Постанова

від 15.05.2018 по справі 815/3038/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №815/3038/17

касаційне провадження №К/9901/40120/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - Управління) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 (суддя - Потоцька Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді - Федусик А.Г., Яковлєв О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНОД (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0001981406.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що оприбуткування готівки здійснювалось Товариством у відповідності до постанови Правління Національного банку України Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 №637.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 05.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, адміністративний позов задовольнив: скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 26.05.2017 №0001981406, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 80584,50 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що останнє фактичне надходження готівкових коштів у сумі 10000,00 грн. в операційну касу мало місце 18.04.2017. Дана операція була відображена у касовій книзі Товариства, яка ведеться відокремленим підрозділом відповідно до вимог пункту 4.4 статті 4 зазначеного Положення, у зв'язку з чим твердження в акті перевірки щодо неоприбуткування готівкових коштів у встановленому порядку у сумі їх фактичних надходжень 28.04.2017 не відповідає фактичним обставинам справи.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що залишок готівки в касі, що залишається наприкінці робочого дня, має бути оформлений звітом касира, який підтверджує знаходження готівки в касі в позаробочий час. Проте позивачем таких доказів надано не було, а тому суму у розмірі 15963,90 грн. не можна кваліфікувати як залишок на початок дня . Крім того, обставини стосовно того, що останнє надходження готівкових коштів мало місце 18.04.2017, також не підтверджуються належними доказами, оскільки позивачем у їх підтвердження надано лише 16 та 26 аркуш касової книги. Питання того, чи відбувався рух готівкових коштів у період з 18.04.2017 по 28.04.2017, залишилось нез'ясованим.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.05.2018 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 15.05.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідачем було проведено фактичну перевірку Відділення №11 Товариства, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 57, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, за наслідками якої складено акт від 04.05.2017 №0062/24/13/РРО/40040646.

За висновками акту перевірки було встановлено неоприбуткування готівкових коштів у встановленому порядку в касову книгу в сумі їх фактичних надходжень 28.04.2017, що знаходились на місці проведення розрахунків, у розмірі 16116,90 грн. згідно акта зняття залишків готівки, що є порушенням приписів пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На підставі акта перевірки відповідачем 26.05.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001981406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 80584,50 грн.

Відповідно до пункту 2.3 згаданого Положення підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Пунктом 2.6 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з пунктом 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Пунктом 3.1 Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Так, відповідно до пункту 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями (пункт 3.4 Положення).

Відповідно до пункту 3.13 Положення касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання.

При цьому, пунктом 2.8 Положення встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси.

Дійшовши висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що останнє фактичне надходження готівкових коштів мало місце 18.04.2017, а 28.04.2017 фактичних надходжень готівкових коштів не було.

Натомість, з наявного у матеріалах справи витягу касової книги, а саме: сторінки 26 цієї книги, вбачається, що у цей день мали місце як надходження готівки, так і її видача за наслідками операцій з купівлі-продажу валюти.

При цьому, визначених законом документів у підтвердження належного оформлення цих касових операцій у матеріалах справи не міститься. У той же час, їх наявність є обов'язковою для визначення суми, яка може бути ідентифікована як залишок готівки у касі, оприбуткований належним чином.

Крім того, зважаючи на встановлену законодавчу вимогу щодо хронологічного комплектування касових документів, слушними є доводи відповідача про необхідність перевірки належними доказами того факту, що сума у розмірі 15963,90 грн. є залишком готівки, сформованим з врахування надходження готівки ще 18.04.2017 року.

В порушення наведених правових норм, суди попередніх інстанцій дійсних обставин справи щодо походження коштів, кваліфікованих відповідачем як неоприбутковані, не встановили, так само як і факту їх оприбуткування у порядку, встановленому згаданим Положенням.

Принцип всебічності з'ясування обставин вимагає від суду надати правову оцінку кожному доводу, а у випадку неприйняття - навести відповідні аргументи.

Судами попередніх інстанцій не досліджено та не спростовано доводи відповідача про наявність у Товариства достовірних та неспростовних доказів оприбуткування готівки у сумі 16116,90 грн., оскільки матеріали справи містять лише прибутково-видатковий касовий ордер № 7 від 18.04.2017 на суму 10000,00 грн.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, ч. 3 ст. 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна