Рішення

від 21.05.2018 по справі 289/142/18

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/142/18

Номер провадження 2/289/302/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Прокопчук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Лутівського старостинського округу, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті спадкодавці ОСОБА_3, залишилось спадкове майно, яке з поміж всього іншого складається з земельної ділянки площею 1,2579 га (кадастровий номер 1825085500:03:000:0103) та земельної ділянки площею 0,3301 га (кадастровий номер 1825085500:05:000:0360) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Лутівська сільська рада, що належали померлій ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-546 від 20.03.2007 року, які вона в свою чергу успадкувала після смерті свого чоловіка, ОСОБА_4, однак за життя так і не зареєструвала своє право власності на дане майно, інших спадкоємців, які б мали право та претендували на зазначене майно немає, а тому просили суд визнати за ними право власності на спадкове майно в рівних частинах.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не з явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та просив зменшити позовні вимоги, щодо визнання права власності на спадкове майно за позивачкою ОСОБА_2, оскільки остання померла 23.03.2018 року, про що надав відповідні докази.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 19 січня 2011 року у віці 82 років в с. Лутівка, Радомишльського району Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 293259, що видане повторно Радомишльським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Житомирській області 06.10.2016 року.

В шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3, позивачі як спадкоємці за законом, у відповідності до ст. 1269 ЦК України, подали заяви про прийняття спадщини до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області, за результатами якої, нотаріусом було заведено спадкову справу під № 61/2011.

Позивачі вже оформили частину спадщини по 1/2 частині кожному, що залишилася після смерті ОСОБА_3, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в с. Лутівка, Радомишльського району Житомирської області по вул. В.Лутовецька, № 22 - даний факт підтверджують Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-220 від 07.06.2017 року та № 2-270 від 21.06.2017 року й Витяги з ДРРПНМ про реєстрацію права власності № 88979400 від 07.06.2017р. та № 90215875 від 21.06.2017р.

Крім вищевказаного будинку, до складу спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3А, входять дві земельні ділянки загальною площею 1,59 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лутівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що належали ОСОБА_4 (який помер 10.11.2005 року), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 227701 від 11 березня 2005 року, які у свою чергу успадкувала померла, ОСОБА_3, що підтверджує Свідоцтво про право на спадщину за законом № 1-546 від 20.03.2007 року, однак за життя не виготовила на себе необхідний правовстановлюючий документ.

Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки позивачі, як єдині спадкоємиці за законом (ст. 1261 та ст. 1266 ЦК України) - не мали можливості через те, що оригінал вищезгаданого Свідоцтва про право на спадщину за законом та оригінал Державного акту вважається втраченим, крім того, хоча покійна ОСОБА_3 і успадкувала вищезазначені земельні ділянки, проте не зареєструвала в свій час право власності на дане спадкове майно (дані земельні ділянки ще й досі рахуються за покійним ОСОБА_4), до того ж, у даному державному акті, неправильно вказана площа земельних ділянок, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину. Роз'яснення державного нотаріуса від 29.11.2017 року за № 1175/01-16 - додається.

У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .

Згідно до п. 23 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 16 Цивільного кодексу України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15-16, 328, 1216-1218, 1261, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України та керуючись ст.ст. 4-5, 19, 23, 27, 81, 95, 174-177 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лутівського старостинського округу, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 19.01.2011 року в с. Лутівка, Радомишльського району Житомирської області, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 1,2579 га (кадастровий номер 1825085500:03:000:0103) та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3301 га (кадастровий номер 1825085500:05:000:0360) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Лутівська сільська рада, що належали померлій ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-546 від 20.03.2007 року, які вона в свою чергу успадкувала після смерті свого чоловіка, ОСОБА_4, однак за життя так і не зареєструвала своє право власності на дане майно.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Лутівського старостинського округу, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Суддя І. М. Невмержицький