Постанова

від 11.06.2007 по справі 14/106-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/106-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11 червня 2007 р.                                                                                                         Справа № 14/106-07

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., з участю представників сторін  

позивача          - Арустамян А.Е., Стрілецький  С.Б.

відповідача      - Сидоришин  М.М.

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом ВАТ «Літинський молокозавод»(вул. Крупської, 33, смт Літин, Вінницька область, 22300)  до  Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції (вул. Леніна, 32,  смт Літин, Вінницька область, 22300)   про скасування  податкового повідомлення-рішення №0000011701/0 від 22.01.07 в частині донарахування 39760,66 грн. основного боргу, 79521,32 грн. штрафної санкції

В С Т А Н О В И В:

          Заявлено позов про скасування податкового повідомлення-рішення №0000011701/0 від 22.01.07 в частині донарахування 39760,66 грн. основного боргу, 79521,32 грн. штрафної санкції.

          В судовому  засіданні представником позивача  подано заяву,  відповідно до якої заявлено вимогу про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000221701/1 від 14.02.07.

          Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що оскаржуване ним рішення є безпідставним та таким, що не ґрунтується  на вимогах закону виходячи з наступного: податкове зобов'язання  з податку на доходи найманих працівників  визначене в  оскаржуваному податковому повідомленні –рішенні на підставі акту перевірки від 15.01.07, відповідно до якого  паливно мастильні матеріали, що передавались приватним підприємцям,  відповідачем кваліфіковано як дохід, що оподатковується  на загальній підставі за ставкою 13%, натомість, фактично, забезпечення фізичних осіб –підприємців  в межах  укладених з ними договорів  доручення не являються  виручкою від реалізації продукції, а вартість паливно - мастильних матеріалів, які надавалися, за своїм змістом є відшкодуванням витрат, пов'язаних з виконанням договору доручення.

Відповідач проти позову заперечував, з підстав викладених  в письмових запереченнях №2064 від 08.05.07, зокрема зазначивши,  що позивачем не утримувався податок з доходів фізичних осіб  по операціях  щодо надання підприємцям паливно - мастильних матеріалів, та вказавши на невірне визначення позивачем об'єкту оподаткування  єдиним податком.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

15.01.07 Літинським відділенням Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1-23-00424444 від 15.01.2007р. про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Літинський молочний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р.

Згідно  вказаного акту,  донарахування  податку з  доходів  фізичних  осіб здійснено за господарськими операціями проведеними  позивачем з  СПД Мусевичем Б.М., СПД Ратушним А.Д., СПД Хоминим В.В., СПД Гнатюком В.Т. Підставою донарахування суми податку  стало:

по СПД Мусевичу Б.М.  -  оподаткування  на загальній підставі за ставкою 13% доходу у вигляді паливно - мастильних матеріалів (далі  - ПММ) в сумі 256109 грн., винагороди за заготівлю молока в розмірі 304003,30 грн., яка не підлягає під спрощену систему оподаткування  через відсутність даного виду діяльності в свідоцтві платника єдиного податку;

по   Ратушному  А.Д. -  оподаткування  на загальній підставі за ставкою 13% винагороди за закупівлю молока від населення в розмірі 24599,34 грн., яка не підлягає під спрощену систему оподаткування  оскільки не відповідає свідоцтву платника єдиного податку з видом діяльності «Надання послуг по перевезенню вантажів вантажним автомобілем»;

по СПД Хомину В.В. - оподаткування  на загальній підставі за ставкою 13% доходу у вигляді паливно - мастильних матеріалів в розмірі  634 грн. та винагороди за заготівлю молока від населення в розмірі 17173,80 грн., оскільки види діяльності відображені  в свідоцтві платника єдиного податку «Надання послуг у тваринництві, крім ветеринарних послуг»не відповідають  фактичному зайняттю діяльністю;

по СПД Гнатюку В.Т. - оподаткування  на загальній підставі за ставкою 13%  винагороди за заготівлю молока від населення в розмірі 20577 грн., яка не підлягає під спрощену систему оподаткування, оскільки не відповідає свідоцтву платника єдиного податку з видом діяльності «Вантажні перевезення».

22.01.2007 року  на підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011701/0, згідно якого позивачу  визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 243007,65 грн., в тому рахунку 81002,55 грн. основного платежу,  162005,1 грн.  штрафних санкцій.

26.01.07 позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області зі скаргою на податкове повідомлення - рішення №0000011701/0 від 22.01.07.

Рішенням №549 від 14.02.2007р. скарга позивача задоволена частково,  податкове повідомлення - рішення № 0000011701/0 від 22.01.2007р. скасовано в частині 123725,67 грн., в т.ч. 41241,89 грн. основного платежу та 82483,78 грн.  штрафних санкцій.

14 лютого 2007 року  відповідачем винесене оскаржуване позивачем податкове-повідомлення рішення №0000221701/1, яким податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників визначено в розмірі 119281,98 грн., в тому рахунку 39760,66 грн. –за основним платежем, 79521,32 грн.  –за штрафними санкціями.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши пояснення сторін, суд  дійшов висновку  про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Між позивачем та СПД Мусевичем Б.М. укладено  договори   доручення на закупівлю молока №1  від 01.01.2006р., №1/б від 01.02.06,  та  договори про надання послуг по доставці коров'ячого молока від 01.02.2006р., від 16.04.06.

Виконуючи свої зобов'язання за договорами про надання послуг по доставці  молока від  01.02.2006р., від 16.04.06 позивач, згідно п. 4.1 даних договорів,  забезпечив  СПД Мусевича Б.М. паливно-мастильними матеріалами на загальну суму 256109 грн. Зазначений обов'язок  встановлений  також п. 3.2 договорів доручення на закупівлю молока №1  від 01.01.2006р., №1/б від 01.02.06,  пунктом  3.4 яких визначено, що довіритель зобов'язаний  відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення (відшкодувати ПММ).

Таким чином, вартість ПММ, які надавалися позивачем СПД Мусевичу Б.М.,  за своїм змістом є забезпеченням  повіреного засобами, необхідними для виконання  ним  доручення.

Посилання відповідача на те, що вартість ПММ  є доходом СПД Мусевича Б.М., який підлягає оподаткуванню на  загальній підставі, спростовуються наступним.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів,  вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»,  об'єктом оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), під якою розуміється сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок  або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Нормативне визначення «продажу продукції (товарів, робіт, послуг)»міститься в законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п. 1.31 якого продаж  товарів  - будь-які операції,  що  здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.  Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з  надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Аналіз наведених норм, дає підстави зробити висновок, що на передані  в межах договору доручення товари право власності на них від довірителя до повіреного не переходить, тому такі товари як і їх вартість не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),  а отже  не являються  об'єктом оподаткування в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»і включенню до складу оподатковуваного доходу не підлягають.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач дійшов хибного висновку щодо віднесення  до складу доходу СПД Мусевича Б.М. вартості переданих йому ПММ та наявності у позивача, що є податковим  агентом, податкового зобов'язання по сплаті податку з доходу  фізичних осіб за даною операцією.

Водночас  розділом 2 договору про надання послуг по доставці молока визначений порядок, розмір та форма здійснення розрахунків  за  надані транспортні послуги. Однак можливість передачі виконавцю ПММ в рахунок оплати за  послуги по доставці  молока, договором не передбачено, натомість згідно п. 12 договору забезпечення останнього паливом є необхідною умовою надання послуг, що є предметом договору.

Згідно акту перевірки та рішення №549 про розгляд скарги, однією з підстав донарахування податку з  доходів  фізичних  осіб зазначено невідповідність виду діяльності вказаному в свідоцтві про сплату єдиного податку

Крім того, відповідно до п. 1.3 Порядку   оформлення   результатів   невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА № 327 від 10.08.2005р. (далі –Порядок), за  результатами  проведення  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Згідно п. 2.3.2. Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

    висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

    у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

    зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

    у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

    у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Всупереч викладеному вище, відповідачем в акті перевірки №1-23-00424444 від 15.01.2007р. не зазначено первинних фінансових документів на підставі яких частина коштів, отриманих від позивача  СПД Мусевичем Б.М. відповідно до видаткових касових ордерів,   враховувались як винагорода за послуги по договору доручення, а частина як плата  за послуги по доставці молока,  тоді як у графі «Призначення платежу»всіх зазначених  ордерів  зазначено «За послуги».  Крім того, відповідач  не надав належного нормативно правового обґрунтування підстав  та критеріїв такого розмежування. Водночас, посилань на відсутність у позивача необхідних для проведення перевірки первинних  документів в акті перевірки не міститься.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів факту одержання СПД Мусевичем Б.М. по касовим ордерам коштів саме як оплати послуг по договору доручення на заготівлю молока, а тому посилання на відсутність даного виду  діяльності  у свідоцтві  про сплату єдиного податку, за умов зазначення основним видом діяльності СПД Мусевича Б.М. «Переробка с/г продукції»та «Транспортні  послуги вантажним автомобілем»,  суд вважає необґрунтованим.

З цих же підстав, неправомірним є донарахування податку з  доходів фізичних осіб по господарських операціях проведених  позивачем з СПД Ратушним А.Д. та  СПД  Гнатюком В.Т.

Крім того, суд бере до уваги, що факт  надання послуг по доставці молока та проведення їх оплати позивачем, сторонами в судовому засіданні  не оспорювався. Спір щодо суми виплачених позивачем коштів підприємцям між сторонами  відсутній.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача,  проти яких не заперечував позивач,  щодо підстав  оподаткування на загальній підставі  отриманих СПД Хоминим В.В. винагороди за заготівлю молока в розмірі 17173,80 грн. та ПММ на суму 634 грн., оскільки в свідоцтві про сплату єдиного податку зазначеного підприємця  як види діяльності  надання транспортних послуг та/або діяльність із заготівлі молока  не зазначені. З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог щодо  скасування податкового повідомлення рішення в цій частині слід відмовити.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення №0000221701/1 від 14.02.07 в частині донарахування позивачу 37445,65 грн. основного боргу, 74891,3 грн. штрафної санкції, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно статті 86 вказаного кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, у зв'язку з чим  право позивача  підлягає  захисту відповідно до  положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України.

Судові витрати,  відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України,  підлягають покладенню на сторони.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000221701/1 від 14.02.07 в частині донарахування 37445,65  грн. основного боргу, 74891,30 грн. штрафної санкції.

3.          В задоволенні  вимоги  про скасування податкового повідомлення-рішення №0000221701/1 від 14.02.07 в частині  донарахування 2315,01 грн. основного боргу, 4630,02 грн. штрафної санкції відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України  1, 70 грн. (одна грн. сімдесят коп.)  витрат на державне мито, на користь Відкритого акціонерного товариства «Літиниський молокозавод»(вул. Крупської, 33, смт Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 00424444)  в рахунок відшкодування судових витрат.

5.          Постанову направити  сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 14.06.07 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.