Рішення

від 22.05.2018 по справі 910/2422/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2018Справа № 910/2422/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градобуд-С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс"

про стягнення 26 000,02 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Куцмида В.І., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Градобус-С" звернулося до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" про стягнення 26 000,02 грн. безпідставно отриманих коштів.

На обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказав, що 27.11.2017 останній помилково перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 26 000,02 грн., проте не мав з відповідачем жодних відносин та не укладав жодних договорів, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно одержаних грошових коштів з посиланням на ч.ч.1,2 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2018 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.04.2018. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 24.04.2018, суд порадившись на місці оголосив перерву в судовому засіданні до 22.05.2018 о 12:45 год., та ухвалив, відповідно до ст. 120 ГПК України, повідомити відповідача про наступне судове засідання.

Судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України.

Ухвали суду відповідачу були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверти з ухвалами суду було повернуто назад до суду, із відповідними відмітками про це органу поштового зв'язку (не розшукано).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Градобуд-С" (далі - позивач) перерахувало на рахунок 26008700433205, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" (далі - відповідач) кошти в сумі 26 000,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням №227 від 27.11.2017, з призначенням платежу за сміттєвий контейнер згідно рах. 711955 від 27.11.2017 в т.ч. ПДВ 4333,34 грн. .

19.12.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути безпідставно отримані кошти в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Градобуд-С" не мало жодних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" та не укладало з ним жодних договорів.

У вказаній вимозі позивач на підставі ч.1, ч. 2 ст. 1212 та ч.2 ст.530 ЦК України просив повернути кошти у розмірі 26 000,02 грн., як безпідставно отримані у семиденний строк з дня отримання вимоги. Вимога була направлена 19.12.2017, про що свідчить опис вкладення від 19.12.2017 та чек від 19.12.2017.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки грошові кошти в розмірі 26 000,02 грн., перераховані позивачем на рахунок відповідача є, помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 26 000,02 грн., набутих без достатньої правової підстави, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов'язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним і не підпадає під регулювання ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно (кошти).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.09.2016 року у справі № 6-122цс14.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.

Твердження Позивача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Градобуд -С" помилково перерахувало на рахунок 26008700433205, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" кошти в сумі 26 000,02 грн., що підтверджуються платіжним дорученням №227 від 27.11.2017 приймаються судом до уваги.

Суду доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Бориспільсільбуд" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" сміттєвий оцинкований євроконтейнер 1100 л у кількості 4 штуки вартістю 26 000,02грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" виставило рахунок-фактуру №711955 від 27.11.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Трест Бориспільсільбуд". Проте, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Бориспільсільбуд" знаходиться за однією адресою що і позивач, рахунок був помилково переданий до бухгалтерії останнього і сплачений ним.

Так, як встановлено судом вище, відповідно до платіжного доручення № 227 від 27.11.2017 позивачем здійснено перерахування грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" у розмірі 26 000,02 грн. з призначенням платежу: "за сміттєвий контейнер згідно рах. 711955 від 27.11.2017 в т.ч. ПДВ 4333,34 грн. ".

Проте, судом не встановлено укладення жодного договору між сторонами. Зворотного матеріали справи не містять (між сторонами не було погоджено предмет, кількість, ціну та строк передачі, судом також не встановлено, що перерахування коштів з призначенням платежу за сміттєвий контейнер згідно рах. 711955 було здійснено на виконання будь-яких договірних умов між сторонами).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 26 000,02 грн. є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на доведеність позивачем безпідставності отримання відповідачем грошових коштів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26 000,02 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскомпані Плюс" (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1, код ЄДРПОУ 41568462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градобуд -С" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, код ЄДРПОУ 33354639) 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 02 коп. безпідставно одержаних грошових коштів та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.05.2018

Суддя І.І. Борисенко