Рішення

від 24.05.2018 по справі 826/7483/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2018 року № 826/7483/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СВ Голд до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Компанія СВ Голд (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 02.02.2016 №330 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СВ Голд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ Пром-Консалт (код 37771022) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09 березня 2016 року №0272615137.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ від 02.02.2016 №330 був винесений на виконання постанови прокурора від 12.03.2015, однак станом на час його винесення, прокурор вже був позбавлений повноважень на призначення перевірок та ревізій. Крім того, відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки між позивачем та його контрагентом ТОВ Пром-Консалт здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні всі первинні документи. Посилання податкового органу на доведеність вироком вини посадової особи ТОВ Пром-Консалт щодо створення фіктивного підприємства не може слугувати автоматичною підставою для визнання господарський операцій фіктивними. На думку позивача, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечив та надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржуваний наказ щодо проведення перевірки позивача винесений на виконання постанови прокурора від 12.03.2015, вищевказана постанова станом на час її надходження була чинною і не скасованою та такою, що винесена відповідно до законодавства України, чинного станом на 12.03.2015. Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2016 року №0272615137 також не підлягає до задоволення, оскільки між позивачем та його контрагентом ТОВ Пром-Консалт не здійснені реальні господарські операції, оскільки наявний вирок щодо визнання директора ТОВ Пром-Консалт а винними у фіктивному підприємництві, що свідчить про те, що вказане товариства не приймало участь у господарській діяльності, тому його діяльність не спрямована на отримання доходу.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак в судовому засіданні 06.07.2017 суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження, тому на підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Миколаївської області Гончарова В.В. від 12.03.2015 в межах кримінального провадження від 30.04.2014 №32014150000000042 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СВ Голд з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з з ТОВ Пром-Консалт (код 37771022) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. Результати перевірки оформлені актом від 22.02.2016 №18/26-15-13-07-01/37448768.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановленого завищення податку на прибуток на загальну суму 98027 грн, у тому числі по періодах: 2014 рік на суму 98027 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2016 року №0272615137, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 122534 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 98028 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24507 грн.

Вважаючи протиправними наказ від 02.02.2016 №330 та податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2016 року №0272615137, позивач звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 20.1.4 . пункту 20.1 . статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1 . статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом , а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 . пункту 75.1 . статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави проведення документальних позапланових перевірок закріплені статтею 78 Кодексу.

Зокрема, згідно підпунктів 78.1.1 . статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

За приписами пункту 78.4 . статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу . Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5. статті 7 ПК України).

За приписами пункту 81.1 . статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом , та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом , таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом , дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, провівши системний аналіз викладених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що посадові особи контролюючого вправі приступити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, зокрема, направлення письмового запиту платнику податку та відсутність з його боку належного реагування на письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, та лише за умови вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії направлення на перевірку, копії наказу про проведення такої перевірки та службового посвідчення.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, за результатами проведеної перевірки на виконання оскаржуваного наказу від 02.02.2016 №330 відповідачем складено акт від 22.02.2016 №18/23-15-13-07-01/37448768 і на підставі вищевказаного акта було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2016 року №0272615137

Зважаючи на викладене під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновків, що станом на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу від 02.02.2016 №330 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Компанія СВ Голд (код 37448768) , оскільки перевірку, призначену вказаним наказом, вже проведено (вичерпав свою дію), а за її наслідками складено відповідний акт про результати такої перевірки.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України в аналогічних справа, згідно якої, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Крім того, посилання позивача на те, що оскаржуваний наказ №330 був винесений на виконання постанови прокурора від 12.03.2015, однак станом на 02.02.2016 прокурор вже був позбавлений повноважень на призначення перевірок та ревізій - не приймається судом до уваги, оскільки постанова старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Миколаївської області Гончарова В.В. від 12.03.2015 в межах кримінального провадження від 30.04.2014 №32014150000000042 була винесена з дотриманням вимог КПК України (у редакції Кодексу до 15.07.2015), а внесення змін у КПК України не скасовує чинність вказаної постанови прокурора.

Враховуючи вищевказане, су дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09 березня 2016 року №0272615137, то суд зазначає слідуюче.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закону №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать обставини справи та встановлено актом перевірки від 22.02.2016 №18/23-15-13-07-01/37448768, між позивачем та ТОВ Пром-Консалт (в особі директора ОСОБА_2) укладено договір про надання послуг від 01.02.2014 №0102/01У та в межах вищевказаного договору ТОВ Пром-Консалт виписано в адресу позивача акти здачі-прийняття робіт, акти приймання-передачі майна з переробки готової продукції та податкові накладні, які підписані від імені ТОВ Пром-Консалт директором ОСОБА_2, зокрема, у період з 05.02.2014 по 14.03.2014.

Отже судом встановлено, що первинні документи у вищевказаний період від імені ТОВ Пром-Консалт підписані директором ОСОБА_2

Разом з цим, як встановлено судом з вироку Місцевого приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2014 у справі №522/16458/14-к, ОСОБА_2 за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особою придбав суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ Пром-Консалт , не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку. Будучи обізнаним, що підприємство придбано з метою прикриття незаконної діяльності за вказівкою та разом з невстановленою в ході досудового слідства особою ОСОБА_2 прослідував до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Корнік Д.А., який знаходиться у Приморському районі м. Одеси, в офісному приміщенні якого завірив підписом Статут TOB Пром-Консалт , а також інші документи, згідно яких він являвся засновником та директором вказаного підприємства. Підписані у нотаріуса вказані документи TOB Пром-Консалт , а також печатку підприємства ОСОБА_2 у невстановленому досудовим розслідуванням місці передав невстановленій особі, яка таким чином отримала доступ до статутних, реєстраційних документів та печатки TOB Пром-Консалт , що в подальшому дозволило їй використовувати юридичну особу для прикриття незаконної діяльності підприємствам реального сектору економіки. Крім того, невстановлена досудовим слідством особа, реалізуючи свої злочинні наміри, надала вказівку ОСОБА_2 відкрити розрахунковий рахунок в банківській установі ПАТ Фінростбанк , яку ОСОБА_2 виконав, уклавши 19.12.2012р. договір про відкриття розрахункового рахунку № 26000003000464 із встановленням системи Клієнт-Банк , що дозволило останній отримати доступ до розпорядження поточним рахунком підприємства і використовувати юридичну особу для прикриття незаконної діяльності.

Також вказаним вироком встановлено, що будь-які документи, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства TOB Пром-Консалт , а саме: первинну податкову та бухгалтерську документацію підприємства, податкові декларації з податку на прибуток та ПДВ ОСОБА_2, не складав та не підписував. Відношення до фінансово-господарської діяльності TOB Пром-Консалт останній не мав, розрахунковим рахунком підприємства не користувався. При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах невстановленими особами шляхом використання статутних, реєстраційних документів та печатки "ТОВ Пром-Консалт , а також виготовлених довіреностей, на невстановлених в ході досудового розслідування осіб, були надані відповідні документи державному реєстратору для проведення реєстраційних дій з внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Пром-Консалт та документи до органів державної податкової служби для взяття на податковий облік.

Також у вироку зазначено, що невстановлена досудовим слідством особа протягом 2013 року використала статутні, реєстраційні документи та печатку ТОВ Пром-Консалт , як платника податку на прибуток та ПДВ, для прикриття незаконної діяльності, яке виразилось в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків іншим суб'єктам підприємницької діяльності, пов'язаному зі сплатою податку на прибуток та ПДВ та документальному підтвердженні перед контролюючими органами неіснуючих операцій з придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (металобрухт) та видачі завідомо підроблених первинних бухгалтерських документів, які надали суб'єктам підприємницької діяльності право на формування валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з ПДВ.

ОСОБА_2 вказаним вироком Місцевого приморського районного суду м. Одеси від 12.09.2014 у справі №522/16458/14-к визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 (восьми тисяч п'ятсот) гривень. Затверджено угоду про визнання винуватості від 30.08.2014 року, укладену між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Миколаївської області Гончаровим В.В. і обвинуваченим ОСОБА_2.

Частиною 6 ст. 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій між позивачем та ТОВ Пром-Консалт , не доведено ким саме здійснювались господарські операції, а тому, з урахуванням вказаних обставин первинні документи, якими оформлені такі операції, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

При цьому, оцінюючи реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Пром-Консалт , в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 01.12.2015 по справі №826/15036/14 та від 12.01.2016 №21-3706а15, у яких вказано, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Водночас у постанові від 26.01.2016 №21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг .

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ Пром-Консалт , а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2016 року №0272615137 є правомірним та скасуванню не підлягає.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2 , 7 , 9 , 11 , 44 , 72-78 , 79 , 194 , 241-246 , 250 , 295 Кодексу адміністративного судочинства України , Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СВ Голд (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 37448768) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа