Рішення

від 26.04.2018 по справі 759/19657/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19657/17

пр. № 2/759/3373/18

26 квітня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: П'ятничук І.В.,

з участю секретарів: Немировської А.М., Медвідчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торуфа-Україна

про стягнення заборгованості по заробітній платі та звільнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ Торуфа-Україна та просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі з 01.03. 2017 року по 12.12.2017 р. в розмірі 6440 грн. та звільнити його з посади водія ТОВ Торуфа-Україна з 12.12.2017 року на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КзПП України (за згодою сторін), з приведенням даного запису в трудову книжку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що він відповідно до наказу №5-к від 04.11.2016 р. був прийнятий на посаду водія в ТОВ Торуфа-Україна з 07.11.2016 року, за основним місцем роботи, а наказом №5-1к від 30.12.2016 року переведений на 4 години на день при 5-денному робочому тижні з 01.01.2017 року, з посадовим окладом згідно штатного розкладу. У зв'язку з постійною зміною керівників з 08.08.2017 року по грудень 2017 року йому (позивачу) та іншим співробітникам ТОВ Торуфа-Україна відповідач перестав нараховувати та виплачувати заробітну плату, при цьому не віддають трудові книжки. 07.12.2017 року позивач направив на адресу відповідача заяву про звільнення з посади водія за згодою сторін, що передбачено п.1 ч.1 ст. 36 КзПП України, оскільки знайшов собі іншу роботу, однак, жодної відповіді він не отримав, в зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх законних прав.

Позивач ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частина 1 ст. 4, ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу №5-к від 04.11.2016 р. був прийнятий на посаду водія з 07.11.2016 року, за основним місцем роботи, з посадовим окладом згідно штатного розкладу, а наказом № 5-1к від 30.12.2016 року він був переведений на неповний робочий день:4 години на день при 5-денному робочому тижні, на посаду водія з 01.01.2017 року, з посадовим окладом згідно штатного розкладу (а.с.2).

07.12.2017 року позивач ОСОБА_1 направив рекомендованим листом на адресу відповідача - ТОВ Торуфа-Україна заяву про звільнення з роботи на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КзПП України та виплату заборгованості по зарплаті (а.с.8), однак жодної відповіді на свою заяву не отримав.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частина 1 ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частини 4 та 5 ст. 97 КЗпП України, ч. 3 ст. 15 Закону України Про оплату праці передбачено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про оплату праці своєчасність та обсяги заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства по оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної з нього заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ТОВ Торуфа-Україна вищевказаних вимог законів України дотримано не було, була нарахована, але не виплачена заробітна плата позивачу ОСОБА_1 в розмірі 6440 грн. тому вимоги в даній частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 про звільнення його з посади водія ТОВ Торуфа-Україна з 12.12.2017 року на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КзПП України, оскільки згідно роз'яснень у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року,при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ч.1 ст. 36 КзПП України (за угодою сторін), договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 644 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст. ст.21, 36, 94, 97, 115, 116, 233 Кодексу законів про працю України, Законом України Про оплату праці , т..ст. 10, 11,13, 19, 141, 280-282, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торуфа-Україна про стягнення заборгованості по заробітній платі та звільнення - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торуфа-Україна , код ЄДРПОУ 40110880, м.Київ 03680 вул. Сім'ї Сосніних, 3, оф.417 на користь ОСОБА_1, проживаючого в в АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 6440 (шість тисяч чотириста сорок) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торуфа-Україна , код ЄДРПОУ 40110880, м.Київ 03680 вул. Сім'ї Сосніних, 3, оф.417 на користь держави судовий збір в розмірі 644 грн.(шістсот сорок чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя І.В.П'ятничук