Рішення

від 23.05.2018 по справі 240/205/18

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/205/18 р.

Номер провадження № 2/240/114/18 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року смт.Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі :

секретаря - Осадчої Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в с. Олександрівка

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Олександрівського району Донецької області про визнання права власності на жилий будинок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду, зазначивши , що 15 червня 2015 року померла його мати - ОСОБА_3, яка залишила спадкове майно, серед якого є жилий будинок, що розташований в с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району Донецької області, вул. Сонячна(Сергіївська),30.

ОСОБА_1 зазначив, що за життя мати залишила заповіт на його користь на все своє майно , але оформити спадок позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів на вказане домоволодіння, тому просить визнати право власності на спадковий будинок в судовому порядку. При цьому зазначив,що спадок він прийняв, звернувшись із заявою до нотаріуса та вже отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,4401 га.

Позивач посилається, що за даними погосподарського обліку Петрівської Другої сільради вищезазначений будинок зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 .

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про день розгляду справи. Представник позивача звернувся із заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_2 сільради Олександрівського району Донецької області звернувся до суду із заявою про визнання позову в повному обсязі, просить розглянути справу без участі представника.

В силу положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, вивчивши письмові докази, встановив таке.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО № 895042, ОСОБА_3 померла 15 червня 2015 року, про що виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Олександрівського району Донецької області зроблено актовий запис 16 червня 2015 року за № 14 .

а.с.4

Згідно свідоцтва про народження (І-ЯК №1336240) встановлено, що померла ОСОБА_3 є матір'ю позивача ( а.с. 7 ).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст.1222 ч.1 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно із ст.ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З наданої до суду копії спадкової справи №165/2015,заведеної Олександрівською державною нотаріальною конторою 15 червня 2015 року, вбачається ,що , померла ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1,склавши про це заповіт 15 липня 2004 року,який було посвідчено секретарем Спасько-Михайлівської сільради Олександрівського району Донецької області та зареєстровано у реєстрі за № 135.Станом на 10 листопада 2015 року заповіт не скасовувався та не змінювався.

За заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері від 02 грудня 2015 року за номером 165-2015 , що зареєстрована в Олександрівській державній нотаріальній конторі, заведена спадкова справа .Отже, позивач прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 .

а.с. 79

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_1 державним нотаріусом 20 жовтня 2016 року,він є спадкоємцем майна ОСОБА_3 ,якій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 094691, виданого ОСОБА_2 сільською радою Олександрівського району Донецької області 03 вересня 2002 року та зареєстрованого в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за №1829, належала земельна ділянка, площею 5,4401 га, кадастровий номер:1420387300:01:000:1059 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.( а.с 6).

Також 20 жовтня 2016 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_3 - земельної ділянки, площею 0,0880 га , належне

їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 094691, виданого ОСОБА_2 сільською радою Олександрівського району Донецької області 03 вересня 2002 року та зареєстрованого в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за №1829, кадастровий номер -1420387300:01:000:1058 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с 66).

Постановою державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори Донецької області від 12 березня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на жилий будинок після смерті матері - ОСОБА_3 через ненадання правовстановлюючого документа на жилий будинок.

а.с.10

Вирішуючи спір про право власності позивача на спадкове майно суд виходить з такого.

Згідно зі ст.31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих комітетів міських рад належать делеговані повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, а також видача забудовникам технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків та споруд.

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України своїм листом від 23 березня 1999 N 12/5-126 Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію , роз'яснив, що по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто, до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими та нормативними актами).

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", до компетенції виконкомів місцевих рад відносились питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначався рік введення в експлуатацію будинку. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. З моменту внесення сільською радою народних депутатів запису в погосподарську книгу про будівництво житлового будинку, громадянин набував статусу власника цього житлового будинку.

Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих (п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженій Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 р.)

За наданою ОСОБА_2 сільською радою Олександрівського району Донецької області копією облікової картки об'єкта погосподарського обліку, домоволодіння № 30 по вул. Сергіївській в с.Спасько-Михайлівка Олександрівського району Донецької області зареєстроване за ОСОБА_3, рік забудови - 1966.

а.с.12

Таким чином, враховуючи,що спірний будинок збудовано у 1966 році, тобто, до 5 серпня 1992 року , перебування його на погосподарському обліку свідчить про прийняття будинку в експлуатацію .

Відповідність будинку №30 по вул. Сергіївській с.Спасько-Михайлівка Олександрівського району Донецької області будівельним нормам підтверджено складеним Олександрівським БТІ технічним паспортом від 09 серпня 2016 року. Крім того, у паспорті зазначено також рік забудови -1966.

а.с.13-16

Суд враховує, що всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22.01.79 Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель , і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).

Отже, суд вважає встановленим право власності ОСОБА_3 на жилий будинок №30 по вул.Сонячній (Сергіївській) с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району Донецької області на день її смерті.

З урахуванням того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом , позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 12,81, ч.4 ст. 206, 263- 265 ЦПК України, ст. ст.1217,1222-1223 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Олександрівського району Донецької області про визнання права власності на жилий будинок задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок №30 по вул. Сонячній (Сергіївській) в с. Спасько- Михайлівка Олександрівського району Донецької області .

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Олександрівський районний суд Донецької області тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Щербак Ю.В.