Рішення

від 25.12.2009 по справі 3/140-2054

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2009 р.

Справа № 3/140-2054

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2 (іден. номер НОМЕР_1)

до відповідача: Приватного підприємця "Продекспорт", м. Тернопіль, вул.. Живова, 15А (код ЄДРПОУ 30047671)

про стягнення заборгованості в сумі 14015,20 грн.

за участю представників сторін:   

від позивача:          не з'явився          

від відповідача: не з'явився

          Суть справи:

          До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2   до відповідача Приватного  підприємства «Продекспорт», м. Тернопіль  вул. Живова, 15 А  про стягнення  заборгованості  на суму 14015  грн. 20  коп.

          Судові витрати покласти на  відповідача.

  Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, свого письмового відзиву на позов суду не надав, а тому спір вирішено по наявних у справі документах, в порядку ст.. 75 ГПК України .

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не   здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

01 квітня  2006  року   Приватне підприємство «Продекспорт» (покупець)  та  фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (продавець)  уклали  між  собою   договір постачання  №104,  згідно  якого   продавець  зобов‘язується  передавати (поставити, продати ) товари  у власність  покупця  на  умовах   та в строки, встановлені Договором, а покупець в порядку та  в строки   встановлені   договором зобов‘язується  прийняти   товари  і оплатити  їх.

У відповідності  п.8.1.  протоколу  розбіжностей  до договору   постачання  №104   від 01.04.2006р.,  покупець   проводить  оплату  продавцю  за  реалізований   товар  кожні 14 (чотирнадцять) календарних  днів  за поставлений   товар, який   реалізовано  в цей період.

На  виконання  договору  постачання №104 від   01.04.2006р. 10.09.2007р.  позивач  здійснив  поставку   товару  відповідачу   на суму 20 491  грн. 72  коп.

Факт отримання   відповідачем    товарно-матеріальних   цінностей   підтверджується    накладними, оформлені  належним  чином  підписані  представниками   сторін   та  завірені  їх печатками  (знаходяться  в матеріалах справи).

Відповідач    свої зобов‘язання  частково   не  виконав,  кошти  за поставлений  товар  повністю   не перерахував, у зв‘язку з чим на  день подання  позову виникла  заборгованість  у відповідача перед  позивачем   на суму   14 015 грн. 20   коп., яка  на  день  розгляду  справи  позивачу не  сплачена.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. (ст. 510 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України,   продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

 Оцінивши представлені документальні докази,  господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача боргу на суму 14015 грн. 20 коп.  , документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню .

    Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

    Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 530,  712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 ГК України ,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, вул.. Живова, 15 А (код ЄДРПОУ 30047671) в користь  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2 (іден. номер НОМЕР_1) – 14 015 грн. 20 коп.   боргу,  140 грн. 15 коп. в повернення  витрат по оплаті  державного мита, 236 грн. 00  коп.  в повернення витрат по  оплаті інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу .  Видати наказ.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «29»грудня  2009 року, через місцевий господарський суд.

4. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя