Постанова

від 22.05.2018 по справі 826/14477/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14477/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі представника Відповідача: Берегова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.18р. у справі №826/14477/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНХІМТЕХ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування наказу

у с т а н о в и в:

рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.18р. адміністративний позов задоволено: визнано неправомірним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ДФС України від 23.10.17р. №11352 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ІНХІМТЕХ .

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що оспорюваний наказ виданий у межах та у спосіб визначених законом повноважень, з дотриманням встановленої податковим законодавством процедури.

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, заслухавши представника Апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, відповідно до п.п.78.1.4, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з наданням копій підтверджуючих документів на запит ГУ ДФС у м. Києві від 30.08.17р. №26868/10/26-15-14-02-04 ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ від 23.10.17р. №11352 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ІНХІМТЕХ (а.с.25, том І).

Згідно п. 1 вказаного наказу, провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ІНХІМТЕХ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ Вісконт Сервіс та ТОВ Вест Енд , що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за червень-жовтень 2015 року, тривалістю 3 робочих дні з 06.11.17р. в ГУ ДФС у м. Києві за адресою: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, 2.

На підставі наказу, ГУ ДФС у м. Києві складено повідомлення від 31.10.17р. №34431/10/26-15-14-02-04, яке, як зазначено на ст. 2 акту перевірки, було направлено разом з наказом на перевірку на адресу Позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення - 31.10.17р., втім доказів цього матеріали справи не містять.

За результатами перевірки, контролюючим органом складено акт від 15.11.17р. №473/26-15-14-02-04/37318679 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ІНХІМТЕХ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ Вісконт Сервіс за липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року та ТОВ Вест Енд за червень 2015 року (а.с.13-24, том ІІ), яким встановлені порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як зазначив представник апелянта в судовому засіданні, за результатами проведеної перевірки, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення - рішення про визначення грошового зобов'язання з ПДВ, втім матеріали справи такого не містять, а відповідачем не надано.

Не погоджуючись з наказом на перевірку, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для призначення перевірки; контролюючим органом не доведено факту повідомлення Позивача про перевірку у строки та в порядку визначені податковим законодавством; невиконання вимог податкового законодавства призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовіносин; надалі - ПК).

За змістом пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності підстав, визначених у цій нормі, серед яких, зокрема, підстави зазначені у оспорюваному наказі - п.78.1.4 п. 78.1., а саме:

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У свою чергу, пунктом 73.3 статті 73 ПК передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Залежно від наявності або відсутності відповідної відповіді та її змісту може бути зроблено висновок про необхідність проведення перевірки. Оцінює зміст відповіді платника податків орган доходів і зборів. Проте платник податків може не погодитися з висновком контролюючого органу, вважаючи, що запит було надіслано безпідставно, або що його відповідь на запит є вичерпною і не потребує проведення перевірки викладених у ньому даних. Відповідні правовідносини можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах при оскарженні наказів про призначення перевірки.

На необхідності дослідження цих обставин раніше вказував Верховний Суд України, зазначаючи у своїй постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 про те, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, отримана податкова інформація з цього приводу можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

У даному випадку, як зазначено в оспорюваному наказі, підставою для призначення перевірки слугувала доповідна записка від 04.10.17р. №3309/26-15-14-02-04, з якої вбачається виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визнання Позивачем податкового кредиту у сумі 229 644 грн. за взаємовідносинами із ТОВ Вісконт Сервіс та ТОВ Вест Енд , що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за червень-жовтень 2015 року (а.с.56, том ІІ). На такі обставини вказують результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданій платником податків за відповідний період та податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73, 74 Податкового кодексу України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контрольні органи завдань, а саме даних протоколів допиту про непричетність посадової особи до господарської діяльності зазначеного підприємства.

Контролюючим органом на адресу Позивача був надісланий запит №26868/10/26-15-14-02-04 від 30.08.17р., отриманий Товариством 06.09.17р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.37, том ІІ), у якому Відповідач, з покликанням на виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ ІНХІМТЕХ даних податкового кредиту у сумі 169 864 грн. по взаємовідносинах із ТОВ Вісконт Сервіс , що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за липень-жовтень 2015 року та у сумі 59 780 грн. по взаємовідносинах із ТОВ Вест Енд , що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2015 року просив Товариство надати: засвідчені підписом посадової особи ТОВ ІНХІМТЕХ (код 37318679), та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ Вісконт Сервіс (код 39724613) та ТОВ Вест Енд (код 39621207) у періоді з 01.06.2015 по 31.10.2015, а також щодо використання у власній господарській діяльності ТОВ ІНХІМТЕХ (код 37318679) товарів (робіт, послуг), отримання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків, зокрема, але не вичерпно: договір(ори) про отримання товарів; найму (оренди); підряду (разом з кошторисами); перевезення вантажів, тощо; первинні документи щодо надання/отримання товарів, податкові накладні, тощо; розрахункові документи: платіжні доручення або інші документи, що свідчать про виконання грошових зобов'язань; регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів: картки балансових рахунків 10, 20, 31, 36, 37, 63, 68, 80, 90, 92, 93, 94, 97 з отримання та надання товарів (робіт, послуг) (із зазначенням сальдо станом на дату подання документів) за весь період дії договору (в т.ч. за перевіряємий період); сертифікати, дипломи відповідних фахівців, що підтверджують необхідний кваліфікаційний рівень; інші документи, які не увійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов'язані із здійсненням фінансово-господарських операцій із вищевказаним контрагентом.

Отже, запит відповідає вимогам статті 73 Податкового кодексу України, містить в собі опис запитуваної інформації та перелік документів, посилання на норми законодавства, підстави для надіслання запиту.

На вказаний запит Позивачем були надані, згідно листа від 22.09.17р. №15/017 (а.с 59-251, том І), запитувані документи фінансово-господарської звітності за відносинами з ТОВ Вісконт Сервіс та ТОВ Вест Енд зокрема: договори, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, податкові та видаткові накладні, відомості про вантаж, податкові декларації з ПДВ за період з червеня по жовтень 2015 року, тощо. Зауважень щодо неповноти подання Позивачем документального підтвердження на запит матеріали справи не містять. Таких зауважень не наведено і представником апелянта в судовому засіданні апеляційного суду.

До того ж, у вступній частині оспорюваного наказу №11352 від 23.10.17р. Відповідачем зазначено про надання копій підтверджуючих документів на запит ГУ ДФС у м. Києві від 30.08.17р. №26868/10/26-15-14-02-04.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати не виконаним з боку платника податків обов'язок з надання відповіді та витребуваних у запиті документів.

Відтак, на етапі встановлення підстав для проведення перевірки, Відповідачем не доведено суду обґрунтованість свого рішення про призначення перевірки з посиланням на недоліки пояснень Позивача та їх документальне обґрунтування. Доповідна записка, яка зазначена як підстава для проведення перевірки в оспорюваному наказі (а.с.56 том 2), також не містить обґрунтування щодо неповного виконання запиту чи то невичерпного документального підтвердження витребуваної інформації.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК установлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

При цьому, положення пункту 79.2 статті 79 ПК визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 ПК виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.

З дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, законом установлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У даному випадку, матеріали справи не містять доказів повідомлення Позивача про проведення перевірки до її початку (корінця повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділу поштового зв'язку).

З акту перевірки вбачається, що повідомлення від 31.10.17р. №34431/10/26-15-14-02-04 та наказ на перевірку №11352 від 23.10.17р. були надіслані на адресу Позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення - 31.10.17р., втім доказів цього матеріали справи не містять. Натомість Позивач стверджує, що зазначені документи були отримані ним лише 08.11.17р., тобто після початку перевірки (згідно п. 1 оспорюваного наказу перевірка призначена з 06.11.17р. тривалістю 3 робочі дні).

На вимогу суду Відповідачем не доведено належними доказами факт ознайомленння у встановлений законом спосіб з наказом про перевірку до її початку, відомостями про дату її початку та місце проведення.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, принцип законності , відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано , тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів Позивача.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України визначено, що кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду. В умовах дії такого принципу суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.18р. у справі №826/14477/17 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.18р. у справі №826/14477/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 24.05.18.