Рішення

від 29.05.2018 по справі 922/1069/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р.Справа № 922/1069/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного науково - виробничого підприємства "Барт" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 176, корп. 7, кв. 100) до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" (61020, м. Харків, пр. Ново - Баварський, буд. 77) про стягнення 16740,00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 Приватне науково - виробниче підприємство "Барт" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" в якій просить суд стягнути з відповідача 16740,00 грн. та 1762,00грн. - судового збору. В обґрунтування позову вказує на помилкове перерахування 16740,00 грн. за оплату за поставлений товар на розрахунковий рахунок ТОВ "С Фортуна", згідно платіжного доручення № 796 від 27.12.2017 р. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 509, 526, 530 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом. Позивачем 07.05.18 р. отримано копію ухвали господарського суду Харківської області від 27.04.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Копія ухвали господарського суду Харківської області від 27.04.2018, яка була надіслана на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Витягом з ЄДРПОУ (61020, м. Харків, пр. Ново - Баварський, буд. 77, т.с. І а.с. 22-27) 21.05.2018 повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення (досилання): інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Приватне науково - виробниче підприємство "Барт" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" ( відповідач) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між Приватним науково-виробничим підприємством "Барт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" було укладено договір поставки № 0000033 від 04.02.2015 р., який діяв до усного повідомлення про створення іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Фортуна" (код ЄДРПОУ: 40651010) та пропозиції укласти новий договір поставки, за результатами чого, 06 вересня 2016 року, між Приватним науково-виробничим підприємством "Барт" та ТОВ "СК Фортуна" був укладений договір поставки № 0000017 (т.с. І а.с. 9-14), на підставі чого, взаємовідносини із відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" - припинені.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2017 Приватним науково-виробничим підприємством "Барт" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" грошові кошти на суму 16740, 00 грн. на рахунок № 26009052310627 в ПАТ КБ "Приватбанк", що підтверджується платіжним дорученням №796 від 27.12.2017 на вказану суму (т.с. І а.с. 15). Призначення платежу: Оплата 50 % згідно рахунку N СФ-814 від 27.12.17р. за заготівки з БрО5Ц5С5, в т.ч. ПДВ 20 % - 2790,00грн.

Позивач вважає, що зазначені кошти відповідачем було набуто без достатньої правової підстави, оскільки між сторонами справи відсутні будь-які договірні відносини.

У зв'язку із вищенаведеним, позивач листом за вих. № 05 від 02.03.2018 направив 03.03.2018 відповідачу вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 16740, 00 грн. (т.с. І а.с. 19-21), яка залишена останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування між сторонами будь-яких господарських зобов'язань.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

За змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Відповідно до п. п. 1.23., 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав у позивача для переказу грошових коштів відповідачу на його банківські реквізити, останній у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів, отже відсутні підстави для набуття ним грошових коштів, перерахованих позивачем в якості оплати за послуги з перевезення.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (надалі - Інструкція), банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування. На підставі п. 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства незалежно від форм власності мають повертати в п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідач свій обов'язок з повернення помилково перерахованих коштів в сумі 16740,00 грн. не виконав. Суд зазначає, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Приватного науково-виробничого підприємства "Барт" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С Фортуна" (61020, м. Харків, пр. Ново - Баварський, буд. 77, код ЄДРПОУ 37460319) на користь Приватного науково - виробничого підприємства "Барт" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 176, корп. 7, кв. 100, код ЄДРПОУ 22679794) - 16740,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.05.2018 р.

Суддя Г.І. Сальнікова