Ухвала
від 21.05.2018 по справі 913/887/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua


У Х В АЛ А

21 травня 2018 року Справа № 913/887/16

Провадження №12пн/913/887/16

За позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СКМ", м. Антрацит Луганської області

до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Cєвєродонецьк Луганської області

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Гулевич В.В.

В присутності представника відповідача Горболиса О.А., за довіреністю від 19.12.2017 № 2;

- розгляд заяви стягувача - ТОВ "СКМ" про зміну способу виконання рішення суду від 03.10.2016 у справі № 913/887/16.

У відповідності до відомостей, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" щодо справи № 913/887/16, останню 18.05.2018 надіслано до Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням касаційних скарг ПрАТ "Єнакієвський металургійний завод", м.Маріуполь Донецької області та ПрАТ "Донецьккокс", м.Маріуполь Донецької області на ухвалу ДАГС від 17.10.2017.

Таким чином справа № 913/887/16 знаходиться поза межами суду, втім заяву стягувача - ТОВ "СКМ" про зміну способу виконання рішення суду від 03.10.2016 розглянуто по суті на підставі документів справи-замінника, що передбачено п. 2.7.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ДСА України від 20.02.20133 № 28.

Дослідивши матеріали зазначеної заяви, вислухавши представника відповідача, суд дійшов до наступного.

Так, рішенням господарського суду від 03.10.2016 позовні вимоги ТОВ "СКМ" задоволено, зобов'язано відповідача ПрАТ "Краснодонвугілля" повернути позивачу майно загальною вартістю 2116775,57 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 31751,64 грн.

02.11.2016 господарським судом видані накази від 31.10.2016 у справі № 913/887/16 про примусове виконання рішення.

Ухвалою суду від 03.07.2017 змінено спосіб виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2016, про що видано наказ від 03.05.2017 про примусове виконання ухвали.

Не погодившись з ухвалою господарського суду від 03.07.2017 відповідач - ПрАТ "Краснодонвугілля" звернувся з апеляційною скаргою та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Втім, постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Краснодонвугілля" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2017 та ухвалу господарського суду від 03.07.2017 скасовано, і справу № 913/887/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвалою від 05.10.2017 суд призначив до розгляду заяву про зміну способу виконання рішення на 17.10.2017, втім, у зв'язку з надходженням скарг на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.20174, провадження у справі неодноразово зупинялось до повернення матеріалів справи до господарського суду Луганської області.

10.05.2018 матеріали справи № 913/887/16 надійшли з касаційної інстанції до господарського суду Луганської області.

Як було вказано вище, справу № 913/887/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі у жовтні 2017 року, тобто під час дії ГПК України у редакції Кодексу від 06.11.1991.

Статтею 121 ГПК України передбачалось, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за заявою сторони виконавчого провадження може змінити спосіб та порядок його виконання.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII.

У відповідності до п. 9 Перехідних положень чинного ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зокрема, ст. 331 ГПК України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Також, 17.10.2017 на адресу господарського суду Луганської області від позивача - ТОВ "СКМ" надійшли клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сєвєродонецького МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області та клопотання про витребування від нього матеріалів виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи, рішення господарського суду від 03.10.2016 у справі № 913/887/16 про повернення позивачу майна загальною вартістю 2116775,57 грн. набуло законної сили та на його виконання видано наказ від 31.10.2016.

26.01.2017 державним виконавцем Сєвєродонецького МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області за цим наказом відкрито ВП № 53283421.

Однак, 20.03.2017 виконавчою службою повернуто виконавчий документ стягувачу, про що прийнято відповідну постанову з посиланням на те, що визначене в рішенні суду майно знаходиться на території, яка входить до переліку населених пунктів (зона АТО), та на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2017; виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. У зв'язку з викладеним виконавчий документ повернуто стягувачу за неможливістю виконання.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Підставою для цього законодавцем передбачено існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 5 ст. 310 ГПК України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2017 зазначено, що:

- у випадку задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна на стягнення його вартості судам слід з'ясувати чи фактично не змінюється спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України;

- суд не з'ясував наявність обставин, що утруднюють чи перешкоджають виконанню рішення суду, пославшись лише на постанову ВДВС від 20.03.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу;

- судом не було витребувано та досліджено матеріалів виконавчого провадження № 53283421, не було залучено до участі у справі орган державної виконавчої служби, що здійснював примусове виконання наказу господарського суду Луганської області у даній справі для належного підтвердження матеріалами виконавчого провадження відсутності майна;

- у рішенні господарського суду зазначено, що спір стосується індивідуально визначеного майна, в той час як в ухвалі господарського суду про зміну способу виконання рішення зазначено про родові ознаки майна.

Так, виходячи зі змісту рішення від 03.10.2016 про задоволення позову у цій справі, суд застосував спосіб захисту порушеного права позивача у вигляді відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) через витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Позивач просить суд змінити спосіб виконання рішення та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" вартість присудженого майна, яка складає 2116775,57 грн.

В обґрунтування цієї заяви позивач посилається на те, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що виконати рішення суду неможливо у зв'язку із затопленням і ізоляцією гірничих виробіток, у яких знаходиться спірне майно (гірничо-шахтне обладнання), у зв'язку з чим та на підставі п. 6 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувану в натурі), винесено постанову про повернення виконавчого документу. Позивач зазначає, оскільки суд при задоволенні позовних вимог зобов'язав боржника повернути стягувачу рухоме майно, ідентифіковане за марками, видами та кількістю, тобто речі, які складають це майно, є замінними, визначені родовими ознаками, можливе звернення стягнення на гроші, виходячи з вартості майна, вказаній у рішенні, а саме: станок буровий СБГ-1М вартістю 398724,00 грн.; станок буровий СБГ-1М вартістю 412153,00 грн.; станок буровий СБГ-1М вартістю 415735,00 грн.; насос НБ - 3 120/40 вартістю 26725,00 грн.; трубу бурову діаметр 50 кількістю 540,00 м. на загальну суму 205200,00 грн.; ніпель кількістю 246 шт. на загальну суму 44280,00 грн.; кабель КГШВ 3x6,2x2,5,1x4 кількістю 0,2 км. на загальну суму 22108,00 грн.; кабель КГШВ 3x6,2x2,5,1x4 кількістю 0,2 км. на загальну суму 18948,00 грн.; долото шарошечне діаметр 76 кількістю 4 шт. на загальну суму 26658,68 грн.; долото шарошечне діаметр 93 кількістю 6 шт. на загальну суму 30760,02 грн.; долото шарошечне діаметр 133,4 кількістю 4 шт. на загальну суму 38921,00 грн.; молоток відбійний MO вартістю 816,67 грн.; рукав повітряний діаметр 18 кількістю 30,0 м. на загальну суму 363,25 грн.; рукав водяний діаметр 32 кількістю 100,0 м. на загальну суму 78000,00 грн.; ЗИП станка бурового СБГ - 1М кількістю 2 шт. на суму 2000,00 грн.; аварійний інструмент кількістю 2 комплекти вартістю 1000,00 грн., а усього - 2116775,57 грн.

Відповідач у відзиві на заяву позивача проти її задоволення заперечує та наполягає на тому, що рішенням суду позивачу присуджене до повернення індивідуально визначене майно, що робить неможливим звернення стягнення на кошти, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Також відповідач посилається на постанову Верховного Суду України по справі № 6-1829цс15 від 25.11.2015, на яку також посилається суд касаційної інстанції, направляючи заяву позивача на новий розгляд.

Встановивши фактичні обставини заяви про зміну способу виконання рішення суду та оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України по справі № 6-1829цс15 від 25.11.2015 висловлено правову позицію, згідно з якою, задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення - п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України) суди фактично змінюють рішення суду про суті та самостійно змінюють спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

По-перше, суд вважає, що рішенням суду у цій справі позивачу присуджено до повернення майно, визначене родовими ознаками, виходячи з визначення за ст. 184 ЦК України та змісту резолютивної частини рішення.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою, є замінними, тобто родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки і вони вимірюються у даному випадку числом.

Посилання відповідача на встановлення судом у п'ятому абзаці мотивувальної частини рішення факту повернення саме індивідуально визначеного майна суд не вважає таким, оскільки такі твердження є елементом оцінки спірних правовідносин.

Таким чином з цих підстав позивач не має перешкод для звернення із заявою у порядку ст. 331 ГПК України.

По-друге, щодо наявності належних доказів відсутності спірного майна, то згідно з п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження").

Так, позивачем не додано до заяви копій матеріалів виконавчого провадження № 53283421, що необхідно у тому числі для з'ясування питання, чи складався державним виконавцем акт про відсутність у боржника майна, присудженого до повернення стягувачу.

Однак, залучення до участі у справі на стадії виконання судового рішення третіх осіб, зокрема, Сєвєродонецького МВ ДВС Головного ТУЮ у Луганській області, як просить позивач у клопотанні, є неможливим, оскільки це не передбачено ГПК України. Також витребування цих доказів судом протирічить ст. 74 ГПК України, оскільки суд не може збирати докази з власної ініціативи. Сумніви у добросовісності учасників справи відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про зміну способу виконання рішення суду з повернення майна на стягнення його вартості не узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду України, оскільки передбачається зміна способу захисту, визначеного ст. 16 ЦК України.

Також у справі відсутні належні докази відсутності спірного майна, які б свідчили про виконання усіх передбачених відповідним законодавством виконавчих дій.

Господарський суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.. 12 цього Закону.

Клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сєвєродонецького МВ ДВС у Луганській області та витребування від нього матеріалів виконавчого провадження судом відхиляються за необґрунтованістю з підстав, вказаних вище.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ТОВ "СКМ" про зміну способу виконання рішення суду від 03.10.2016 у справі № 913/887/16.

Керуючись ст. ст. 234, 235, ч. 5 ст. 310, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви стягувача - ТОВ "СКМ", м. Антрацит Луганської області, вул. Вокзальна, буд. 66 А, офіс 306, ідент. код 19081573 про зміну способу виконання рішення суду від 03.10.2016 у справі № 913/887/16 в і д м о в и т и.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 21.05.2018 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Н.М.Зюбанова

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення21.05.2018
Оприлюднено29.05.2018
Номер документу74280628
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/887/16

Ухвала від 07.02.2019

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

Ухвала від 05.11.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Постанова від 10.09.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Мартюхіна Н.О.

Ухвала від 28.08.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Мартюхіна Н.О.

Ухвала від 27.07.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Мартюхіна Н.О.

Ухвала від 13.07.2018

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Мартюхіна Н.О.

Ухвала від 06.06.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 06.06.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 21.05.2018

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

Ухвала від 11.05.2018

Господарське

Господарський суд Луганської області

Зюбанова Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні