Рішення

від 25.01.2018 по справі 631/2002/16-ц

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/2002/16-ц

провадження № 2/631/147/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року селище міського типу ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПРОСЯНСЬКОЇ ОСОБА_5 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПРОСЯНСЬКОЇ ОСОБА_5 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (вхідний № 6337/16-вх від 18.11.2016 року), на обґрунтування якого зазначено, що 01.10.2014 року померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 457588 від 03.10.2014 року), яка є матір'ю позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 Після її смерті залишилась спадщина у виді 6 земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Крім позивачів, інших спадкоємців у померлої немає, так як 22.02.2008 року помер батько позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 (свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 140034 від 22.02.2008 року), а 10.09.2008 року - батько ОСОБА_4 - ОСОБА_9 (свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 179998 від 11.09.2008 року). 15.11.2016 року позивачі звернулись до Нововодолазької державної нотаріальної контори з проханням видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом, але нотаріусом було винесено відповідні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском строків прийняття спадщини. Просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки всі вони пропустили строк з поважних причин. Так, позивач ОСОБА_2 не проживав в селищі міського типу ОСОБА_1 Харківської області, а мешкає в місті Городище Городищенського району Черкаської області, не підтримує стосунків з іншими спадкоємцями (позивачами у справі) та не мав жодної інформації про місце та час відкриття спадщини; позивач ОСОБА_3 на момент смерті матері фактично проживала з нею однією сім'єю, вела спільне господарство та несла витрати на її поховання, а тому фактично прийняла спадщину; а позивач ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини була обмежена у дієздатності внаслідок того, що була неповнолітньою (а. с. 3 - 9).

Розпорядженням керівника апарату суду № 436 від 22.08.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи й згідно відповідному протоколу справу передано до розгляду головуючому судді Мащенко С. В. (а. с. 49, 50, 51).

09.11.2017 року представник позивачів ОСОБА_10 звернулись до суду із відповідною заявою (вхідний № 3267/17-вх) про витребування доказів по справі, а саме: у приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 копії заповіту, складеного померлою 01.10.2014 року ОСОБА_6, - яка задоволена й копія заповіту витребувана, долучена до матеріалів справи та досліджена в ході судового розгляду (а. с. 70 - 71, 79).

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомили, однак надали суду спільну заяву, зареєстровану за вхідним № 398/18-вх від 25.01.2018 року, з проханням справу розглянути за їх відсутності, зазначивши, що позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити (а. с. 76).

Представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідчених довіреностей (бланки серії НВІ 392536, НМТ 172793, НВА 027146) у судове засідання також не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомила, однак надала заяви, зареєстровані за вхідним № 2494/17-вх від 27.09.2017 року, № 4010/17-вх від 13.12.2017 року та 398/18-вх від 25.01.2018 року, з проханням справу розглянути за її відсутності та відсутності її довірителів, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також надавши й письмові пояснення по обставинах справи, які полягають у посиланні на постанову Верховного Суду України у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 року щодо визнання поважною причиною для призначення додаткового строку на прийняття спадщини необізнаність спадкоємця в ракурсі здійснення нотаріусом відповідних дій щодо їх повідомлення у разі наявності заповіту спадкодавця (а. с. 54, 55, 57, 74 - 76, 60 - 62).

Представник відповідача - ПРОСЯНСЬКОЇ ОСОБА_5 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - у судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки не повідомив, однак від сільського голови надійшов лист, зареєстрований за вхідним № 2488/17-вх від 27.09.2017 року, з проханням справу розглянути за їх відсутності (а. с. 53).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій ОСОБА_1 та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно Свідоцтва про смерть (серії І-ВЛ № 457588), виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_6 померла 01.10.2014 року у віці 72 років у селищі міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що 03.10.2014 року складено відповідний актовий запис № 198 (а. с. 16).

Зі Свідоцтва про народження (серії V-УР № 1236397), виданого 11.06.1965 року Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, вбачається, що ОСОБА_2 народився 18.05.1965 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 11.06.1965 року зроблено відповідний запис за № 24, та його батьками зазначено тільки матір - ОСОБА_12 (а. с. 18).

Відповідно до Свідоцтва про народження (серії І-ВЛ № 275816), виданого 13.03.1973 року Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_13 народилась 01.02.1973 року, про що в книзі реєстрації актів про народження 13.03.1973 року зроблено відповідний запис за № 7, та її батьками зазначені: ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а. с. 20, 78).

Згідно Свідоцтва про шлюб (серії І-ВЛ № 246182), повторно виданого 06.12.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, 29.11.1997 року зареєстрували шлюб, про що в той же день складено відповідний актовий запис № 111. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_14, дружини - ОСОБА_14 (а. с. 22).

Отже, з наведеного суд робить висновок, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідним сином та донькою відповідно померлої ОСОБА_6

Зі Свідоцтва про народження (серії І-ВЛ № 153651), повторно виданого 25.10.2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_4 народилась 02.08.1998 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 17.08.1998 року зроблено відповідний запис за № 6, та її батьками зазначено громадян України: ОСОБА_9 та ОСОБА_15 (а. с. 19).

З ОСОБА_16 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00017290074, сформованого 05.11.2016 року о 09 годині 29 хвилин 18 секунд, убачається, що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис щодо реєстрації 31.08.1975 року актового запису про народження ОСОБА_9 (актовий запис за № 00014949640 від 10.06.2010 року), батьками якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а. с. 23).

Відповідно до Свідоцтва про смерть (серії 1-ВЛ № 179998), виданого 11.09.2008 року Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_9 помер 10.09.2008 року у віці 33 років в селі Просяне Нововодолазького району Харківської області, про що 11.09.2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 36 (а. с. 15).

Таким чином, зазначеними документами доведено, що позивач ОСОБА_4 є рідною онукою померлої ОСОБА_6, якій на час смерті спадкодавця було п'ятнадцять років та її батько - син померлої - на час смерті своєї матері також помер.

Як убачається зі Свідоцтва про одруження (серії І-ВЛ № 103308), повторно виданого 03.03.2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружились 29.01.1972 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження в той же день зроблено відповідний запис за № 5. Прізвища після одруження подружжя Дегтяренко (а. с. 21).

Згідно Свідоцтва про смерть (серії І-ВЛ № 140034), виданого Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_8 помер 22.02.2008 року у віці 65 років у селі Просяне Нововодолазького району Харківської області, про що 22.09.2008 року складено відповідний актовий запис за № 05 (а. с. 17).

Отже, з наведеного суд робить висновок про те, що чоловік померлої ОСОБА_6

на час її смерті вже був неживий.

14.04.2011 року на ім'я ОСОБА_6 було видано Державні акти на право власності на земельну ділянку (серії ЯЛ № 090054 та ЯЛ № 090053), відповідно до яких вона є власником земельних ділянок, площею 0,6416 гектарів (кадастровий № 6324284000:03:001:0643) та 4,0682 гектарів (кадастровий № 6324284000:01:001:0571), розташованих за межами населеного пункту на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Зазначені Державні акти видано на підставі розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 02.09.2009 року № 574 (а. с. 24, 25).

28.04.2011 року на ім'я ОСОБА_6 було видано Державні акти на право власності на земельну ділянку (серії ЯЛ № 090051 та ЯЛ № 090052), відповідно до яких вона є власником земельних ділянок, площею 4,1650 гектарів (кадастровий № 6324284000:02:002:0630) та 0,7699 гектарів (кадастровий № 6324284000:02:002:0631), розташованих за межами населеного пункту на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Зазначені Державні акти видано на підставі розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 07.07.2009 року № 437 (а. с. 26, 28).

28.04.2011 року на ім'я ОСОБА_6 було видано Державні акти на право власності на земельну ділянку (серії ЯЛ № 090050 та ЯЛ № 090049), відповідно до яких вона є власником земельних ділянок, площею 0,7699 гектарів (кадастровий № 6324284000:02:002:0625), та 4,2410 гектарів (кадастровий № 6324284000:02:002:0624), розташованих за межами населеного пункту на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Зазначені Державні акти видано на підставі розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 07.07.2009 року № 438 (а. с. 27, 29).

Наведеним доведено, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 в неї існувала в наявності спадкова маса у виді відповідних земельних ділянок, що належали померлій на праві власності.

15.11.2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись до державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_17 із заявами про видачу їм (кожному окремо) свідоцтва про право на спадщину на відповідні земельні ділянки, що залишились після смерті ОСОБА_6 (а. с 31-32, 33-34, 35-36).

Як убачається з постанов Завідувача Нововодолазької Державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_17 (вихідний № 840, 841 та 842 від 15.11.2016 року) ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному окремо) відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належить ОСОБА_6, померлій 01.10.2014 року, у зв'язку із неподанням заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого Цивільним кодексом України (а. с. 30, 37, 38).

З акту, складеного депутатом округу № 14 Нововодолазької селищної ради ОСОБА_16 20.05.2015 року в присутності свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, вбачається, що ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_6 фактично проживала за адресом: вулиця 40 років Перемоги, будинок № 49, селище міського типу ОСОБА_1 Харківської області,- однією сім'єю із своєю матір'ю, вела з нею спільне господарство та понесла витрати на поховання (а. с. 39).

Відповідно до відомостей, що містяться в Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 49631656, виданої 27.10.2017 року об 11 годині 07 хвилин Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту ОСОБА_6, померла 01.10.2014 року, у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 67).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори/) № 49631609, виданої 27.10.2017 року об 11 годині 06 хвилин Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту ОСОБА_6 у Спадковому реєстрі знайдено інформацію щодо складеного заповіту ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, й зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 46258114 (номер у реєстрі нотаріальних дій 135), який посвідчено 27.01.2009 року приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 (а. с. 68).

З ОСОБА_19 про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 18266065, виданого 27.01.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_11, вбачається, що нею до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис щодо реєстрації посвідченого 27.01.2009 року заповіту ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (номер у спадковому реєстрі 46258114 та номер у реєстрі нотаріальних дій 135) (а. с. 79 зворот).

Відповідно до змісту заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 27.01.2009 року (бланк серії ВМВ № 189236) та зареєстрованого в реєстрі за № 135, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на випадок її смерті зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона матиме право за законом чи за заповітом, в тому числі належний їй на праві особистої власності житловий будинок № 9 з надвірними будівлями, що знаходиться по вулиці Гоголя у селі Просяне Нововодолазького району Харківської області, вона заповідає донці - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 79).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 1216 цього кодексу визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частини 1 статті 1217 зазначеного вище кодексу).

З огляду на зміст статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. При цьому приписами статті 1258 цивільного кодифікованого закону України роз'яснено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього кодексу.

Частина 1 статті 1233 та частина 2 статті 1236 Цивільного кодексу України обумовлюють, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті й заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Зі змісту заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 27.01.2009 року (бланк серії ВМВ № 189236) та зареєстрованого в реєстрі за № 135, вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження щодо усього належного їй майна, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також щодо всього того, на що вона матиме право за законом чи за заповітом на час своєї смерті на користь єдиної спадкоємиці - своєї доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 79).

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишила заповіт щодо усього належного їй майна, право на прийняття спадщини після її смерті має визначена у ньому спадкоємиця, тобто позивач ОСОБА_3

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати особисто нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 та 2 статті 1269 зазначеного вище кодексу).

Частини 1 та 2 статті 1270 Цивільного кодексу України передбачають, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями. Строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

При цьому, як визначено у частина 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового кодифікованого акту часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Одночасно із цим, якщо спадкоємиця не прийняла спадщину за заповітом впродовж шести місяців з часу відкриття спадщини, то право на її прийняття мали спадкоємці померлої за законом впродовж ще трьох місяців після цього.

Однак, жоден зі спадкоємців не вчинив дії, які б свідчили про прийняття спадщини у визначений законом строк, а тому й звернулись у суд із цим позовом.

Відповідно до правил, обумовлених частиною 1, 2 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємиць протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Але за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Крім того, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що право на визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, в першу чергу, при зазначених обставинах, має спадкоємиця померлої за заповітом - її донька - ОСОБА_3

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_3 впродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, тобто у період з 01.10.2014 року по 01.04.2015 року, не прийняла її з об'єктивних причин, викликаних її фактичним постійним проживанням разом із спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, однак без офіційної реєстрації, а тому суд приходить до висновку про те, що строк для прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин і вважає за можливе надати додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, тобто протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили. В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Позивачі, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагають компенсації (відшкодування) понесених ними і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1236, 1258, 1259, 1265, 1268 - 1270 та 1272 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 83, 89, 128 - 131, 133, 141, 211, 214, частиною 1 статті 223, статтею 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 і пунктами 8, 9 й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПРОСЯНСЬКОЇ ОСОБА_5 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк, достатній для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її матері - ОСОБА_6 , померлої 01.10.2014 року, - протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_2, місце проживання чи перебування (провулок Шмідта, будинок № 7, місто Городище Городищенського району Черкаської області, 19500), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1), паспорт громадянина України (серія НС № 036051);

Позивач : ОСОБА_3, місце проживання чи перебування (вулиця Морозова, будинок № 43, селище міського типу ОСОБА_1 Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_2), паспорт громадянина України (серія МК № 892612);

Позивач : ОСОБА_4, місце проживання чи перебування (провулок Руставелі, будинок № 7, гуртожиток, місто Харків, 61001), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_3), паспорт громадянина України (серія МТ № 360711);

Відповідач : ПРОСЯНСЬКА ОСОБА_5 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження (вулиця Піонерська, будинок № 1, село Просяне Нововодолазького району Харківської області, 63230), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04398040).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику й оголошено публічно 25.01.2018 року.

Повне рішення складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 05.02.2018 року.

Суддя: С. В. Мащенко