Рішення

від 24.05.2018 по справі 731/158/18

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/158/18

Провадження №2/731/101/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року Варвинський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді МОЦЬОРА О.В.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2018 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, яким просить визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 4,45 умовних кадастрових гектари, що розташована на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 та яку успадкував після її смерті ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, не оформивши своїх спадкових прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її мати ОСОБА_3. На момент смерті вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4, який був спадкоємцем після її смерті, прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер і ОСОБА_4. За життя батько склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області 02 липня 1996 року і зареєстровано в реєстрі за реєстровим номером 17. Відповідно до заповіту все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_4 заповідав їй - ОСОБА_1. Спадщину після смерті ОСОБА_4 вона прийняла. Про належну покійній матері земельну частку (пай) вона дізнались не одразу, так як сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданий на її ім'я, було втрачено. Дублікат сертифіката отримати неможливо. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказану земельну частку (пай), через що вона і змушена звертатися до суду з вимогою про визнання права на успадковане майно.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без участі позивача та без його участі, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а також просить приєднати до матеріалів справи додаткові докази (а.с. 64).

Представник відповідача Антонівської сільської Варвинського району Чернігівської області в судове засідання не з'явився. Від селищного голови Якименка В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника селищної ради, згідно якої вони не заперечують проти задоволення позовних вимог (а.с. 29).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 12, 13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її чоловік ОСОБА_4, але спадкових прав не оформив.

Відповідно до заповіту від 02 липня 1996 року, посвідченого секретарем виконкому Антонівської сільської Ради народних депутатів та зареєстрованого в реєстрі за № 17, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповідав ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в рівних частинах (а.с. 37).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 68, 35).

Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька прийняла, що підтверджується заявою про прийняття спадщини від 23 травня 2008 року (а.с. 32), заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 33) та свідоцтвами про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку, земельну ділянку та грошові вклади (а.с. 39, 40, 41).

При цьому ОСОБА_7 12 лютого 2009 року подав до нотаріальної контори заяву, відповідно до якої спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 ні за заповітом, ні за законом не приймав, на неї не претендує і до суду з приводу визначення додаткового строку для прийняття спадщини звертатись не має наміру (а.с. 34).

20 березня 2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 звернувся до Прилуцької міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу на ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) (а.с. 42), але того ж дня отримав відмову у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 14, 43).

Згідно довідки міжрайонного управління у Варвинському та Срібнянському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № О-144/0-0.191-154/146-17 від 03 листопада 2017 року згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Антонівській сільській раді Варвинського району Чернігівської області ОСОБА_3 був виписаний (та виданий) сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2; назва КСП - 1-ше Травня ; розмір земельної частки (паю) становить 4,45 умовних кадастрових гектари (а.с. 15).

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14 лютого 1992 року N 2114-XII пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат на земельну частку (пай).

Виходячи зі змісту ст. 5 ЦК України до правовідносин застосовується те законодавство, яке діяло на час їх виникнення.

Зважаючи на те, що смерть спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулась у 1994 та 2008 році відповідно, суд вважає за необхідне керуватись матеріальними нормами ЦК УРСР та нормами ЦК України в редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин.

Стаття 524 ЦК УРСР визначає можливість спадкоємства за законом і за заповітом, та вказує, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини відповідно до ст. 525 ЦК УРСР визнається день смерті спадкодавця, а місцем згідно ст. 526 ЦК УРСР - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Зі змісту цієї норми вбачається, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не приймати її.

Позивач ОСОБА_1 виявила свою волю на прийняття спадщини шляхом визнання за нею права на спадкове майно.

Отже, право на земельну частку (пай), яке належало за життя померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, було успадковано в складі всієї спадкової маси її чоловіком ОСОБА_4, а після смерті останнього - їхньою дочкою ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається, що інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_7, спадщину після смерті свого батька не приймав і не претендує на неї.

Відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 328 ЦК України, ст. ст. 206, 247, 263-265, 273, 354, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2) до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області (юридична адреса: 17621, Чернігівська область, Варвинський район, с. Антонівка, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 04414980) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектари, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, яку успадкував після її смерті ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, не оформивши своїх спадкових прав.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Моцьор О.В.