Справа № 308/1454/18
1кс/308/2850/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017070000000208, погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно,-
В С Т А Н О В И В :
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих матеріалів вбачається, що 2-им відділенням слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12017070000000208, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, в рамках якого досліджуються обставини організації мережі гральних закладів, де здійснюється діяльність пов`язана з наданням доступу до ігор, обов`язковою умовою участі в яких є внесення грошей, та виграш яких залежить виключно від випадковості, які у відповідності до ЗУ «Про заборону грального бізнесу» є азартними іграми, а діяльність пов`язана з організацією надання можливості доступу до вказаних ігор , в тому числі на комп`ютерних симуляторах, та в інтерактивних закладах, незалежно від місця розташування сервера, є гральним бізнесом.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що 16.05.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), де виявлено та зафіксовано факт проведення грального бізнесу з використанням електронної-комп`ютерної мережі, де за допомогою Інтернет-ресурсів бажаючим особам надавався доступ до азартних ігор.
В ході проведення обшуку зафіксовано, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), було спеціально підшукане для подальшого використання у протиправній діяльності гральному бізнесі, про що свідчить місце знаходження зазначеного приміщення в центральній частині міста, на активно прохідній частині вулиці, де присутній значний притік людей. Вказане приміщення було спеціально пристосоване для вчинення незаконної діяльності, оскільки воно обладнане доступом до мережі Інтернет, обладнане відповідними меблями для забезпечення формування гральних місць, оформлене відповідним чином, вітрина вказаного приміщення обклеєна відповідною плівкою рекламного контенту, якою незаконній діяльності надавався вигляд законного функціонування Інтернет-кафе, окрім цього зазначена плівка є непрозорою, що забезпечувало непроглядність вмісту зазначеного приміщення, для забезпечення конспіративності протиправної діяльності. Вказане приміщення використовувалось для вчинення кримінального правопорушення, а також зберегло на собі сліди його вчинення, оскільки в ньому наявні відповідні меблі, якими формувались гральні місця та місце роботи адміністратора, вивіски якими надавався вигляд законного Інтернет-кафе, містяться сліди від монтування обладнання, яке використовувалось для вчинення кримінального правопорушення.
Отже, оскільки вказане приміщення було спеціально підшукане, спеціально пристосоване, використовувалось для вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди його вчинення, воно підпадає під вимоги ст. 98 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, у зв`язку з чим, було тимчасово вилученим, шляхом замикання вхідних дверей та вилучення ключів, та в подальшому, 17.05.2018 року визнано речовим доказом.
Слідчий зазначає, що на виконання вимог ст. 223 КПК України, проведеним обшуком було зафіксовано факт та обставини вчинення протиправної діяльності. Для подальшого забезпечення потреб та завдань досудового розслідування в частині забезпечення збереження речових доказів у незмінному вигляді для безпосереднього дослідження їх судом, а також для запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, з використанням спеціально підшуканого та спеціально обладнаного приміщення, на нього слід накласти арешт. Ризиками, які вказують на необхідність застосування положень п. 11 ч. 2 ст. 170 КПК України, де зазначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання, перетворення майна, свідчить вжиття засобів приховання злочинної діяльності, шляхом надання гральному залу де надавався доступ до азартних ігор, вигляду Інтернет кафе, що свідчить про умисел осіб причетних до проведення незаконної діяльності ухилитися від відповідальності за вчинені дії. Іншим ризиком, який свідчить про необхідності накладення арешту, є наявні в матеріалах кримінального провадження відомості які вказують на те, що інші незаконні гральні зали, які входять до зазначеної мережі, після проведення обшуків та вилучення всього грального обладнання, продовжують проведення незаконної гральної діяльності, яка полягає у наданні доступу до азартних ігор.
Крім того, слідчий вказує, що у випадку накладення на зазначене приміщення арешту, не буде значного втручання у права і свободи власників зазначеного приміщення, оскільки всі зазначені приміщення були орендовані для здійснення протиправної діяльності від імені ОСОБА_4 в порядку цивільного законодавства, а тому при накладенні на приміщення арешту, який накладено з вини орандаря, у останнього зберігаються договірні зобов`язання щодо орендної плати на користь власника. Окрім цього, у випадку необхідності в порядку цивільного судочинства, власник приміщення має право звернутися до орандаря з регресною вимогою, на відшкодування збитків завданих у зв`язку з накладенням арешту, який виник з його вини. Зважаючи на вищевикладене, можна прийти до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують той незначний ступінь втручання у права і свободи власника помешкання за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу).
Обшук було проведено 16.05.2018 року та в ході обшуку було вилучено ключі від приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), вхід у приміщення був опечатаним з метою позбавлення можливості проникнення у вказане приміщення та користування ним. 17.05.2018 року його було визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12017070000000208. Поряд з цим, у зв`язку із пізнім завершенням слідчої дії та довготривалою доставкою значної кількості вилученого з незаконних гральних залів майна, яке в порядку діючих нормативів невідкладно було доставлено в спеціально обладнане приміщення, з врахуванням обмеженого часу прийняття клопотань судом, встановлений ч.5 ст. 171 КПК України процесуальний строк подачі клопотання про арешт було порушено із незалежних від слідчого чи прокурора причин.
За таких обставин слідчий просить: поновити пропущений строк для подачі клопотання про арешт майна; накласти арешт, який полягає у позбавленні права користування майном, для заборони подальшого використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), власником якого є ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », для заняття гральним бізнесом, в якому 16.05.2018 року було зафіксовано систематичне надання доступу до азартних ігор, тобто проведення грального бізнесу.
У судове засідання слідчий не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Представник володільця майна ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно і належним чином.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України неявка слідчого та володільця майна в судове засідання не перешкоджає розгляду внесеного клопотання про арешт майна, а тому суд, виходячи з вимог вказаної статті, вирішує внесене клопотання за наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши внесене слідчим клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2ст.131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_2 та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.1 та ч.5 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частиною 1 статті 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч.1 ст.117 КПК України).
Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в пункті 4 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року при вирішенні цього питання (клопотанням про арешт майна) слід керуватись такими нормами.Ст. 171 КПКвизначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду. Згідно зч. 3 ст. 172КПК, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Тому у випадку подання клопотання слідчого чи прокурора з порушенням строків, встановленихч. 5 ст. 171 КПК, слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення цього клопотання прокурору, а не ухвалу про відмову у його задоволенні. При цьому, слід враховувати положення, закріплені уст. 117 КПК, де визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Отже, якщо разом із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна стороною кримінального провадження подається клопотання про поновлення процесуального строку, слідчий суддя, оцінивши причини пропуску строку як поважні, поновлює їх своєю ухвалою та розглядає клопотання про арешт майна по суті.
У клопотанні сторона кримінального провадження просить поновити пропущений строк для подачі клопотання про арешт майна.
Приймаючи до уваги, пізнє завершення слідчої дії та довготривалу доставку значної кількості вилученого з незаконних гральних залів майна, яке в порядку діючих нормативів невідкладно було доставлено в спеціально обладнане приміщення, слідчий суддя вважає, що стороною кримінального провадження (слідчим) процесуальний строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт, встановлений ч.5 ст. 171 КПК України, було порушено із незалежних від нього причин, а тому такий слід поновити.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
З матеріалів клопотання встановлено, що 2-им відділенням слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12017070000000208, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, в рамках якого досліджуються обставини організації мережі гральних закладів, де здійснюється діяльність пов`язана з наданням доступу до ігор, обов`язковою умовою участі в яких є внесення грошей, та виграш яких залежить виключно від випадковості, які у відповідності до ЗУ «Про заборону грального бізнесу» є азартними іграми, а діяльність пов`язана з організацією надання можливості доступу до вказаних ігор , в тому числі на комп`ютерних симуляторах, та в інтерактивних закладах, незалежно від місця розташування сервера, є гральним бізнесом. Згідно отриманих відомостей, до вказаної мережі гральних закладів входить значна кількість гральних залів, з яких 4 розташовані в АДРЕСА_2 на території м.Мукачево, 10 на території Ужгородського району та 6 на території м.Хуст Закарпатської області.
10 травня 2018 року, у даному кримінальному провадженні, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду №308/4897/18 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), з метою відшукання та вилучення: документів бухгалтерської та фінансової звітності (прибуткові/видаткові ордери), де відображені відомості щодо періоду незаконної діяльності, суми виручених коштів, та інші відомості, які мають значення для дослідження обставин провадження що стосуються функціонування незаконної мережі гральних закладів, в яких надається доступ до азартний ігор ; рукописні записи співробітників вказаного грального залу, де містяться відомості щодо кількості осіб, які відвідали вказаний гральний зал, і т.д.; техніка (елементи електронної комп`ютерної мережі) яка використовується для проведення незаконної діяльності пов`язаної з організацією грального бізнесу, зокрема: a) комп`ютерне та технічне обладнання (комп`ютери, монітори, телевізори) необхідні для забезпечення участі гравців, у азартних іграх; b) комп`ютерне та технічне обладнання, яке являє собою електронну мережу прийняття ставок в азартних іграх (придбання електронних білетів азартних ігор під виглядом миттєвої лотереї), за допомогою якої адміністратор вносить ставки, та надає доступ до азартних ігор бажаючим гравцям.
16 травня 2018 року в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), було виявлено та зафіксовано факт проведення грального бізнесу з використанням електронної-комп`ютерної мережі, де за допомогою Інтернет-ресурсів бажаючим особам надавався доступ до азартних ігор.
Окрім того, в ході проведення обшуку зафіксовано, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), було спеціально підшукане для подальшого використання у протиправній діяльності гральному бізнесі, вона спеціально пристосоване для вчинення незаконної діяльності, оскільки обладнане доступом до мережі Інтернет, обладнане відповідними меблями для забезпечення формування гральних місць, оформлене відповідним чином, вітрина вказаного приміщення обклеєна відповідною плівкою рекламного контенту, якою незаконній діяльності надавався вигляд законного функціонування Інтернет-кафе, а також зберегло на собі сліди його вчинення, у зв`язку з чим, воно було тимчасово вилученим, шляхом замикання вхідних дверей та вилучення ключів.
17 травня 2018 року постановою слідчого в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_3 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення грального залу), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017070000000208.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №122716329 від 03.05.2018 року слідує, що об`єкт нерухомого майна приміщення за адресою АДРЕСА_1 , на праві приватної власності зареєстровано за ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Слідчим доведено, що вказане приміщення має значення речового доказу у кримінальному провадженні №12017070000000208 та відповідає критеріям, зазначеним уст.98 та ст..167КПК України, оскільки було спеціально підшукане, спеціально пристосоване, використовувалось для вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди його вчинення.
Також слідчим, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на положення ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який непризведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий судді вважає, що заборона використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », для заняття гральним бізнесом, забезпечить збереження речового доказу та не призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує можливість використання вказаного приміщення, як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, а тому клопотання слід задоволити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309,395КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого - задоволити.
Поновити стороні кримінального провадження №12017070000000208 - слідчому в ОВС 2 відділення слідчого вiддiлу Управління СБ України в Закарпатській області майору юстиції ОСОБА_3 процесуальний строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт.
Накласти арешт на приміщення, що за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у вигляді заборони подальшого використання даного приміщення для заняття гральним бізнесом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 74254846 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Малюк В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні