Рішення

від 15.05.2018 по справі 910/3466/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2018Справа № 910/3466/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міське Будівництво" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" простягнення 523 037,02 грн. Суддя Бойко Р.В.

при секретарі судового засідання Бариновій О.І.

Представники сторін:

від позивача:Хвостик О.О. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське Будівництво" (надалі - "ТОВ "Міське Будівництво") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" (надалі - "ТОВ "Корпорація ТМ") про стягнення 523 037,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням виконання відповідачем підрядних робіт за Договором субпідряду №01/09/17/ГТН4 від 01.09.2017, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з ТОВ "Корпорація ТМ" пеню у розмірі 523 037,02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3466/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 20.04.2018.

20.04.2018 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв'язку із неможливістю присутності в судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.04.2018, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було ухвалено задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 15.05.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2018, з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 05.05.2018, викликано учасників справи в судове засідання на 15.05.2018.

В судове засідання 15.05.2018 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвалу суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (зокрема, повідомленням про вручення поштових відправлень №0103047105416 підтверджується отримання відповідачем 10.05.2018 ухвали суду про виклик в судове засідання на 15.05.2018), своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, пояснень чи відзиву до суду не подав.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представників в судові засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників ТОВ "Корпорація ТМ".

В судовому засіданні 15.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2017 між ТОВ "Міське будівництво" (головний підрядник) та ТОВ "Корпорація ТМ" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №01/09/17/ГТН4 (надалі - "Договір"), у відповідності до п. 1.1 якого субпідрядник зобов'язався за завданням Головного підрядника власними силами виконати весь комплекс робіт: чорнове опорядження місць загального користування; виконання робіт з опорядження фасадів; опорядження квартир з ремонтом; на об'єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків №2, №3, №4, з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Леніна, 1 в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Третя черга будівництва. Житловий будинок №4".

Згідно із п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна вартість робіт (ціна договору) включає в себе вартість матеріалів, обладнання та вартість будівельно-монтажних робіт (монтаж та пуско-налагоджувальні роботи). Загальна вартість робіт (ціна договору) визначається договірною ціною або кошторисом, які є додатком до цього договору, при цьому договірна ціна є твердою.

Положеннями п.п. 2.6, 2.7 Договору встановлено, що до початку виконання робіт головний підрядник на підставі виставлених субпідрядником рахунків надає субпідряднику аванс в розмірі 100% вартості матеріалу. Остаточну оплату за виконані роботи, з урахуванням отриманих авансів, головний підрядник перераховує на рахунок субпідрядника протягом 30 банківських днів після отримання від субпідрядника рахунку (рахунок виписується на підставі прийнятих робіт по акту прийому виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3) за поточний місяць).

У відповідності до п. 3.1 Договору субпідрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.1 цього договору, в наступні терміни: початок робіт на об'єкті - 18.09.2017; закінчення робіт на об'єкті - 31.12.2017.

За змістом п. 3.3 Договору датою закінчення робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-здачі робіт по об'єкту.

На підставі Договору сторонами було походжено відповідні кошториси, згідно яких вартість робіт за Договором становить 3 608 903,34 грн., а матеріалів - 3 364 920,67 грн.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на користь відповідача кошти у загальному розмірі 3 364 920,67 грн. в якості перерахування 100% авансу вартості матеріалів, що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями №1194 від 08.09.2017, №1195 від 08.09.2017, №1204 від 12.09.2017.

Відповідачем було виконано та здано позивачу роботи за Договором на загальну суму 1 003 017,48 грн. та освоєно коштів на матеріали у розмірі 740 302,33 грн., що підтверджується складеними та підписаними представниками сторін актами №ТМ01 здачі-приймання будівельних робіт від 29.12.2017, №ТМ02 здачі-приймання будівельних робіт від 29.12.2017, №ТМ03 здачі-приймання будівельних робіт від 29.12.2017, №ТМ05 здачі-приймання будівельних робіт від 29.12.2017, №ТМ06 здачі-приймання будівельних робіт від 29.12.2017.

В якості оплати виконаних робіт за Договором позивачем було перераховано на користь відповідача кошти у розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1560 від 07.11.2017, №1837 від 20.12.2017 та №3 від 03.01.2018.

Листом №07 від 05.01.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією №2 про прострочення виконання підрядних робіт та нарахування пені, у відповідності до якої вказував на порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим вимагав оплатити нараховану згідно умов Договору пеню у загальному розмірі 1 304 105,06 грн.

16.03.2018 листом №24 позивач направив на адресу відповідача заяву про відмову від договору та повернення сплаченого авансу, за змістом якої вказував на те, що внаслідок невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за Договором, а саме: не виконання в повному обсязі та в межах визначених таким договором строків будівельних робіт, ТОВ "Міське будівництво" відмовляється від Договору з 17.03.2018, у зв'язку з чим вимагав повернути невикористаний за Договором аванс, звільнити будівельний майданчик та повернути проектну документацію.

Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені за прострочення виконання робіт у відповідності до умов Договору.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору та затвердженого сторонами графіку виконання робіт за Договором було погоджено, що початковим виконання робіт за Договором є 18.09.2017, а закінченням - 31.12.2017.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем взятого на себе зобов'язання із оплати на користь відповідача коштів в якості авансу в погодженому кошторисами розмірі вартості матеріалів за Договором до початку виконання робіт, а саме, згідно платіжних доручень №1194 від 08.09.2017, №1195 від 08.09.2017, №1204 від 12.09.2017 було перераховано на користь відповідача кошти у загальному розмірі 3 364 920,67 грн.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи п. 3.1 Додаткової угоди і Графік виконання робіт зобов'язання відповідача по виконанню робіт за Договором мало бути виконано у строк до 31.12.2017.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем у встановлений Договором строк погодженого сторонами обсягу робіт.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про невиконання ним взятих на себе обов'язків за Договором у визначені строки та обсяги, у зв'язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що субпідрядник взятих на себе зобов'язань за Договором в повному обсязі не виконав, будівельні роботи у визначені Договором строки не виконав, що належним чином підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Корпорація ТМ" обставин, з якими чинне законодавство чи положення Договору пов'язують можливість переривання строків виконання будівельних робіт не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність тверджень позивача щодо порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором з виконання будівельних робіт у погоджені строки.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем взятих себе обов'язків за Договором позивачем заявлено вимогу про стягнення з нього пені у розмірі 523 037,02 грн., нарахованої у розмірі 1% від загальної ціни Договору у період прострочення зобов'язання по виконанню робіт з 01.01.2018 по 16.03.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В даному випадку, законом не визначено розміру штрафних санкцій за прострочення зобов'язання по виконанню робіт, однак, сторони згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України в положеннях п. 14.1 Договору встановили, що у разі прострочення виконання робіт в цілому або простроченні виконання окремого етапу робіт, прострочення терміну початку виконання робіт, прострочення усунення недоліків (дефектів), виявлених в ході виконання робіт, і/або при здачі виконаних робіт головному підряднику, і/або протягом гарантійного терміну, субпідрядник сплачує головному підряднику неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт (ціни Договору), зазначеної в п. 2.1 статті 2 цього договору, за кожний день прострочення виконання зобов'язань. Загальний розмір неустойки не може перевищувати 20% від загальної вартості робіт (ціни Договору). Неустойка нараховується субпідряднику за кожне порушення договірних зобов'язань.

У відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Підставою господарсько-правової відповідальності за Договором є, зокрема, несвоєчасне виконання робіт.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором, то за перерахунком суду, здійсненого з урахуванням визначеної сторонами згідно кошторисів загальної ціни Договору (6 973 824,01 грн.) та зазначеного позивачем період нарахування пені (з 01.01.2018 по 16.01.2018), правомірним є стягнення з відповідача пені за прострочення виконання робіт згідно Договору у розмірі 523 036,80 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені, розмір якої становить 0,22 грн. (523 037,02 грн. - 523 036,80 грн.), необхідно відмовити, оскільки при розрахунку заявленої до стягнення пені позивачем було невірно обраховано ціну Договору, а саме, замість суми коштів у розмірі 6 973 824,01 грн., яка становить суми затверджених сторонами кошторисів за Договором, здійснювалося нарахування пені виходячи із суми у розмірі 6 973 826,99 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Корпорація ТМ" на користь ТОВ "Міське Будівництво" неустойки (пені) у розмірі 523 036,80 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське Будівництво" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ТМ" (02081, м. Київ, вул. Канальна, буд. 2; ідентифікаційний код 35121246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське Будівництво" (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 52-54 А, офіс 13; ідентифікаційний код 23979469) неустойку (пеню) у розмірі 523 036 (п'ятсот двадцять три тисячі тридцять шість) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 7 845 (сім тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 55 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 29.05.2018.

Суддя Р.В. Бойко