Постанова

від 17.05.2018 по справі 820/5644/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5644/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018р. (суддя Біленський О.О.; м. Харків; повний текст рішення складено 19.01.2018 р.) по справі № 820/5644/17

за позовом Державного підприємства "Завод "Електроважмаш"

до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (далі по тексту - позивач, ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач, ОВПП ДФС в особі Харківського управління ОВПП ДФС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0000915016 та №0000905016 в частині суми 1304,00 грн., винесені Офісом великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі № 820/5644/17 в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, м. Харків, просп. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (61025, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі № 820/5644/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні представник позивача, зокрема, зазначає, що ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ правомірно застосовано положення п.п.139.2.2 ст.139 Податкового кодексу України до проведеної господарської операції зі зменшення (коригування) резерву сумнівних боргів, згідно яких виконано всі критерії застосування, в результаті чого фінансовий результат до оподаткування було зменшено на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Також представник позивача вказує на неправомірність висновків контролюючого органу про завищення норм витрат палива для списання, оскільки норми витрат палива для автомобіля Lexus GS300 встановлено висновком ДП Державтотрансдніпроект №1/9329-6-К від 20.08.2010 року. Крім того, зазначає, що дана тимчасова норма витрат палива не втратила чинність при прийнятті наказу Міністерством інфраструктури України від 24.01.2012 року №36, оскільки технічні характеристики автомобілів, зазначених у висновку Державтотрансндіпроект та Наказі №36, відрізняються, що впливає на різний розмір витрат палива. Пояснив, що на належному підприємству автомобілі Lexus GS300 встановлено 5-ти ступеневу автоматичну коробку передач (підтверджено висновком ДП "Державтотрансндіпроект"), тоді як Наказом №36 затверджено норми витрат палива на Lexus GS300 з 4-х ступеневою автоматичною коробкою передач. Таким чином, вважає, що ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ не допущено зайвого списання бензину А-95 в кількості 328,26 літрів на суму 6 520,00 грн. (без ПДВ). Також позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0000905016 від 15.11.2017 року в частині суми 1304 грн., оскільки актом перевірки неправомірно визначено заниження фінансового результату податком на прибуток у зв'язку із завищенням норм витрат палива для списання по автомобілю Lexus GS300, що вплинуло на визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Представники відповідача, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з викладених підстав, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, зазначають, що позивачем, в порушення п.1 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87 та пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст.14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на загальну суму 6520 грн.. У зв'язку з тим, що вищезазначені витрати в обсязі 6520 грн. не пов'язані з веденням господарської діяльності, податок на додану вартість, нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності. Таким чином, ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на суму витрат, які не використані в господарській діяльності відповідно до абз. г п.198.5 ст.198 та п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України.

Також представниками відповідача вказано, що ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", в порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, ст.139.2.2 п.139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, завищено різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування за рахунок декларування по рядку 2.2.3 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік у складі різниць, резерву сумнівних боргів на суму нарахованої на 30.06.2015 року курсової різниці в розмірі 1588015 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування у цій самій сумі. З огляду на викладене, вважають оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесеними на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законодавстом.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" зареєстровано в якості юридичної особи 03.12.1991 року та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. За результатами перевірки складено акт №55/28-10-50-16-06/00213121 від 28.07.2017 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" подано заперечення від 03.08.2017 року №248-689 (вх. від 03.08.2017 року №57458/10). За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін (відповідь надано на підприємство листом №42903/10/28-10-50-19-16 від 14.08.2017 року).

На підставі висновків акту перевірки №55/28-10-50-16-06/00213121 від 28.07.2017 року та за результатами розгляду заперечень від 03.08.2017 року № 248-689 (вх. Від 03.08.2017 року 257458/10) контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 17.08.2017 року №0000735016, від 17.08.2017 року №0000745016, від 17.08.2017 року № НОМЕР_1, від 17.08.2017 року №0000765016, від 17.08.2017 року №0000775016, від 17.08.2017 року №0000785016, від 17.08.2017 року №0000355017.

Керуючись п.1 ст.55 Податкового кодексу України, 13.09.2017 року ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" до Державної фіскальної служби України подано скаргу за № 33197/6 на податкові повідомлення-рішення з проханням їх перегляду та скасування.

З метою об'єктивного розгляду скарги ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (вх. ДФС №33197/6 від 13.09.2017 року), відповідно до вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Державною фіскальною службою України прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки з питань, що оскаржуються.

На підставі направлень, виданих Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Державної фіскальної служби України № 665 від 05.10.2017 року, фахівцями контролюючого органу в період з 09.10.2017 року по 25.10.2017 року проведено документальну позапланову перевірку ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" з питань, що стали предметом оскарження (скарга вх. ДФС №33197/6 від 13.09.2017 року на податкові повідомлення-рішення від 17.08.2017 року №0000735016, №0000745016, №0000755016, №0000765016, №0000775016, №0000785016, №0000355017).

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №81/28-10-50-16-06/00213121 від 01.11.2017 року про результати документальної позапланової перевірки ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" з питань, що стали предметом оскарження, за висновками якого встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.1 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності , п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №10 Дебіторська заборгованість , п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати та п.п. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст.14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п.139.2.1, 139.2.2 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток;

- п. 189.1 ст.189, абз. г п.198.5 ст.198, п.200.1, абз. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, чим завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

На підставі висновків акту перевірки №81/28-10-50-16-06/00213121 від 01.11.2017 року, Офісом великих платників податків ДФС винесено податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0000915016 та №0000905016.

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 15.11.2017 року №0000915016 та №0000905016 в частині суми 1304,00 грн., звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування останніх.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на загальну суму 6520 грн., оскільки зазначені витрати не пов'язані із веденням господарської діяльності, відповідно ПДВ нарахований при їх придбанні не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності, судовим розглядом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, Північно - східним офісом Державної аудиторської служби України за результатами державного фінансового аудиту діяльності позивача за період з 01.09.2015 року по 31.01.2017 року складено аудиторський звіт №06-11/1/ від 12.05.2017 року, яким встановлено факт понаднормативних втрат палива позивачем за період з 01.09.2015 року по 31.12.2016 року.

Зокрема, проведеним дослідженням встановлено, що на ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» фактичне списання пального здійснюється за Нормами витрат палива, які розроблені відповідно до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43 зі змінами, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 24.01.2012 року №36 (далі - Наказ №43), а також на підставі комісійно складених актів проведення власних контрольних замірів витрат палива на автотранспорт, який не увійшов до Норм витрат палива, та на підставі висновків, отриманих від ДП Державтотрансдніпроект .

В затверджених лінійних нормах витрат бензину та дизельного палива на 100 км пробігу автотранспорту визначено базову норму витрат пального на роботу кожного автотранспортного засобу (додатки 1-10 до наказу від 27.02.2010 року №76 та додатки 1-8 до наказу від 11.08.2016 року №252) та коригуючі (підвищуючі та понижуючі) коефіцієнти для кожного автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» під час проведення перевірки надано висновок ДП Державтотрансндіпроект від 20.08.2010 року №1/9329-6-К, яким було розроблено тимчасову індивідуальну базову лінійну норму витрат палива для автомобіля Lexus GS300, власником якого є позивач.

З вищенаведеного висновку вбачається, що тимчасова норма витрати палива втрачає чинність при введенні в дію в Україні постійної базової норми витрати палива на вищезазначену модель автомобіля.

При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 24.01.2012 року № 36 внесено зміни до Наказу №43 (в т.ч. і на автомобіль Lexus GS300).

Проведеним дослідженням правильності визначення норм витрат пального на 100 км пробігу автотранспорту встановлено зайве списання палива на роботу автомобіля Lexus GS300 (державний №АХ 81-25 ВЕ), в результаті затвердження у позивача завищеної базової лінійної норми витрат палива (Норма витрат палива згідно з наказом - 12,5 л/100 км; Норма витрат палива, затверджена Підприємством - 13,3л/100км).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем перерахунок норм витрат палива для автомобіля Lexus GS300 у зв'язку з внесеними змінами не здійснювався, та в період з 01.09.2015 року по 31.12.2016 року ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» визначало норми витрат палива відповідно до висновку ДП Державтотрансдніпроект .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, з огляду на видання наказу Міністерством інфраструктури України від 24.01.2012 року № 36, яким внесено зміни до Наказу №43, висновок ДП Державтотрансндіпроект від 20.08.2010 року №1/9329-6-К, яким розроблено тимчасову індивідуальну базову лінійну норму витрат палива для автомобіля Lexus GS300, втратив чинність.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що в період з 01.09.2015 року по 31.12.2016 року ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ зайво списано палива (бензин А-95) в кількості 328,26 л на загальну суму 6 520 грн. є правомірними.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року, із змінами і доповненнями), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з положеннями п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Витрати виробництва (обігу) складаються з сум витрат, понесених платником податку у межах господарської діяльності, тобто від операцій з продажу товарів, за якими отримано прибуток.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що право платника податків на формування витрат наступає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не має права при визначенні об'єкта оподаткування в податковому обліку враховувати витрати у розмірі 6520 грн., які фактично не використані у господарській діяльності.

Отже, позивачем, в порушення п.1 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87 та пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на загальну суму 6520 грн..

У зв'язку з тим, що вищезазначені витрати в обсязі 6520 грн. не пов'язані з веденням господарської діяльності, податок на додану вартість, нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності.

Стосовно висновків контролюючого органу про порушення ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, ст.139.2.2 п.139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування за рахунок декларування по рядку 2.2.3 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік у складі різниць, резерву сумнівних боргів на суму нарахованої на 30.06.2015 року курсової різниці в розмірі 1588015 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування у цій самій сумі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ по рядку 2.2.3 Сума коригування (зменшення резерву) сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України) задекларовано показник у розмірі 2069155 грн..

Згідно з наданими до перевірки оборотно - сальдовими відомостями та бухгалтерськими довідками, зазначена сума складається з:

- зменшення резерву сумнівних боргів на суму нарахованої на 30.06.2015 року курсової різниці - 1 588 014,65 грн.;

- зменшення резерву сумнівних боргів на суму заборгованості ХЕМЗ відповідно до договору про відступлення права вимоги №248-5-36 від 14.07.2015 року та Ухвали Господарського суду Харківської області по справі 37/210-10 від 07.09.2015 року.

Судовим розглядом встановлено, що станом на 01.01.2015 року на рахунку ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» 362 Розрахунки з іноземними покупцями обліковувалась заборгованість по контрагенту ЗАТ «РОС поставка . На балансі підприємства дана сума відображена у складі активів.

На рахунку 38 Резерв сумнівних боргів сума резерву, сформованого за боргом зазначеного контрагента, складала 10644354,90 грн. В 2 кварталі 2015 року позивачем зменшено резерв по контрагенту ЗАТ «РОС поставка (код НОМЕР_2) у сумі 1588014,65 грн.. Згідно бухгалтерської довідки за червень 2015 року зазначена сума є зменшенням резерву сумнівних боргів на суму нарахованої на 30.06.2015 року курсової різниці.

Таким чином, контролюючим органом встановлено, що позивачем у Декларації з податку на прибуток за 2015 рік зменшено фінансовий результат до оподаткування у розмірі 1588014,65 грн. на суму нарахованої курсової різниці.

Так, облік операцій в іноземній валюті врегульовано Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 10.08.2000 року за № 193 (далі - П(С)БО № 21).

Пунктом 4 П(С)БО № 21 визначено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх Еквівалентів.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО № 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дати балансу (п. 7 П(С)БО 21).

Згідно з п. 8 П(С)БО № 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею. Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Банк може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Тобто, перерахунок курсових різниць від операцій в іноземній валюті ведеться на окремих рахунках та відображається у складі доходів та витрат підприємства.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженим наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 року за № 237 (далі - П(С)БО № 10) визначено засади та принципи визначення дебіторської заборгованості та формування резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Відповідно до пункту 1 П(С)БО № 10, дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Пунктом 5 П(С)БО № 10 визначено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Згідно з пунктами 6, 7 П(С)БО № 10, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Пунктом 8 П(С)БО № 10 визначено, що величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

Відповідно до пункту 10 П(С)БО № 10, нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Відповідно до пункту 11 П(С)БО № 10, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Згідно даних бухгалтерського обліку, а саме рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями , заборгованість по контрагенту ЗАТ «РОС Поставка (код НОМЕР_2) станом на 01.06.2015 року та 01.07.2015 року складає 1236933,1 дол. США.

Враховуючи положення п. 7 П(С)БО 21, колегія суддів зазначає, що дебіторська заборгованість, яка відображена на бухгалтерських рахунках 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та 183 «Довгострокова інша дебіторська заборгованість» , повинні бути перераховані з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

Як вбачається з пояснень представника позивача, розрахунок курсової різниці проведено у відповідності до П(С)БО 21 за монетарними статтями дебіторської заборгованості, яка обліковується на бухгалтерських рахунках 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та 183 «Довгострокова інша дебіторська заборгованість» .

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок курсової різниці по балансовому рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» не здійснювався. У зв'язку з тим, що сума дебіторської заборгованості, яка відображена на бухгалтерському рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» , зменшилась, сума створеного резерву по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» також підлягає коригуванню з метою дотримання співвідношення, встановленого під час нарахування резерву сумнівних боргів.

Судовим розглядом встановлено, що в бухгалтерському обліку операція щодо зменшення суми нарахованого резерву сумнівних боргів позивачем була відображена за проводкою Дт 38 Резерв сумнівних боргів» та Кт 719 Інші операційні доходи» в сумі 1588014, 65 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача, в бухгалтерській довідці зміст операції викладено не коректно, що призвело до невірного трактування суті господарської операції під час перевірки контролюючим органом, який визначив останню, як нарахування курсової різниці на суму сумнівних боргів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність відображення ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» операції на рахунках бухгалтерського обліку за проводкою Дт 38 Резерв сумнівних боргів» та Кт 719 Інші операційні доходи» в сумі 1588014, 65 грн.

Враховуючи зазначене, зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного в бухгалтерському обліку ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» у зв'язку зі зменшення величини резерву сумнівних боргів, підлягає коригуванню в податковому обліку, відповідно до п.п. 139.2.2 ст. 139 Податкового кодексу України.

А, відтак, висновки контролюючого органу про порушення ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, ст.139.2.2 п.139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування за рахунок декларування по рядку 2.2.3 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік у складі різниць, резерву сумнівних боргів на суму нарахованої на 30.06.2015 року курсової різниці в розмірі 1588015 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування у цій самій сумі, є неправомірними, а податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0000915016 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 1588015,00 грн. - таким, що підлягає скасуванню.

Також контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ в декларації за 2016 рік по рядку 3.2.4 розділу 3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 Податкового кодексу України) задекларовано суму від'ємного значення об'єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 ст.140 розділу III Податкового кодексу України) в розмірі 122234368 грн..

Відповідно до п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення даного пункту застосовуються з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2015 рік ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ , з урахуванням порушень, встановлених актом перевірки, становить - 120 644 313 грн..

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено порушення підприємством п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого за 2016 рік завищено суму різниць, які зменшують фінансовий результат до оподаткування в частині відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у розмірі 1590055 грн..

З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення від 15.11.2017 року №0000915016 в частині визначення суми в розмірі 1590055 грн..

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі № 820/5644/17 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» про скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 15.11.2017 року №0000915016 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 1588015,00 грн. з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову.

У відповідності до ч. ч. 1, 3, 6, 7 ст. 139 КАС України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII, який діє з 15.12.2017 року), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем згідно з платіжним дорученням № 42953 від 24.11.2017 року сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 25119,35,00 грн. (т.1, а.с. 4) та за подання апеляційної скарги в розмірі 35906,39 грн. згідно з платіжним дорученням № 44705 від 15.02.2018 року (т.1, а.с. 218).

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем при подачі адміністративного позову та апеляційної скарги було сплачено судовий збір у загальному розмірі 60781, 64 гривень, а адміністративний позов задоволено частково, відповідно до положень ст. 139 КАС України, пропорційно до задоволених позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС витрати зі сплати судового збору у розмірі 59550,57 грн.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" задовольнити частково .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 по справі № 820/5644/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 15.11.2017 № НОМЕР_3 на суму зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 1 588 015 (один мільйон п'ятсот вісімдесят вісім тисяч п'ятнадцять) грн.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 № НОМЕР_3 щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 1 588 015 (один мільйон п'ятсот вісімдесят вісім тисяч п'ятнадцять) грн., винесене Офісом великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 по справі № 820/5644/17 - залишити без змін.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" судові витрати щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 60781 (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 64 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 25.05.2018.