Рішення

від 21.05.2018 по справі 289/1979/17

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1979/17

Номер провадження 2/289/109/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Прокопчук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верлоцької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті баби позивачки, залишилось спадкове майно, яке з поміж всього іншого складається земельної ділянки площею 3,0455 га (кадастровий номер 1825081200:01:000:0127) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Верлоцька сільська рада, інших спадкоємців, які б мали право та претендували на зазначене майно немає, а тому просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судовому засіданні позивач не з явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2, що також підтверджує свідоцтво про одруження серії І-ТП № 073216 від 27.09.2001 року) ОСОБА_3, народилась 11 березня 1970 року в с. Верлок, Радомишльського району Житомирської області, де і на даний час зареєстрована та проживає.

Відповідно до свідоцтва про народження позивачки серії І-ТП № 269727 від 08.04.1970 року, що видане Верлоцькою сільською радою Радомишльського району Житомирської області, її батьками є: батько, ОСОБА_2, українець та мати, ОСОБА_4, українка.

17 березня 2005 року померла бабуся позивача, ОСОБА_5, (що підтверджує витяг з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження № 00018248216 від 22.06.2017р.) у віці 79 років в с. Верлок, Радомишльського району Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 309233, що видане повторно Радомишльським районним відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Житомирській області 24.06.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадщину після смерті ОСОБА_5, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, яка зазначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї - прийняла ОСОБА_1, шляхом постійного проживанням без реєстрації з покійною, доглядом за будинком, обробляла земельну ділянку та сплачувала необхідні платежі, отримувала кошти за землю, тощо, що також підтверджує довідка № 313 від 14.06.2017 року з виконавчого комітету Верлоцької сільської радим Радомишльського району Житомирської області.

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті бабусі входить земельна ділянка розміром 3,05 га, (кадастровий номер 1825081200:01:000:0127) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Верлоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала на праві приватної власності померлій ОСОБА_5, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 420630, виданий на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 25 від 21.02.2005 року.

У відповідності до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивачка, як спадкоємиця за законом - не має можливості через те, що вищезазначеному Державному акті немає дати видачі, крім того, не співпадає площа земельної ділянки, а відповідно до положень ЗУ Про нотаріат , такі правовстановлюючі документи не можуть бути прийняті для вчинення нотаріальних дій.

У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .

Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судовим рішенням може визнаватися право власності в порядку спадкування, якщо через відсутність документів не можливо оформити спадщину через нотаріуса.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 16 Цивільного кодексу України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15-16, 328, 1216-1218, 1261, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України та керуючись ст.ст. 4-5, 19, 23, 27, 81, 95, 174-177 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Верлоцької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі, ОСОБА_5, яка померла 17.03.2005 року у віці 79 років в с. Верлок, Радомишльського р-ну Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 3,0455 га (кадастровий номер 1825081200:01:000:0127) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Верлоцька сільська рада, що належала померлій бабусі, ОСОБА_5, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 420630, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 25 від 21.02.2005 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Суддя І. М. Невмержицький