Рішення

від 23.05.2018 по справі 820/1906/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 травня 2018 р. справа № 820/1906/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес" (61058, м. Харків, пер. Ботанічний, 4, код ЄДРПОУ 24659732) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Уктрансбезпеки в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_3 від 04.01.2018 № 0014218 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів ТЗ - навантаження на одиничну вісь, здійснений посадовою особою Управління Уктрансбезпеки в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача при здійснені вимірювання вагового - габаритних параметрів транспортного засобу позивача, а саме автомобіля НОМЕР_1 / АХ 5017 ХР, були порушені вимоги нормативно - правових актів, що регулюють діяльність державної служби України з безпеки на транспорті при здійсненні габаритно - вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, з застосуванням належного засобу вимірювальної техніки.

16.04.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежної сторони, а саме замінити відповідача по справі з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на Державну службу України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 року задоволено клопотання позивача про заміну неналежної сторони по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес" до Управління Уктрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування розрахунку - задоволено. Замінено у справі № 820/1906/18 неналежного відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Одеській області, на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що всі вимоги законодавства, що регулюють взаємовідносини позивача з відповідача, включаючи технічні та адміністративні вимоги до зважувальної техніки, останнім виконано. Водночас відповідачем зазначено, що при здійсненні перевірки водій транспортного засобу зауважень дій контролюючих не висловлював, про що свідчить його відмова в заповнені відповідно графи в акті перевірки.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи адміністративного позову та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, у судовому засідання позов не визнав та просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та відзиву на нього, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що у власності Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес знаходиться транспортний засіб: марки DAF, модель XF95.430, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 та причеп марки FRUEHAUF, модель TF34C, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Згідно товарно-транспортної накладної № 83723647 від 03.01.2018 року здійснювалося перевезення товару автомобілем НОМЕР_2 та причепом АХ5017ХР з пункту завантаження: смт. Васищеве,вул. Промислова, буд. 15, до пункту розвантаження: м. Одеса, вул. Миколи Гефта 1/3 масою 18 тонн 728 кг.

На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.12.2017 року №1266 та направлення на рейдову перевірку № 026248 від 29.12.2017 року, відповідно до графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки України в Одеській області у період з 01.01.2018 по 07.01.2018, головними спеціалістами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 04.01.2018 року на а\д М-05 Київ - ОСОБА_4 , 451 км. проведено зважування автомобіля (тягача) марки: DAF, модель: XF95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом марки FRUEHAUF, модель: TF34C, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать позивачу. За кермом згідно посвідчення водія ВАН 301639 від 28.12.12 перебував ОСОБА_5.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено:

- акт №0014218 від 04.01.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено, що габаритно - ваговий контроль проводиться в Одеській області; місце проведення габаритно-вагового контролю а/д Київ-Одеса, 451 км, автомобіль (тягач): DAF, модель: XF95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп марки: FRUEHAUF, модель: TF34C, державний реєстраційний номер НОМЕР_3; суб'єкт, що перевіряється: ТОВ Експрес , водія ОСОБА_5; найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного метал; маршрут із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, а саме н/п Васищеве - м. Одеса, 750 км.; повна маса, тонн: нормативно допустима 40, фактична 33280; відстані між осями, метрів: 3.6, 5.6, 1.3, 1.3; осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме 11/11/ /22, фактичне 7580/12480/4280/4440/4500.

- акт №005885 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксоване порушення вимог ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт ч.1 абз.3 надання послуг з перевезення вантажів - без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами у разі перевищення вагових обмежень;

- довідка про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 04.01.2018 року з зазначенням навантаження на осі, тонн: 1) 7580; 2)12480; 3) 4280; 4) 4440; 5) 4500.

- відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31 постанови КМУ № 879 від 27.06.2007 року) розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0014218 від 04.01.2018 р. з зазначенням перевищення нормативів: навантаження на одиничну вісь 12,48 т. - перевищено на (13,45%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,27, яким визначено здійснити позивачу проплату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 607,50 євро.

Зі змісту вказаних документів судом встановлено, що відповідачем виявлено порушення позивачем вимог законодавства в частині перевищення транспортним засобом DAF, модель: XF95.430, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом марки FRUEHAUF, модель: TF34C, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, нормативних вагових параметрів. Вказане слугувало підставою для складання відповідачем спірного розрахунку плати за проїзд.

Позивач не погодився зі вказаним вище розрахунком плати за проїзд та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 08.11.2006 (далі Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінпекція, її територіальні органи.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) та її структурні органи здійснюють функції з управління автомобільними дорогами загального користування та мають право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі її територіальних структурних органів - Управлінь під час здійснення своїх повноважень є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Так, пунктом 16 вищевказаного Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 передбачено, що під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі порядок № 879).

Пунктом 26 порядку 879 передбачено, що кошти, стягненні за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Частиною 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за оплату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Пунктом 6 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 "габаритно-ваговий контроль" - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування № 1007/1207 від 10.10.2013, зазначено, що посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30, 31-1 Порядку про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт". Відповідно до ст. 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Суд зазначає, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Відповідно до п.28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно п.30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Як вбачається із матеріалів справи, у розрахунку від 04.01.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за перевищення позивачем навантажень на одиночну вісь транспортного засобу DAF XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_2, на 1,48 т. та нараховано плату за проїзд у розмірі 607,50 євро.

Відстань перевезення від місця навантаження позивача до місця зважування і розвантаження перевірена інспекторським складом за допомогою інтернет ресурсу http://della.ua/distance/ та товарно-транспортної накладної №83723647 від 03 січня 2018 року.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження іншого, ніж встановленого у актах та розрахунку відстані, будь-яких документальних доказів (шляхових листів тощо) стосовно фактично пройденої відстані, не надав.

Зазначений спосіб, застосований у розрахунку відстані під час складання розрахунку від 04.01.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за перевищення позивачем навантажень на одиночну вісь транспортного засобу DAF XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_2 є правомірним.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 09.03.2017 року по справі №813/214/16.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового/великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройде ну частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового/габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10-40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п'ятикратному розмірі. Розрахунок здійснюється за формулою визначеною порядком № 879 та наведеної за текстом в розрахунку, що здійснюється на пункті ГВК.

Суд зазначає, що позивачем не заперечується факт відносно руху автомобіля, що належить позивачу, з перевищенням нормативно допустимого навантаження на одиночну вісь.

З приводу посилань представника позивача щодо відсутності підписів інспекторів на розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 04.01.2018 року №0014218, суд зазначає, що п. 31-1 порядку № 879 не встановлено вимоги щодо підписання зазначеного розрахунку посадовими особами, що провели перевірку.

Згідно п.п.12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Суд зазначає, що проведення вагових замірів проводилось вагами електронними для поосного зважування автомобілів 020Т-АR, заводський номер № 7351, виробник Фірма ESIT Турція, на який є свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2559-МХ, чинне до 16.06.2018 року, виданий ДП Одесастандартметрологія . Зазначена обставина підтверджується наявними у справі документами, а саме свідоцтво № 2559-МХ від 16.06.2017 та чек зважування.

Таким чином, суд не бере до уваги твердження позивача про відсутність факту проведення державної метрологічної атестації ваг на яких проводилось зважування Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області, оскільки зазначені твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що при виявленні порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів посадові особи, що проводили перевірки повинні були затримати транспортний засіб. З приводу зазначених тверджень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22 порядку № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 265 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що перевіряємий транспортний засіб суттєво не перешкоджав дорожньому руху, а також зазначив, що посадові особи Укртрансбезпеки не уповноваженні затримувати транспортний засіб, оскільки вказане відноситься до компетенції Національної поліції України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посадові особи Укртрансбезепеки, що проводили габаритно-ваговий контроль діяли в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Суд відмічає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 73-74 КАС України, які б доводили протиправність розрахунку відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес" не обґрунтовані, а відтак не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес" (61058, м. Харків, пер. Ботанічний, 4, код ЄДРПОУ 24659732) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування розрахунку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.05.2018 року.

Суддя Біленський О.О.