КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2018 року № 810/1843/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошка О.Л.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДФС у Київській області доСпоживчого товариства Віват простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) з позовом до Споживчого товариства Віват (09150, Київська область, С. Чмирівка, вул. Білецького, 13) про стягнення податкового боргу у розмірі 20402,25 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі №8101843/18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 20402, 25 грн. внаслідок не сплати штрафних санкцій, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях.
Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, не отримував.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2016 контролюючим органом було проведено фактичну перевірку СТ Віват , за результатами якої складений акт від 11.08.2016 №1016/10-36-40/25655682, у якому відображений висновок про порушення СТ Віват статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
На підставі висновків акта перевірки від 11.08.2016 №1016/10-36-40/25655682, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 №000007/10-02-14/25655682, яким СТ Віват визначений штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 №000007/10-02-14/25655682 було вручене уповноваженому представнику відповідача 30.08.2016, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0911703661575 (а.с. 13, зворотній бік).
Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання є узгодженим.
Крім того судом встановлено, що контролюючим органом було проведено фактичну перевірку СТ Віват з питань додержання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, результати якої оформлені актом від 13.07.2017 №325/10-36-40/25655682. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог 18 України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР (а.с. 21-22).
На підставі акта перевірки від 13.07.2017 №325/10-36-40/25655682, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0004664001, яким відповідачеві визначений штраф у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 16).
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0004664001 було надіслано СТ Віват за зареєстрованим місцезнаходженням, однак не було вручено йому з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується копією конверту з довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 21-22).
Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання є узгодженим.
Також, 20.04.2017 контролюючим органом було проведено фактичну перевірку СТ Віват , за результатами якої складений акт від 20.04.2017 №0999/1000/14/25655682, у якому відображений висновок про порушення СТ Віват пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
На підставі акта перевірки від 20.04.2017 №0999/1000/14/25655682, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0016351406, яким відповідачеві визначений штраф у розмірі 8102,25 грн. (а.с. 25).
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0016351406 було вручене уповноваженому представнику відповідача 11.05.2017, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0315119070571 (а.с. 25, зворотній бік).
Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання є узгодженим.
Судом встановлено, що визначену у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях суму грошових зобов'язань у загальному розмірі 35102,25 грн. відповідачем було сплачено у частині, що становить14700,00 грн.
Решту визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань відповідач у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України, не сплатив.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу, розмір якого становить 20402,25 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 21.10.2016 №2922-17/65 на суму 17000,00 грн.
Вказану податкову вимогу було надіслано відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням з штрихкодовим ідентифікатором 0911703773069 та було вручено уповноваженому представнику СТ Віват , що не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи (а.с. 33).
Доказів оскарження податкової вимоги форми Ю від 21.10.2016 №2922-17/65 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 20402,25 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд відхиляє зауваження відповідача з приводу того, що СТ Віват не отримувало податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, що є предметом позову, позаяк такі доводи відповідача повністю спростовуються доказами, що наявні у матеріалах справи.
Так, податкові повідомлення-рішення від 26.08.2016 №000007/10-02-14/25655682 та від 05.05.2017 №0016351406 були вручені уповноваженому представникові СТ Віват 30.08.2016 та 11.05.2017 відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з штрихкодовим ідентифікатором 0911703661575 та 0315119070571.
Водночас, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0004664001 було надіслано СТ Віват за зареєстрованим місцезнаходженням, однак не було вручено йому з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується копією конверту з довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 21-22).
Відповідно до пункту 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2015 № 1204, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 22.01.2016 за № 124/28254 (Порядок №1204), податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1204, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Беручи до уваги, що податкове повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0004664001 не було вручене відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, вважається, що таке податкове повідомлення-рішення було вручене відповідачеві належним чином.
Окремо суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов'язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).
Таким чином, обґрунтованість висновків фактичних перевірок про порушення СТ Віват вимог законодавства у сфері патентування та обігу підакцизних товарів виходить за межі предмету цієї справи.
З приводу заявленого позивачем клопотання про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Пунктами 2 та 6 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Беручи до уваги, що повне виконання судового рішення внаслідок стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 20402,25 грн. одним платежем може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача, у тому числі призвести до неможливості виконання інших зобов'язань та/або продовження господарської діяльності, клопотання про розстрочення судового рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Споживчого товариства Віват (ідентифікаційний код 25655682, місцезнаходження: 09150, Київська область, С. Чмирівка, вул. Білецького, 13) на користь Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) податковий борг у розмірі 20402 (двадцять тисяч чотириста дві) грн. 25 коп.
Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з червня 2018 року, шляхом сплати податкового боргу щомісяця рівними частинами.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду - 21.05.2018.
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2018 |
Оприлюднено | 27.05.2018 |
Номер документу | 74224344 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні