Рішення

від 29.05.2018 по справі 914/603/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.05.2018р.                                                                             Справа №914/603/18 Суддя   О.Запотічняк   при секретарі  судового засідання В.Думин розглянула справу   за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Пері Україна”, м. Бровари, Київська область до відповідача:      Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного кооперативу “Апартаменти-Захід 15”, м. Львів про      стягнення заборгованості в розмірі 285  942,61 грн. За участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився.           Суть спору та обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до  відповідача:   Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного кооперативу “Апартаменти-Захід 15” про стягнення заборгованості в розмірі 285  942,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів згідно Договору № СО-16-0007565 оперативної оренди обладнання від 26.07.2016 р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 209  928,22 грн. та за прострочення виконання зобов'язань щодо оплати нараховано пеню в розмірі 48  281,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 22  375,61 грн., 3 % річних в розмірі 5  357,69 грн.            Ухвалою від 04.04.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 07.05.2018 року. В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання підготовче засідання відкладено на 22.05.2018 р. Ухвалою від 22.05.2018 р. суд  закрив підготовче провадження у справі №914/603/18 та перейшов до розгляду справи по суті. В судове засідання 22.05.2018р. представник позивача не з'явився Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (вх.№17519/18 від 17.05.2018 р.). Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвали суду від 04.04.2018 року не виконав, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог  ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України    може бути розглянута за наявними в справі матеріалами. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд,  дослідивши  матеріали  справи та оцінивши  докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне: Відповідно до ч.1  ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини. Згідно частини 1  статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі  ст. 509 Цивільного кодексу України    зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Орендодавець) та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід» (Орендар) укладено Договір № СО-16-0007565 оперативної оренди обладнання (далі – Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надає Орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи, спеціалізовану тару для її транспортування), надалі – обладнання, асортимент кількість та вартість якого вказуються в актах приймання – передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1.Договору). В п.3.1. Договору сторони передбачили, що Договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п. 1.2. Договору обладнання надається в оренду для використання Орендарем на будівельному майданчику за адресою: 79007, м. Львів, вул. І.Пулюя, 22 (ЖК «Набережний квартал»). Згідно п. 2.1. Договору передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі. Відповідно до п. 6.2. Договору передача (повернення) обладнання оформлюється документально шляхом підписання та скріплення Сторонами акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість наданого в оренду обладнання зазначається в актах прийому-передачі. Відповідно до п.3.2. Договору датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноважними представниками Сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання  вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін. Відповідно до ст. ст.  525,  526,  530 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Аналогічне положення містить  ст.    193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем отримано обладнання та тару на загальну суму 2  645  198,19 грн. (без ПДВ), про що підписано відповідні акти прийому-передачі №11053 від 26.07.2016 р., №12126 від 19.09.2016 р., №12149 від 20.09.2016 р. та № 14043 від 29.12.16 р. Орендарем повернуто Орендодавцю в період дії Договору обладнання та тару, про що складено та підписано обома сторонами Акт прийому-передачі №12679 від 13.10.2016 року, відповідно до якого вартість повернутих обладнання та тари становить 1  988  584,51 грн. (без ПДВ). Крім того Орендодавцем складено акти прийому-передачі № 14363 від 25.01.2017 року та № 18994 від 04.09.2017 року, відповідно до яких вартість повернутих обладнання та тари становить 631  680,86 грн. (без ПДВ), які не підписані відповідачем. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Пунктом 4.2. Договору Сторонами встановлено порядок нарахування і сплати орендної плати. Зокрема, відповідно до п.4.2.1. Договору орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується (із можливістю врахування індексації) за фактичну кількість днів знаходження обладнання в оренді. Орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (п.4.2.2. Договору). При наявності заборгованості по орендній платі, суми оплат, що надходять від Орендаря за цим Договором, зараховуються Орендодавцем як оплата орендної плати за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів, вказаних в платіжних документах Орендаря (п.4.2.3. Договору). В пункті 4.2.4. Договору сторони передбачили, що Орендодавець до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє Орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою Орендодавця акту наданих послуг в двох примірниках. Орендар зобов'язаний підписати і повернути Орендодавцю один підписаний та скріплений печаткою Орендаря оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. У разі неповернення (несвоєчасного) повернення підписаного та скріпленого печаткою Орендаря акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних Сторонами актів прийому-передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними Орендарем,а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму) (п.4.2.5. Договору). Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано в двосторонньому порядку та погоджено такі Акти виконаних робіт: № 30005175 від 31.07.2016 р. на суму 4  526,21 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 26.07.2016 р. – 31.07.2016 р.); № 30005368 від 31.08.2016 р. на суму 23  385,41 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.08.2016 р. – 31.08.2016 р.); № 30005572 від 30.09.2016 р. на суму 64  939,73 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.09.2016 р. – 30.09.2016 р.); № 30005742 від 31.10.2016 р. на суму 73  083,76 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.10.2016 р. – 31.10.2016 р.); № 30005927 від 30.11.2016 р. на суму 33  339,96 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.11.2016 р. – 30.11.2016 р.); № 30006165 від 31.12.2016 р. на суму 34  879,69 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.12.2016 р. – 31.12.2016 р.); № 30006537 від 28.02.2017 р. на суму 14  323,68 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.02.2017 р. – 28.02.2017 р.); № 30006644 від 31.03.2017 р. на суму 15  858,36 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.03.2017 р. – 31.03.2017 р.); № 30006989 від 30.04.2017 р. на суму 15  346,80 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.04.2017 р. – 30.04.2017 р.); № 30007092 від 31.05.2017 р. на суму 15  858,36 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.05.2017 р. – 31.05.2017 р.). Також  на підставі пункту 4.2.5. Договору через неповернення підписаного та скріпленого печаткою Орендаря акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання актів (відповідачем не подано та в матеріалах справи відсутні докази протилежного), погоджено такі акти виконаних робіт щодо оренди обладнання: № 30006371 від 31.01.2017 р. на суму 33  680,09 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.01.2017 р. – 31.01.2017 р.); № 30007486 від 30.06.2017 р. на суму 15  346,80 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.06.2017 р. – 30.06.2017 р.); № 30007651 від 31.07.2017 р. на суму 15  858,36 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.07.2017 р. – 31.07.2017 р.); № 30007930 від 31.08.2017 р. на суму 15  858,36 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.08.2017 р. – 31.08.2017 р.); № 30008258 від 30.09.2017 р. на суму 15  346,80 грн. з ПДВ (період нарахування оренди 01.09.2017 р. – 30.09.2017 р.). В матеріалах справи містяться належно завірені копії доказів надіслання даних актів. Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконав неналежним чином та лише частково сплатив оренду плату в розмірі 134  644,87 грн., про що свідчать банківські виписки, а саме: 16.11.2016 року перераховано позивачу 22  581,35 грн., 29.11.2016 року  - 25  000,00 грн., 24.03.2017 року – 20  000,00 грн., 26.04.2017 року – 20  000,00 грн., 23.06.2017 року – 47  063,52 грн. Крім того, відповідачем сплачено позивачу гарантійний платіж відповідно до розділу 9 Договору в розмірі 40  000,00 грн. На виконання пунктів 9.5.1.– 9.5.3. Орендодавець надіслав на адресу Орендаря Повідомлення про використання гарантійного платежу від 19.03.2018 року та копію протоколу №35 від 19.03.2018 року засідання робочої комісії з питань використання гарантійного платежу, в якому зазначено, що частина гарантійного платежу в розмірі 35  000,00 грн.  зарахована як оплата орендної плати, а частина в розмірі 5  000,00 грн. зарахована як відшкодування вартості неповернутого обладнання (викуп з оренди). Отже, станом на момент подання позову у відповідача існує заборгованість перед позивачем щодо орендної плати в розмірі 209  928,22 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Відповідачем не подано суду доказів сплати вказаної заборгованості позивачу та в матеріалах справи відсутні докази протилежного. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів за надані послуги підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача на загальну суму в розмірі 209  928,22 грн., підлягають до задоволення. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.    Згідно з ст.ст.549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 7.1. Договору у разі несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України , яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак в пункті 7.9.Договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені) та щодо вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням обладнання складає три роки. Період нарахування штрафних санкцій складає весь період прострочення зобов'язань. Перевіривши розрахунок суми пені, яку належить стягнути з Відповідача на користь Позивача за порушення порядку та строку сплати орендної плати за Договором, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 48  281,09 грн. пені. Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена у п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями), що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р. Оскільки  відповідач  неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, не здійснював своєчасної оплати за надані позивачем послуги оренди обладнання, позивач нарахував йому 5  357,69 грн. 3% річних та 22  375,61 грн. інфляційних втрат. Судом проведено  перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань та встановлено, що до стягнення підлягають 5  357,69 грн. 3% річних та 22  375,61 грн. інфляційних втрат.   Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України,  обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та слід стягнути з відповідача 209  928,22 грн. заборгованості по орендній платі, 48  281,09 грн. пені, 22  375,61 грн. інфляційних втрат та 5  357,69 грн. трьох відсотків річних.           Відповідно до положень ст. 129 ГПК України,  судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.           Оскільки позовні вимоги задоволено судом повністю, витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на відповідача в розмірі 4  290,00 грн.     Керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд – В И Р І Ш И В : 1.          Позовні вимоги задоволити. 2.          Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного кооперативу “Апартаменти-Захід 15” (79007, м. Львів, вул. Наливайка, будинок 3, кімната 9, ідентифікаційний код 39445109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пері Україна” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Об'їзна дорога, будинок 60, ідентифікаційний код 31032954) - 209  928,22 грн. заборгованості по орендній платі, 48  281,09 грн. пені, 22  375,61 грн. інфляційних втрат, 5  357,69 грн. трьох відсотків річних та 4  290,00 грн. судового збору. 3.          Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. 4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України. Повне рішення складено 29.05.2018р. Суддя                                                                                             Запотічняк О.Д.