Рішення

від 21.05.2018 по справі 904/1231/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1231/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Кутової М.О.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Синтез-Плюс", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 249 962, 93 грн.

Представники:

Від позивача Король С.О. довіреність від 30.05.18 р. адвокат

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 133 538, 22 грн., що складають суму заборгованості за договором транспортного експедирування № 318 від 16.01.2017 року; 41 993, 27 грн. - пені; 53 979, 48 грн. - річних; 20 236, 59 грн. - інфляції грошових коштів.

За клопотанням позивача розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, про що вказано в ухвалі від 24.04.2018 року, в якій вирішено питання про відкриття провадження у даній справі.

За клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено до 21.05.2018 року.

В строки, встановлені судом в ухвалах від 29.03. та 24.04.2018 р., відповідач відзив на позов не надав, представник останнього в судове засідання не з'явився.

21.05.18 р. від відповідача через канцелярію господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на заходи, які впроваджуються останнім з метою врегулювання даного спору мирним шляхом.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи про те, що на даний час переговори з відповідачем відносно врегулювання спору не ведуться.

З огляду на відсутність документального підтвердження обставин, викладених відповідачем, наданих усних пояснень представника позивача у судовому засіданні, господарський суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи.

21.05.2018 року у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (Експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Синтез-Плюс" (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 318.

За умовами вказаного вище договору, (п.1.1.), Експедитор (позивач у даній справі) взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта (відповідача) виконати послуги з організації перевезення зернових та олійних культур, зазначених Клієнтом залізничним транспортом, а також виконати інші дії, необхідні для виконання обов'язків за цим договором і узгоджених з Клієнтом.

Згідно ч.1. статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Відповідно до п.3.1. договору, вартість послуг визначається сторонами на договірній основі і вказується в Додаткових угодах та/або рахунках.

17.01.2017 року між сторонами підписана додаткова угода № 2 до договору, відповідно до якої Експедитор зобов'язується від імені та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів Клієнта залізничним транспортом згідно заявки Клієнта, а саме кукурудзи в кількості 195,000 тон/3 вагонів зі станції відправлення Ічня Південної залізниці до станції призначення Миколаїв-Вантажний (експ) Одеської залізниці.

Комплексна ставка з організації перевезень вантажів Клієнта встановлюються за одну тонну вантажу і становить - 354,52 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно рахунку № 95 від 19.01.17р., копія якого міститься в матеріалах справи, вартість вантажу 195,000 тон становить 69 131,40 грн.

01.02.2017 року між сторонами підписана додаткова угода № 3, згідно якої Експедитор зобов'язується від імені та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень вантажів Клієнта залізничним транспортом згідно заявки Клієнта, а саме кукурудзи (врожай 2016 року) в кількості 325,000 тон/5 вагонів зі станції відправлення Талалаївка Південної залізниці до станції призначення Одеса-Порт (експ.) Одеської залізниці.

Комплексна ставка з організації перевезень вантажів Клієнта встановлюються за одну тонну вантажу і становить - 398,86 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно рахунку № 200 від 01.02.2017 р. копія якого залучена до матеріалів справи, вартість вантажу 325,000 тон становить 129 629,50 грн.

Зазначені вище додаткові угоди є невід'ємною частиною договору транспортного експедирування № 318 від 16.01.17 р.

Пунктом 4.4. договору, сторони погодили, що за результатами кожного перевезення або за визначений період сторони складають та підписують акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому вказується вартість винагороди Експедитора та сума витрат, здійснених Експедитором. Акт виконаних робіт/наданих послуг готується Експедитором.

Акт виконаних робіт/наданих послуг за послуги, надані в поточному місяці надається Клієнту до завершення цього місяця та може датуватись останнім днем цього місяця. Не повернення Клієнтом спрямованого йому для підписання акту виконаних робіт/наданих послуг та ненадання письмових заперечень на нього в 10-ти денний термін з дня отримання, визнається сторонами як згоду Клієнта з актом виконаних робіт/надання послуг (підписання акту виконаних робіт/надання послуг Клієнтом без заперечень) і прийняття вказаних в ньому робіт та послуг.

Виконуючи умови договору та додаткових угод до нього, позивач надав підприємству відповідача транспортно-експедиторські послуги з організації перевезень залізничним транспортом вантажів відповідача на загальну суму 212 669,62 грн., про що свідчать акти виконаних робіт № 98 від 26.01.17 р., № 208 від 06.02.17 р., № 211 від 06.02.17 р. (а.с.20, 25, 27).

Вказані вище акти підписані обома сторонами без заперечень та скріплені печатками.

Згідно зі статтею 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

У п.4.1. договору, сторони погодили, що оплата послуг/робіт/витрат проводиться Клієнтом на умовах 100% передоплати, на підставі рахунків Експедитора протягом 2-х банківських днів з моменту передачі рахунків Клієнту шляхом відправлення його копії на електронну адресу, вказану у п.8.3. договору. Валюта розрахунків по договору - гривня.

Разом з тим, сторони окремо, у додаткових угодах передбачили, що остаточний розрахунок за надані послуги Клієнт здійснює на підставі актів виконаних робіт (надання послуг) або рахунків Експедитора протягом 3-х банківських днів з дня їх отримання.

Для оплати наданих експедиторських послуг, позивачем були сформовані наступні рахунки: № 95 від 19.01.17 р., № 257 від 10.02.17 р., № 211 від 06.02.17 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором, здійснивши розрахунки за надані експедиторські послуги частково, на загальну суму 79 131,40 грн. (а.с. 30-31).

Заборгованість на спірну суму, підтверджена сторонами в акті звіряння станом на 31.12.2017 року (а. с. 34).

Доказів виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг в сумі 133 538,22 грн., на момент розгляду спору, відповідач не наддав

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.1 договору, сторони в договорі встановили інший розмір річних, що складає 35%.

Відповідно до наданого розрахунку 35% річних за період прострочення з 10.02.17 р. по 21.03.18 р., що здійснений з врахуванням часткових проплат, складає 53 979,48 грн.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як вбачається із наданого розрахунку, позивачем здійснювалось нарахування інфляції з місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за період прострочення з березня 2017 року по лютий 2018 р. в сумі 18 900,61 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За порушення строків оплати, сторонами у договорі передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0.1% від несплаченої суми за кожен день прострочення (5.1 договору).

Крім того, у вказаному вище пункті узгоджено, що штрафні санкції за невиконання грошових зобов'язань нараховуються протягом всього строку прострочки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3, зазначеного вище Закону передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно наданого позивачем розрахунку, який здійснено з врахуванням вимог зазначеного вище Закону, пеня за період прострочення з 10.02.17 р. по 21.03.18 р., з врахуванням часткових проплат, складає 41 993,27 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Керуючись статтями 526, 549, 625, 610, 611, 929, 931 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Синтез-Плюс" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 23 А, код ЄДРПОУ 36254709) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (04073, м. Київ, проспект Московський (Степана Бандери), буд. 9-В, код ЄДРПОУ 40001366) 133 538 (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять вісім гривень) 00 коп. основного боргу, 53 979 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень) 48 коп. річних, 18 900 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот гривень) 61 коп. інфляції грошових коштів, 41 993 (сорок одну тисячу дев'ятсот дев'яносто три гривні) 27 коп. пені, 3726 (три тисячі сімсот двадцять шість гривень) 72 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 25.05.2018

Суддя І.Ф. Мельниченко