Постанова

від 13.06.2007 по справі 11/185-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/185-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

13 червня 2007 р.                                                                                Справа № 11/185-07

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбудторг", м. Вінниця   

до                Вінницької митниці , м. Вінниця  

про              скасування податкових повідомлень № 58, № 59 від 11.04.2007р..    

                                                                                                                    Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників сторін:

від позивача          -    Глівінська С.Й., Діденко І.М. за довіреностями;

від відповідача     -     Мавроді Р.Ф., Дуканіна-Барт Г.Д., Терещук А.В. за довіреностями.

СУТЬ   СПОРУ:

Заявлено позов про скасування податкових повідомлень Вінницької митниці № 58 від 11.04.2007р. та № 59 від 11.04.2007р..

Позов мотивовано тим, що митним органом неправильно визначено код УКТЗЕД товару, оскільки роз'яснення листа Держмитслужби, на який посилається відповідач, мають бути застосовані до скла, отриманого флоат-методом, але термічно полірованого, неармованого, у листах, яке не відноситься до скла неармованого з поглинальним, відбивальним або не відбивальним шаром. Окрім того, згідно Закону України «Про митний тариф»до коду товару 7005 21 відноситься скло забарвлене по всій масі (тоноване), матове плаковане або дубльоване чи поліроване  без подальшого оброблення. ТОВ «Вінбудторг»ввозило в Україну звичайне  віконне скло, яке не забарвлене по всій масі, не тоноване і не має ознак полірованого, неармованого скла.

Відповідач проти позову заперечує та вважає спірні податкові повідомлення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Оцінивши подані сторонами докази та заслухавши пояснення учасників судового процесу,  судом встановлено, що згідно Контракту № 1-03/0806S від 03.08.2006р. ТОВ «Вінбудторг»придбало  в фірми «Selebrem Treding ltd»(Англія) флоат-скло та провело його митне оформлення згідно ВМД №№ 401000001/6/013460, 401000001/6/013461, 401000001/6/013462, 401000001/6/013463, 401000001/6/013633, 401000001/6/013634, 401000001/6/013635. Вказаний товар –флоат-скло  декларантом було задекларовано під кодом  УКТ ЗЕД 7005293500, оскільки його технічні характеристики відповідали саме цим ознакам коду УКТ ЗЕД та застосував 10% ставку митного платежу.

Даний товар був ввезений на територію України 04.10.2006р., про що свідчить штемпель Одеської митниці, а 09.10.2006р. розпочав митне оформлення на Вінницькій митниці. Згідно даних Екологічної декларації № 36030 від 29.09.2006р. (порт Іллічівськ) товар був ввезений позивачем під кодом УКТЗЕД 7005293500. Згідно декларації країни виробника (Китай) товар пройшов митне оформлення під кодом 7005.

З пояснень представників митного органу вбачається, що внаслідок вибіркової перевірки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які перевозять, пересилають товари через митний кордон України, була проведена камеральна перевірка ТОВ «Вінбудторг», внаслідок якої виникли спірні податкові повідомлення. Підставою для визначення митним органом неправильності визначення коду УКТЗЕД товару, який ввозився в Україну ТОВ «Вінбудторг»був лист Державної митної служби України від 13.12.2005р. № 11/4-29/15910-ЕП. Представники відповідача пояснили, що декларантом неправильно вказаний код товару, який ним ввезений в Україну, оскільки скло, отримане флоат-методом повинно бути задеклароване під кодом УКТЗЕД 700521, а внаслідок цього повинна бути застосована ставка митного збору у розмірі 15%. З огляду на викладене митний орган провів донарахування податку на додану вартість в сумі 3 313,87 грн., з якої 3 156,07 грн. за основним платежем та 157,8 штрафної санкції, про що виніс податкове повідомлення № 59 від 11.04.2007р. та митного платежу в сумі 16 569,37 грн. з якої 15780,35 грн. основного платежу та 789,02 грн. ввізного мита, про що винесено податкове повідомлення №58 від 11.04.2007р..  

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. З огляду на викладену норму, митний орган не надав суду мотивованого рішення щодо класифікації саме такого товару, який провозився позивачем через митний кордон України. Митний орган, у разі виникнення сумнівів щодо задекларованих у ВМД характеристик товару, визначальних для його класифікації або у разі проведення лабораторних досліджень як обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику та вирішення питання класифікації товару залучається митна лабораторія З цією метою ініціюється підбір проб та зразків товарів, який проводиться відповідно до Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками та документацією визначається КМУ України. Доказів проведення лабораторних досліджень задекларованого скла митний орган не надав.

Відповідно до Положень Міжнародної конвенції Гармонізованої системи опису та кодування товарів (Україна приєдналася 17.05.2002р.) остання включає в себе товарні позиції, субпозиції та віднесені до них цифрові коди. Статтею 3 Конвенції передбачено, що кожна договірна  сторона зобов'язується  використовувати всі товарні позиції та субвенції Гармонізованої системи, а також віднесені до них цифрові коди без будь-яких доповнень та змін. Отже, дані ТН ЗЕД країни експортера ввезеного товару повністю співпадають з товарними позиціями УКТ ЗЕД країни імпортера. Встановлення іншого коду є порушенням Міжнародної системи опису та кодування товару.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. З огляду на викладені обставини справи суд не знайшов ознак проведення камеральної перевірки, оскільки митним органом фактично було здійснено  співвідношення даних ВМД та інформації, яка міститься у листі Держмитслужби від 13.12.2005р. №11/4-29/15910-ЕП. За таких обставин суд вважає  акт №7/4010000000/3 від 10.11.2006р.  таким, що не відповідає вимогам закону, а отже не може бути належною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і  службових осіб. Частина  3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, а отже позов є обґрунтованим, відповідає дійсним обставинам та законодавству, а тому підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 153, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення Вінницької митниці № 58 від 11.04.2007р. та  № 59 від 11.04.2007р..

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбудторг" (вул. К.Маркса, 9,  м. Вінниця, код 30362632, п/р. 26000017410590 ВФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО 302429) 3, 40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

                                                                                Постанова виготовлена в повному обсязі 15.06.2007р.

Суддя                                                    Матвійчук В.В.