Постанова

від 23.05.2018 по справі 523/12073/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 523/12073/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисельов В.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника від апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалену у відкритому судовому засіданні 01.12.2017 року о 13:42 год в м.Одесі по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Колесо звернулось до суду з позовом до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови №073/17/369 від 09.08.2017 року про накладення штрафу.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 01.12.2017 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" задоволено. Визнано неправомірною постанову управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 073/17/369 вих. від 09.08.2017р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо товариства з обмеженою відповідальністю Колесо (код ЄДРПОУ 25053517) у розмірі 60624 гривні. Стягнуто з управління ДАБК на користь ТОВ Колесо судовий збір у розмірі 1600 гривень та витрати за надання правової допомоги у розмірі 1280 гривень.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції необгрунтовано було скасовано постанову №073/17/369 від 09.08.2017 року про накладення на позивача штрафу, оскільки під час проведення перевірки будівництва товариством з обмеженою відповідальністю Колесо будівлі СТО з магазином автозапчастин, розташованої за адресою вул. Грушевського, 50А, позивачем не було надано розпорядження виконавчого комітету Ленінської районної адміністрації м. Одеси №10 від 11.01.1998 р. Крім того, під час вивчення вищевказаного розпорядження в судовому засіданні суду першої інстанції, апелянт вважає, що воно було надано на тимчасовий об'єкт, а не на капітальну споруду. Також в апеляційній скарзі апелянт вважає, що судом першої інстанції протиправно було стягнуто з апелянта на користь позивача витрати за надання правової допомоги, оскільки позивачем не надано належних доказів, тому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за №073/17/369 вих. від 09.08.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Колесо було притягнуте до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 60624 грн. за порушення ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: ... за експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, не прийнятого в експлуатацію у встановленому законом порядку (будівлі СТО з магазином автозапчастин, яка розташована на вул. Грушевського, 50А у м. Одесі).

Вищевказана постанова була прийнята за результатами перевірки, яка була проведена працівниками управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зазначено, що будівля СТО з магазином автозапчастин, яка належить позивачу, прийнята в експлуатацію у встановленому законом порядку, а тому не може вважатись об'єктом самочинного будівництва .

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Приписами п. 4 ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті зазначеного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Статтею 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (із змінами та доповненнями) експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказу від 27.07.2017 року було проведено позапланову перевірку ТОВ Колесо на дотримання вимог містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних норм.

Перевіркою було встановлено, що під час виїзду 27.07.2017 року на місце за адресою м. Одеса, вул. Грушевського, 50А, зафіксовано, що будівля СТО з магазином автозапчастин фактично побудована та експлуатується. Будівельні роботи не виконуються.

Крім того під час проведення перевірки представником ТОВ Колесо були надані наступні документи: довіреність № 1167 від 22.12.2016 року, висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 108/2017 від 23.06.2017 року, наданого на підставі заяви директора ТОВ Колесо , договір на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 592 кв. м для експлуатації та обслуговування шиномонтажної майстерні та благоустрою території № 215 від 19.10.1999 року зі строком користування на 10 років, а саме до 19.10.2009 року, лист департаменту комунальної власності Одеської міської ради стосовно документів, які необхідно подати до департаменту для можливості поновлення строку договору оренди земельної ділянки, термін дії якого закінчився у 2009 році, технічний паспорт на шиномонтажну майстерню, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Грушевського, 50А від 15.03.2017 року (б/н).

Судовою колегією суду апеляційної інстанції встановлено, що будівля СТО з магазином автозапчастин була побудована ТОВ Колесо у 1998 році відповідно до виготовленого проекту, та прийнята в експлуатацію Державною Технічною комісією 24.07.1998 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи та у відповідача під час перевірки документами, а саме: актом Державної Технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації - будівлі СТО з магазином автозапчастин площею 80,3 кв.м., яка розташована на вул. Грушевського, 50А у м. Одесі, який був затверджений розпорядження виконавчого комітету Ленінської районної адміністрації м. Одеси за №10 від 11.01.1999 року, технічним проектом будівництва будівлі СТО з магазином автозапчастин.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначеними доказами спростовуються доводи апелянта, що будівля СТО з магазином автозапчастин не була прийнята в експлуатацію як споруда капітального будівництва, оскільки її площа, збігається із площею, яка була вказана у акті Державної Технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 24.07.1998 року. Крім того зазначений факт підтверджується висновком будівельно-технічного експертного дослідження № 108/2017 від 23.06.2017 року (а.с.86-97).

Доводи апелянта, що в експлуатацію було введено тимчасову споруду, а не капітальну, суд апеляційної інстанції вважає не доведеними, оскільки в акті Державної Технічної комісії від 24.07.1998 р. не зазначено про те, що цей об'єкт є тимчасовий і за законодавством, яке діяло на момент будівництва об'єкта, а саме Положенням про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення затвердженого постановою КМУ від 5 серпня 1992 р. № 449 не було передбачено правил щодо введення в експлуатацію тимчасових споруд.

Разом з тим слід звернути увагу, що притягуючи ТОВ Колесо до відповідальності апелянт зазначив про порушення позивачем вимог ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво та вимоги ДТСУ-Н.Б.В.1.2-16:2013 Таблиця класу наслідків (відповідальності) будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури (клас наслідків CCI) , однак як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій будівництво будівлі СТО з магазином автозапчастин було здійснене у 1998 році, а тому при здійсненні цього будівництва позивач не міг порушити зазначені вимоги, оскільки ці нормативно-правові документи набули чинності лише з 2013-2014 років.

Таким чином судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду викладеним в оскаржуваному рішенні, що неможливо до спірного об'єкта застосовувати норми ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , а також Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки зазначені нормативно правові акти були прийняті після введення будівлі в експлуатацію, ця будівля була введена актом державної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію, як нерухоме майно, що підтверджується ескізним проектом 1998 року та висновком будівельно-технічного експертного дослідження від 23.06.2017 року, а тому за відсутності складу правопорушення, правові підстави притягнення ТОВ Колесо до відповідальності відсутні.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині безпідставності задоволення позовних вимог щодо компенсації витрат на правову допомогу судова колегія вважає зазначити наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.7 Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік , станом на 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року становить: 1600 грн.

Відповідно до Закону № 4191-VI, який діяв на момент прийняття спірного рішення, розмір компенсації витрат на правову допомогу не міг перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 грн. за годину відповідної доведеної участі.

Оскільки зазначена справа за змістом позовних вимог є справою незначної складності та з огляду на надані позивачем документи в підтвердження цих витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову в частині стягнення коштів на правову допомогу у розмірі 1280 гривень.

З огляду на викладене постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в запереченнях до адміністративного позову, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 01.12.2017 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Повний текст складено та підписано 25.05.2018 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик