Рішення

від 14.05.2018 по справі 813/3831/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3831/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс , представник - ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, представник - ОСОБА_3 про скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Львівське комунальне підприємство Транспортна фірма Львівспецкомунтранс звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому із врахуванням заяви про зміну предмету позову просило визнати протиправною і скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби від 22.09.2017 року № 06-15м/6132 Щодо усунення порушень законодавства .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із відповідачем проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2014 року по 31.05.2017 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 04.09.2017 року № 06-24/9 та спірна вимога.

Позивач не погоджується із спірною вимогою відповідача, вважає її необґрунтованою та незаконною з підстав що, посадовими особами відповідача порушено вимоги Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.2013 року, яким не передбачено проведення одночасної ревізії та аудиту. Позивач зазначає, що у спірній вимозі не має чіткого формулювання порушень та способів їх усунення, що унеможливлює виконання, неможливо встановити чи є строк визначений для усунення порушень обґрунтованим та достатнім. Також позивач зазначає, що відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Орган фінансового контролю не може своє вимогою зобов'язати відшкодувати збитки, як і не може розцінювати це як спосіб усунення порушень. Виявлені збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду із відповідним позовом. Також, висновок ревізії про нецільове використання коштів виділених підприємству для поповнення статутного фонду є необґрунтованим, оскільки кошти, які виділялись згідно ухвали Львівської міської ради № 907 від 14.07.2016 року не мали цільового призначення, оскільки були внесками в статутний фонд підприємства. Відповідно витрачатися вони повинні були згідно статутних цілей та розпорядчих актів уповноважених органів.

Щодо наведених у вимозі обставини, які на думку відповідача вказують про відсутність у перевізників додаткових витрат на перенавантаження та на перевезення ТПВ, а також факт захоронення ТВП, безпідставність проведених відшкодувань, позивач вказує що такі є недостатніми та ґрунтуються на припущеннях. Зокрема, підтвердженням вивозу ТВП є акт виконаних робіт, що є достатнім доказом що господарська операція відбулась. Більше того, позивач не уповноважений здійснювати перевірку чи відслідковувати господарську діяльність інших юридичних осіб. Позивач використав усі можливі та доступні засоби для реалізації покладених на нього завдань з проведення відшкодувань додаткових витрат перевізників та дотримання ухвали ЛМР № 907 та рішення виконавчого комітету № 455, що вказує на відсутність порушень збоку підприємства.

Висновок комісії про безпідставність оплати Буському міському комунальному підприємству з підстав, що виконанні роботи не мають відношення до господарської діяльності ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс , на думку позивача є необґрунтований, оскільки послуги транспорту Буського МКП були визнанні обов'язковою умовою для надання полігоном послуг захоронення ТВП з м. Львова та була погоджена на зборах села. Також, спірним є висновок ревізії про безпідставність покриття витрат Буського МКП на послуги бульдозерів ТОВ Буський Райагробуд та ПП ОСОБА_4 на суму 962867,5 грн. Зважаючи на збільшення обсягів ТВП, які приймав полігон з м. Львова оплата послуг здійснювалася позивачем як стороною, якій надавалися послуги з утилізації ТВП.

Щодо закупівлі товарів, робіт та послуг ТФ Львівспецкомунтранс без застосування процедури державник закупівель, позивач вказує, що така була викликана об'єктивними причинами. Зокрема, ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс не проводило державні закупівлі у 2014-2015 роках у зв'язку з тим, що не були замовником в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про здійснення державних закупівель від 10.04.2014 року.

Спірним на думку позивача є висновок ревізії щодо безпідставності включення витрат на перевантаження у розмір компенсації у зв'язку з тим, що перенавантаження ТПВ не здійснювалися на перевантажувальних майданчиках, визначених п.п. 22 п. 2 ухвали ЛМР №1459 від 19.01.2017 року, згідно якої не має заборони здійснювати перевантаження на інших майданчиках, так само як нема зобов'язання здійснювати перевантаження виключно на майданчиках, визначених в ухвалі.

Також, позивач вважає спірним та необґрунтованим висновок ревізії про те, що видатки на проведення відшкодувань ТОВ Ком-Еко-Борислав 2010 не передбачені ухвалою № 907. Відповідно до ухвали ЛМР № 907 від 14.07.2016 року компенсація витрат не є компетенцією ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс . У зв'язку з цим підприємством приймалися документи від суб'єктів господарювання, які зверталися по компенсацію та з супровідним листом надсилалися уповноваженому органу до сфери управління якого входить підприємство для подальшого розгляду та прийняття рішення про проведення компенсації. Одноосібних рішень щодо здійснення компенсацій позивачем не приймалося.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові докази та пояснення, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченнях, відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.

Відповідачем, згідно плану роботи на IІ квартал 2017 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2014 року по 31.05.2017 року, якою встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 04.09.2017 року №06-24/9.

План контрольно-ревізійної роботи офісу складається на квартал за визначеною формою, погоджується Держаудитслужбою України і затверджується наказом офісу.

Відповідач зазначає, що Державна аудиторська служба України листом від 06.07.2017 року № 02-18/415 погодила внесення змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю на II квартал 2017 року в частині зміни теми контрольного заходу на ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП ТВ Львівспецкомунтранс , а також доручила включити до плану на III квартал 2017 року державний фінансовий аудит діяльності ЛКП ТВ Львівспецкомунтранс за період з 01.01.2014 по завершений звітний місяць 2017 року.

Отже, Західним офісом Держаудитслужби ревізію підприємства проведено в термін з 01.06.2017 по 28.08.2017 за період з 01.01.2014 по 31.05.2017 року. Акт ревізії датовано 04.09.2017 року.

В той же час, аудиторські процедури під час проведення державного фінансового аудиту діяльності ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс за період з 01.01.2014 по 31.05.2017 року тривали з 17.07.2017, тобто ревізію розпочато до проведення аудиту, а не після його проведення.

Таким чином, твердження позивача щодо порушень Закону при плануванні та проведенні ревізії підприємства є безпідставними.

Вимога Держфінінспекції є рішенням суб'єкта владних повноважень. Вимога як узагальнене, спонукальне рішення пред'являється з метою усунення виявлених ревізією порушень та попередження їх виникнення в подальшому.

При цьому, порушення законодавства, як результат ревізії, відповідно до ст. 4 Закону, викладаються в акті.

Пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550, передбачено, що акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Згідно з п.35 Порядку акт ревізії містить констатуючу частину, в якій серед іншого, наведено інформацію про результати ревізії, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

В акті ревізії від 04.09.2017 № 06-24/9 детально викладено результати ревізії підприємства та висновки про порушення законодавства.

Окрім того, письмова вимога Західного офісу від 22.09.2017 № 06-15м/6132, метою якої є спонукання об'єкта контролю (Підприємства) усунути виявлені ревізією порушення законодавства по змісту містить стислий виклад виявлених порушень

Таким чином, безпідставним є твердження позивача про неможливість зробити висновок які саме порушення повинні бути усуненні.

Держаудитслужба не зобов'язана вказувати об'єкту контролю шляхи та способи усунення порушень законодавства.

Керівник об'єкта контролю чи інша посадова особа зобов'язані усунути порушення самостійно, оскільки несуть безпосередню відповідальність за діяльність об'єкта контролю, дотримання фінансово-господарської дисципліни та вимог закону.

Заявляючи вимогу об'єкту контролю усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства, Західний офіс жодним чином не порушує його прав та інтересів та навпаки надає йому можливість самостійно та добровільно, у разі погодження із виявленими порушеннями, усунути їх, обравши такий дієвий спосіб, який максимально б захищав його інтереси.

Відповідач зазначає, що порушення, окрім нецільового витрачання коштів в сумі 5884,6 тис.грн., які зазначені у вимозі від 22.09.2017 № 06-15м/6132 та які слід позивачу усунути, а також які ставляться під сумнів (оскаржуються), спричинили до завдання матеріальної шкоди (збитків) міському бюджету та підприємству. Зазначене підтверджується наведеним у вимозі коротким описом виявлених порушень та висновком про завдання такими порушеннями збитків. Аналогічні висновки про завдання порушення матеріальної шкоди зафіксовано в акті ревізії від 04.09.2017 № 06-24/9 в розрізі конкретного порушення.

Також, відповідач не погоджується із твердженням позивача з приводу необґрунтованості висновків ревізії щодо нецільового використання кошів в сумі 5884,6 тис.грн., що надійшли як внески у статутний капітал підприємства.

Так, ухвалою 4-ої сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 14.07.2016 року №907, затверджено Програму забезпечення вивезення та захоронення побутових відходів протягом червня - вересня 2016 року. Ухвалами сесії Львівської міської ради від 04.10.2016 №1028 та від 26.12.2016 №1355 внесено зміни у назві, тексті вищезазначеної програми замінивши слова протягом червня - вересня 2016 року відповідно протягом червня - грудня 2016 року та на 2016-2017 років .

Розділом І Загальна частина програми визначено, що надзвичайна ситуація регіонального рівня, що трапилась 30.05.2016 на полігоні побутових відходів ЛКП Збиранка призвела до припинення захоронення побутових відходів на цьому полігоні. Це зумовило необхідність вивезення відходів що утворились на території м. Львова на територію інших, більш віддалених полігонів для захоронення побутових відходів. Як наслідок, у перевізників побутових відходів виникли додаткові втрати на перевезення побутових відходів на відстань що перевищує необхідну для заїзду на полігон ЛКП Збиранка та у зворотному напрямку. Ці витрати не враховані у діючих тарифах, відтак не покриваються за рахунок споживачів послуг з вивезення побутових відходів.

Фінансування додаткових витрат на перевезення побутових відходів здійснюється за рахунок бюджету розвитку міського бюджету м. Львова.

Станом на 01.06.2017 у ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс залишок бюджетних коштів які надійшли як внесок у статутний капітал підприємства та не використані повинен становити 25502835,58 грн.

Тобто, на рахунках ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс станом на 01.06.2017 року повинні бути кошти в сумі не менше, ніж сума невикористаних коштів на поповнення статутного капіталу в сумі 25 502 835,58 грн., оскільки на дані рахунки поступали кошти і від господарської діяльності підприємства.

Фактично, відповідно до представлених виписок банків станом на 01.06.2017 року на рахунках ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс залишок коштів становив 19618216,28 грн. Що на 5 884 619,3 грн. (25 502 835,58 грн. - 19 618 216,28 грн.) менше ніж сума невикористаних коштів на поповнення статутного капіталу підприємства.

Крім цього, ревізією встановлено здійснення позивачем закупівель товарів та послуг без застосування процедур закупівель на загальну суму 50087,0 тис. грн.

Відповідач зазначає, що позивач, як підприємство, що утворене Львівською міською радою на базі з часткою комунальної власності 100%, забезпечує потреби громадян м. Львова з вивозу побутових відходів, за встановленим тарифом, а не на комерційній основі, відтак є замовником в розумінні Закону України Про здійснення державних закупівель від 10.04.2014 року № 1197-VII.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові докази та пояснення, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 26 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі. Ухвалою судді від 26.10.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

22.09.2017 року за №06-15м/6132 відповідачем скеровано позивачу лист щодо усунення порушень законодавства.

Ревізією встановлено фінансових порушень на загальну суму 47887,9 тис. грн. в т.ч. фінансових порушень, що призвели до втрат - 41997,3 тис. грн. нецільове витрачання коштів - 5884,6 тис. грн. Крім того, ревізією встановлено здійснення ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс закупівель товарів та послуг без застосування процедур закупівель на загальну суму 50087,0 тис. грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із висновками відповідача викладеними у спірній вимозі, вважає їх безпідставними та такими що підлягають скасуванню.

Докази надані позивачем, копії:

- ухвали № 1459 від 19.01.2017 року Про критичну ситуацію, яка склалася на адміністративній території Львівської міської ради у зв'язку з неможливістю вивезення твердих побутових відходів;

- ухвали № 907 від 14.07.2016 року Про затвердження Програми забезпечення вивезення та захоронення побутових відходів протягом 2016-2017 років;

- програми забезпечення вивезення та захоронення побутових відходів протягом 2016-2017 років, протокол зборів жителів с. Вербляни Боложинівської сільської ради 20.06.2016 року;

- статуту ЛКП ТВП Львівспецкомунтранс , листів-прохання;

- протоколів обшуків, розрахунків компенсацій додаткових витрат на перевантаження побутових відходів для м. Львова на період липень - листопад 2016 року, червень 2017 року,

- планового розрахунку компенсацій додаткових витрат на перевезення побутових відходів для м. Львова за період листопад - грудень 2016 року;

- розрахунків суми компенсації за перевезення ТПВ на полігоні інших міст за період з 01.05.2017 року - 05.05.2017 року, за період з 06.05.2017 року - 10.05.2017 року, за період з 26.05.2017 року - 31.05.2017 року, за період з 21.06.2017 року - 25.06.2017 року, за період з 01.06.2017 року - 06.06.2017 року, за період з 07.06.2017 року - 13.06.2017 року, за період з 21.06.2017 року - 27.06.2017 року;

- розрахунку послуг щодо перевезення ТПВ ТОВ Санком-Львів , договір оренди транспортного засобу від 09.06.2016 року;

- актів здачі-прийому послуг від 15.07.2016 року, від 30.06.2016 року, 02.09.2016 року;

- договору надання послуг спецтехніки від 29.07.2016 року;

- актів здачі-прийому №4 від 27.08.2016 року, № 6 від 19.09.2016 року;

- договорів про надання послуг з утилізації твердих побутових відходів № 49 від 03.06.2016 року, № 36 від 03.04.2017 року;

- реєстру ТТН ТОВ Грінер Україна ;

- контракту з керівником ЛКП від 16.03.2012 року з додатковим договором № 4 до контракту № 4 від 15.03.2017 року;

- протоколу засідання постійної комісії № 34 від 12.10.2016 року, № 35 від 11.10.2016 року, № 42 від 20.12.2016 року;

- рахунків-фактури № СФ-0000034 від 13.12.2016 року, № СФ-0000033 від 01.12.2016 року, № СФ-0000035 від 14.12.2016 року, ,

- договору № 20/11-Р від 20.11.2016 року, №20/11-Р від 20.11.2016 року, № 27/09-16 від 27.09.2016 року;

- актів приймання - передачі товару № 01 від 01.02.2017 року, від 27.09.2016 року;

- платіжних доручень про внесення коштів в статутний фонд ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс ,

судом не враховуються, оскільки позивач по суті не спростовує вищевказані встановлені відповідачем обставини.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Судом також враховується, що згідно вимог Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Відповідно правильність та правомірність нарахування таких витрат буде перевіряти суд який буде розглядає такий позов.

Збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово у судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення таких збитків має перевірятися судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не судом, який розглядає позов про скасування вимоги, вказує на передчасність необхідності захисту прав позивача у заявлений ним спосіб.

На думку суду позивач помилився в обраному способі захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, однак таке не позбавляє можливості позивача на захист своїх прав та інтересі у випадку вирішення судом питання про стягнення вказаних вище збитків.

З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування

Згідно ст. 3 цього ж Закону, державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Згідно ч. 4 цього ж Закону, Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Згідно п. 7 ст. 10 цього ж Закону, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно п. 46. Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно п. 52 цього ж Порядку, органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 245 КАС України, позовні вимоги позивача визнання протиправною і скасування вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 22.09.2017 року № 06-15м/6132 Щодо усунення порушень законодавства , задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Львівського комунального підприємства Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (ЄДРПОУ 03348465, м. Львів вул. Жовківська, 18) до Західного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40479801, м. Львів, вул. Костюшки, 8) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 24.05.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.