Рішення

від 24.05.2018 по справі 814/1077/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. № 814/1077/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД-2015", вул. Сухомлинського, 2 "А", кв. 27, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

про:стягнення заборгованості в сумі 33131,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД-2015" про стягнення податкового боргу в сумі 33 131, 09 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі (направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), яка повернулася до відправника без вручення адресату. За приписами частини 4 статті 124, ч. 11 ст. 126, ст. 127 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик вручений належним чином.

Представник позивача 22.05.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Відповідачем 14.11.2017 р. було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року № НОМЕР_1, в якій визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 000 грн., яка підлягає сплаті. Відповідачем частково сплачено податкове зобов'язання за податковою декларацією № НОМЕР_1 в сумі 1404, 07 грн.

Також, відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за листопад - грудень 2017 (№ НОМЕР_2 від 18.12.2017, № НОМЕР_3 від 20.01.2018), та за січень 2018 (№ НОМЕР_4 від 19.02.2018), в яких самостійно визначив зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 501, 00 грн.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 34, 16 грн. Таким чином, заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 33 131, 09 грн.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив визначену суму податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг в сумі 33 131, 09 грн.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.

Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги форми "Ю" № 3314-17 від 15.08.2017 р.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД-2015" (вул. Сухомлинського, 2 "А", кв. 27, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 40040955) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД-2015" (вул. Сухомлинського, 2 "А", кв. 27, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 40040955) в дохід держави податковий борг в сумі 33 131, 09 грн. (тридцять три тисячі сто тридцять одна гривня дев'ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко