Рішення

від 23.04.2018 по справі 910/2189/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 23.04.2018Справа №  910/2189/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехцентр» до                     товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ УКРМЕТ» про                     стягнення 88  616,90 грн.,           Представники сторін: не прибули      ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротехцентр» до товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ УКРМЕТ» про стягнення 88  616,90 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач передав позивачеві товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу. Суд своєю ухвалою від 02.03.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху. Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.            21.03.2018 суд відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін,  судове засідання призначив на 23.04.2018. Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач відзиву на позов не подав, явку в судове засідання свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України. Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. 13.09.2017 відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру № УК-008427 на поставку труби 530х70 ст.35 L1800, довжиною 1  800 мм, на суму 86  115,01 грн., а 25.09.2017 – рахунок-фактуру № УК-008606 на поставку труби 530х70 ст.35 L1800, довжиною 1  800 мм, на суму 2  501,89 грн. Позивач перерахував відповідачеві 88  616,90 грн. (платіжні доручення № 4232 від 14.09.2017, № 4306 від 21.09.2017 та № 4321 від 25.09.2017). Виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі. За договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).   Оскільки договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем укладено у спрощений спосіб, виходячи з п. 1 ст. 671 ЦК України продавець зобов'язаний був передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. За твердженням позивача, відповідач не дотримався вимог до асортименту товару, проставивши трубу іншого діаметру (610х115 замість 530х70), іншої довжини (1300 мм замість 1800 мм) та іншої марки сталі (20Х замість 35). У зв'язку з цим видаткова накладна від 27.09.2017 позивачем не підписана та товар не прийнято. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач жодних доказів на спростування тверджень позивача суду не надав.           Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 672 ЦК України).   Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 09/2017 від 29.09.2017 про повернення сплачених за товар 88  616,90 грн. Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення. Станом на день розгляду справи в суді відповідач не повернув позивачеві 88  616,90 грн. Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 88  616,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.            Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір  покладається на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ УКРМЕТ» (проспект Гонгадзе, 5, літера А, офіс 7, м. Київ, 04208, код 40160748) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехцентр» (вул. Ген. Курмановича, 2, м. Львів, 79040,  код 39044726) 88  616,90 грн. боргу,  1 762,00 грн. судового збору.   Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його  проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 29.05.2018     Суддя                                                                                           С. А. Ковтун