфту, насосів для підкачки води, освітлення прибудинкової території та під'їзду.

ОСББ як неприбуткова організація може проводити оплату та контролювати витрати, понесені з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів її діяльності, визначених установчими документами, та не здійснює розподіл доходу чи витрат серед засновників (учасників), членів ОСББ, працівників, членів органів управління та інших, пов'язаних з ним осіб .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи з даного питання, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про виключення у додатку 3.1 до договору рядку в таблиці стосовно побутових споживачів, оскільки зазначення побутових споживачів у якості субспоживачів, які згідно з додатком 1 до договору відсутні, є безпідставним та не узгоджується з умовами договору, у додатку №1.

Крім того, позивач зазначає, що необхідність застосування загальнобудинкового лічильника необхідно у зв'язку із використанням електроенергії електроустановками ПрАТ Київстар" без встановлення розрахункового засобу обліку, який приєднаний до технологічних електричних мереж житлового будинку №1А по вул. Лермонтова у м. Сумах, що підтверджується додатком 3.2 до договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що, з урахуванням обставин справи, роз'яснення НКРЕП, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (лист від 06.05.2014 за №2654/26/47-14), яким визначено можливі схеми постачання електричної енергії споживачам (у даному випадку врегульовано, яким саме чином має здійснюватись постачання електричної енергії будинку №1А по вул. Лермонтова м. Сумах - розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитись з урахуванням даних кожного окремого лічильника), доводи позивача щодо приєднання ПрАТ "Київстар" без встановлення розрахункового засобу обліку до технологічних електричних мереж житлового будинку не може бути підставою для здійснення розрахунку за спожиту електричну енергію відповідачу шляхом застосування загальнобудинкового лічильника. Позивачем не наведено ґрунтовних доводів щодо неможливості встановити ПрАТ "Київстар" окремого розрахункового засобу обліку постачання електричної енергії.

Судова колегія також зазначає, що посилання позивача на лист НКРЕКП від 28.11.2016 № 12856/20.2/7-16, яким передбачено, що договір про постачання електричної енергії на технічні цілі багатоквартирного будинку має бути укладено з новим споживачем на умовах договору про постачання електричної енергії, узгодженими з попереднім споживачем, є необґрунтованими, оскільки дії щодо врегулювання умов договору з новим споживачем має ґрунтуватись на пріоритеті волевиявлення останнього.

Під час розгляду справи судовою колегією встановлено, що згідно проектного рішення електропостачання будинку 1А по вул.Лермонтова, останній має чотири види лічильника: лічильник комунального освітлення типу ЦЄ6803В, №07478880102050240, лічильник аварійного освітлення типу СТК1-10.К5210St,№120175, лічильник електроенергії, витраченої на роботу ліфту типу ЦЭ-6803В, №074770102050225, загальнобудинковий лічильник типу ЦЭ-6803ВІТ, №66046186.

З наданого в судовому засіданні 21.05.2018 представником відповідача пояснення вбачається, що під час викладення протоколу розбіжностей від 10.0.2017 було допущено технічну помилку, а саме: в стовпці № 2 рядку № 1 замість виду засобу обліку - аварійне освітлення житлового будинку, зазначено комунальне освітлення житлового будинку, в стовпці № 2 рядку № 2 замість виду засобу обліку - комунальне освітлення житлового будинку, зазначено аварійне освітлення житлового будинку.

Зважаючи на те, що допущена стороною помилка має технічний характер та не впливає на зміст прийнятого у справі рішення, з метою забезпечення прийняття у справі законного рішення, яким буде забезпечено реальне виконання умов договору, з приводу визначення яких було подано позов у справі, судова колегія вважає за необхідне внести зміни до резолютивної частини оскаржуваного рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2018 в цій частині, а саме: виклавши п.п. 19 п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Додаток 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу вважати укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017 , запропонованої відповідачем, у таблиці додатку № 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 змінити номери лічильників: лічильник комунального освітлення - типу ЦЄ6803В, № 07478880102050240, лічильник аварійного освітлення - типу СТК1 -10.К5210St, №120175".

Додаток 7 до договору позивач просить викласти у редакції, наведеній ним у проекті договору.

Відповідач наполягає на викладенні зазначеного додатку у своїй редакції, а саме, додаток 7 (схему електропостачання об'єкта Споживача, житлового будинку, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А) - відповідно до додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017. Зокрема, схема електропостачання об'єкта споживача №1 (Житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А), яка наведена в додатку №7 до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017, передбачає розрахунковий загальнобудинковий облік електричної енергії .

Схема електропостачання об'єкта споживача №1 (Житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, буд. 1А), яка наведена в додатку №1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017 до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017 передбачає технічний загальнобудинковий облік електричної енергії , що, з огляду на викладене вище, не суперечить вимогам діючих нормативно-правовим актам.

З урахуванням обраної споживачем схеми електропостачання до технічних приміщень багатоквартирного будинку, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову позивачу у викладенні додатку 7 до договору про постачання електричної енергії у запропонованій ним редакції та викладення зазначеного додатку в редакції відповідача, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

Додаток 3.2 Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів до договору відповідач пропонує виключити з редакції договору. З такою позицією позивач не погоджується, оскільки згідно п. 1.2 Правил субспоживач споживач, електроустановки якого приєднанні до технологічних електричних мереж основного споживача. При цьому, зазначає в якості розрахункового засобу обліку загальнобудинковий лічильник №66046186, від якого мають бути відраховані покази.

Відповідно до п. 5.7 Правил уразі укладенні договору між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників.

В апеляційній скарзі позивача зазначено, що ПрАТ Київстар листом від 22.12.2016 №33617/06 звернувся з вимогою укладення відповідного договору, на підставі якого укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку №161003018 від 30.12.2016 .

Разом з тим, судова колегія погоджується з позицією відповідача, що ПрАТ Київстар , як самостійний (окремий) споживач електричної енергії, зобов'язаний укласти договір про постачання електричної енергії з постачальником по окремому тарифу, відмінному від населення, та встановити власний лічильник, яким має бути поза обліком ОСББ. Фактичне користування електричною енергією ПрАТ Київстар не кореспондує обов'язку ОСББ здійснювати облік спожитої електроенергії за загальнобудинковим лічильником, який може бути використаний позивачем як технічний.

На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про виключення додатку 3.2 "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Так, скаржник не надав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17 змінити, виклавши п.п. 19 п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Додаток 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу вважати укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017 , запропонованої відповідачем, у таблиці додатку № 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 змінити номери лічильників: лічильник комунального освітлення - типу ЦЄ6803В, № 07478880102050240, лічильник аварійного освітлення - типу СТК1 -10.К5210St, №120175".

В решті рішення Господарського суду Сумської області від 18.01.2018 у справі №920/208/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.05.2018.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов