Рішення

від 18.05.2018 по справі 804/2335/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Справа № 804/2335/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури до Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , П'ятихатської районної ради, третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській областіпро визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2018 р. Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням змін від 24.04.2018 р.) до Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко (далі - відповідач 1), П'ятихатської районної ради (далі - відповідач 2), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність керівника Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко (ЄДРПОУ 21906325) щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовані у акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області;

- визнати протиправною бездіяльність Пятихатської районної ради (ЄДРПОУ 25529765) щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , що зафіксовані у акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області;

- зобов'язати керівника Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, що зафіксовані у акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області;

- зобов'язати Пятихатську районну раду вжити заходи в межах компетенції, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , встановлених в акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області, у тому числі, розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Жовтоводською місцевою прокуратурою за результатами вивчення матеріалів планових та позапланових перевірок, проведених фахівцями П'ятихатського районного сектору ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, встановлено функціонування Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко протягом тривалого часу з суттєвими порушеннями пожежної безпеки, а керівництвом закладу та посадовими особами П'ятихатської районної ради не вживаються належні заходи щодо їх усунення. Порушення відповідачем 1 вимог протипожежної безпеки були встановлені позаплановою перевіркою, проведеною в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області (акт №110 від 03.11.2017 р.) та низкою попередніх перевірок закладу. Неповнолітні особи, які знаходяться у закладі, постійно перебувають в умовах реальної загрози життю, отримання травм та шкоди здоров'ю через ігнорування відповідачами законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Керівник прокуратури був змушений звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки Державна служба з надзвичайних ситуацій не наділена повноваженнями звернення до суду з вимогами про зобов'язання вчинити певні дії щодо усунення порушень.

18.05.2018 р. відповідачем 1 до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомлено про виконання робіт, необхідних для забезпечення протипожежного захисту.Крім того, позапланова перевірка у період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. була проведена після спливу оздоровчої компанії та проведення масштабних ремонтних робіт усіх корпусів і будівель, на цей момент не надавалися будь-які оздоровчі послуги, у ході підготовки до ремонтних робіт меблі, інвентар та знаряддя були придбані.

18.05.2018 р. відповідачем 2 до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомлено, що сесією районної ради щороку приймаються рішення, якими, серед іншого, передбачається фінансування в межах бюджетних призначень матеріально-технічного забезпечення закладу. Перевірка проводилася без відома та залучення представників Пятихатської районної ради та відповідно до Статуту Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко оздоровчий табір несе відповідальність за своїми зобов'язаннями з питань використання належного їм майна та несе за це відповідальність згідно чинного законодавства України. За таких обставин, відповідач 2 просив визнати його таким, що не є співвідповідачем по справі.

15.12.2017 р. набули чинності зміни до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 р.) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 804/2335/18 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного. Судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. відповідно до наказу від 20.09.2017 р. № 10, посвідчення на перевірку №110 від 23.10.2017р., фахівцями П'ятихатського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Районним комунальним закладом П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко (ЄДРПОУ 21906325), а саме, перевірено: три спальні корпуси, їдальню, літній клуб, ізолятор, медичний пункт, господарські будівліза адресою: Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, с. Саксагань, вул. Лісова, будинок 2.

За результатами перевірки складено акт №110 від 03.11.2017 р.

В акті перевірки встановлено низку порушень, які полягають у наступному:

- у будинках, крім будинків V ступеня вонгестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (розділ ІІІ глави 2, п.2.5 ППБУ);

- не доукомплектовано приміщення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (розділ V глави 3, п.3.6 ППБУ);

- неукомплектовані протипожежним інвентарем пожежні щити на території закладу (розділ V, глава 3, п.3.11 ППБУ);

- не складено паспорти блискавко захисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавко захисту (розділ ІV, глави 1, п.1.21, п.9.2.7 ППБУ, ДСТУ Б В.2.5-38:2008);

- не виведено на пульт пожежного спостереження сигнал від приймально-контрольних приладів системи пожежної сигналізації (розділ V, глава 1, п.1.14, розділ 5, п.5.8 ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014);

- не проведено заходи з підтримання експлуатаційної придатності системи пожежної сигналізації в приміщеннях корпусів (розділ V, глава 1, п.1.4, розділ 7, п.7.4 ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014);

- особа керівного складу не пройшла функціональне навчання у навчально-методичному центрі сфери цивільного захисту (ст.91, ст.20, п.10, п.11, додаток 1 КЦЗУ, Постанова КМУ від 23.10.2013 р. №819);

- не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання (ст.20, п.4.3 КЦЗУ, ПТБ);

- для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту не проведено перевірку і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту (розділ ІV глави 1, п.1.21, п.9.3.2, п.9.3.3 ППБУ, ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Примірник акту перевірки отриманий посадовою особою закладу 03.11.2017 р., заперечень або зауважень до даного акту перевірки не було, що підтверджується відмітками на акті перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У відповідності до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2015 р. №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Таким чином, повноваження щодо перевірки та контролю за додержанням вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки покладено на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, Державна служба з надзвичайних ситуацій наділена повноваженнями в межах компетенції для звернення до адміністративного суду із вимогами про застосування заходів реагування.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, спрямовані на усунення порушень.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 7 Кодексу цивільного захисту України визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, зокрема, гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності.

У відповідності до положень ст. 4 Закону України Про охорону дитинства система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, серед іншого, визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері; забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч.5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п. п. 24, 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд критично відноситься до доводів відповідача 1 щодо виконання певних робіт, направлених на усунення недоліків, оскільки на підтвердження вказаної інформації не долучено жодних доказів.

Щодо пояснень відповідачів про те, що перевірка була проведена у період спливу оздоровчої компанії та проведення масштабних ремонтних робіт усіх корпусів і будівель, слід звернути увагу, що про дані обставини у акті перевірки не зазначено ані перевіряючими, ані посадовою особою закладу, а в матеріалах справи докази на підтвердження викладеного відсутні.

Щодо позиції відповідача 2 про те, що він не є співвідповідачем по справі та не повинен нести відповідальність за порушення відповідачем 1 норм законодавства в сфері пожежної, техногенної та цивільної безпеки, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно ст. 29, ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються, зокрема, такі питання: затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;20) вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Статуту РКЗ П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , затвердженого рішенням сесіїП'ятихатської районної ради Дніпропетровської області від 21.08.2012 р. №249-17/ІV (далі - Статут) заснований на спільній власності територіальних громад району і перебуває в управлінні П'ятихатської районної ради.

Згідно п.5.9 Статуту фінансування оздоровчого табору здійснюється згідно з чинним законодавством України за рахунок коштів районного бюджету, а також додаткових джерел фінансування не заборонених чинним законодавством України.

У відповідності до п.7.1 Статуту оздоровчий табір, зокрема, створює належні умови для продуктивної праці, забезпечує дотримання законодавства про працю, норм та правил охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування; надає звітність щодо діяльності оздоровчого табору, забезпечує виконання рішень органу управління майном.

У п.10.1 Статуту вказано, що загальне управління та контроль за діяльністю оздоровчого табору здійснює орган управління майном. До компетенції органу управління майном, зокрема, належать: здійснення контролю за ефективністю використання майна, що є у комунальній власності і закріплене за оздоровчим табором; забезпечує функціонування оздоровчого табору, його комплектування технологічним та іншим обладнанням, належну підготовку до проведення відпочинку дітей.

Відповідно до п.11.1 Статуту джерелами формування фінансових ресурсів оздоровчого табору є кошти районного бюджету.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що на П'ятихатську районну раду, як на орган управління оздоровчого табору, покладено повноваження, в межах компетенції, щодо контролю та реалізації діяльності Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко .

Слід зазначити, що позовні вимоги керівника прокуратури не стосуються притягнення до відповідальності винних осіб та/або зобов'язання відповідати за зобов'язаннями оздоровчого табору. Суть спору полягає у вирішенні питання щодо виконання посадовими особами органів виконавчої влади покладених законодавством повноважень у сфері дотримання вимог пожежної, техногенної та цивільної безпеки на території, віднесеній до їх відання.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, враховуючи, що належних та достатніх доказів усунення порушень, викладених у акті перевірки №110 від 03.11.2017 р., до суду не надано, а отже небезпечні умови перебування дітей у оздоровчому таборі надалі несуть загрозу життю та здоров'ю осіб та мають триваючий характер згідно інформації попередніх перевірок, суд приходить до висновку прообґрунтованість позовних вимог, а отжеадміністративний позов Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури до Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , П'ятихатської районної ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позовКерівника Жовтоводської місцевої прокуратури до Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , П'ятихатської районної ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність керівника Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко (ЄДРПОУ 21906325) щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовані у акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області;

Визнати протиправною бездіяльність Пятихатської районної ради (ЄДРПОУ 25529765) щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , що зафіксовані у акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області;

Зобов'язати керівника Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, що зафіксовані у акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області;

Зобов'язати П'ятихатську районну раду вжити заходи в межах компетенції, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Районного комунального закладу П'ятихатський дитячий оздоровчий табір Орлятко , встановлених в акті №110 позапланової перевірки, проведеної в період з 23.10.2017 р. по 03.11.2017 р. П'ятихатським районним сектором ГУ ДНСН у Дніпропетровській області, у тому числі, розглянути питання про виділення коштів, необхідних на усунення виявлених порушень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

.

Суддя ОСОБА_1